WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Регулювання ЗЕД в Україні (Реферат) - Реферат

Регулювання ЗЕД в Україні (Реферат) - Реферат

- тимчасового ввезення товарів на митну територію України і тимчасове вивезення товарів за межі митної території України;

- транзиту через територію України.

Митний контроль здійснюється митними службами, які виконують слідуючи операції:

- фіскальну (справл. мито, митні збори, акциз, ПДВ при імпорті товарів)

- правову (проводять самостійно слідства у справах контробанди);

- економічну (є органом економічної політики України);

- виконують функцію валютного регулювання (контроль за поверненням валютної виручки)

в) Митне оформлення. Акредитація. Декларування товарів. Митне оформлення - це сукупність дій, пов'язаних з пропуском в Україну чи за її межі (в т.ч. за умов тимчасового ввезення чи тимчасового ввезення) товарів, майна та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Обов'язковою умовою митного оформлення на вантажі є їх декларування. Декларування - це заява за встановленою формою точних даних про мету переміщення через митний кордон товарів та інших предметів і про самі товари та інші предмети, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю та митного оформлення.

Для декларування і митного оформлення товарів та інших предметів які переміщуються через митний кордон України ведуться ВМД. Для отримання або відправлення вантажів закордон суб'єкт ЗЕД повинен пройти на митниці процедуру акредитациї. Для чого на митницю подаються слідуючі документи:

1) облікова картка суб'єкта ЗЕД;

2) свідоцтво про державну реєстрацію;

3) свідоцтво облстатут управління про надання підприємству кодів;

4) статут підприємства; копію нотаріально завірену;

5) довідку обслуг по банку про відкриттю рахунків;

6) довідку про декларування валютних цінностей.

г) Суть та особливості застосування мита.

Митна вартість - ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті

за товар на момент перетину митного кордону України.

Мито - це податок який стягується у зв'язку із ввозом іноземного товару

в країну.

Мито у тарифі встановлюється двома методами:

1) Адвалорне мито - це вказанне розміру (ставки) мита у вигляді процента (%) до ціни товару;

- це мито від ціни або адвалорне;

2) Специфічне мито - вказанню розміру мита безпосередньо у грошовому виразі у вигляді певної суми, що стягується за маси, об'єму чиштуки товару.

Відносно товарів, що переміщуються через митний кордон України застосовують три види ставок ;

1) преференційні - це особливі пільгові ставки, які включають звільнення від сплати мита і застосовуються до товарів, які походять з держав, що разом з Україною входять до митних союзів або створюють спеціальні митні зони, а також при встановленні якогось спеціального преференційного рішення відповідно до міжнародних договорів за участю України.

Преференції (це встановлення преферен ставок для зазначених товарів) застосовуються до товарів (країнам що розвиваються) від 1-ї до 24-ї товарної групи (за винятком товарів товарних груп 22 та 24 - пива і тютюнові вироби)

2) Пільгові ставки - застосовуються до товарів які мають походження з держав або економічних союзів, що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, а також до товарів з країн, які розвиваються (у межах товарних груп позицій 25-97).

3) Повні ставки - по інших товарах. Повним митом оподатковуються товари із Тайваню, ЮАР, Сербії, Хорватії, Словенії. За характером угоди застосовують:

- ввізне мито;

- вивізне мито .

Вивізне мито - нараховується на товари інші предмети при їх вивезенні

за межі території України(в Україні застосовується до металобрухту,

жива худоба, шкір)

Ввізне мито - нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні

на митну територію України.

Визначення країни походження у разі ввезення товарів з країн, що розвиваються, які користуються преференціями, відбуваються на підставі угоди: "Про уніфіковані правила, які визначають походження товарів із країн, що розвиваються при наданні тарифних преференцій у рамках загальної системи преференцій" 1980 р.

За своїм походженням мито може бути:

- автономним – створюються постановою державної влади даної країни незалежно від будь-яких угод з іншими країнами;

- конвенційне - виробляється у процесі укладення угоди, договору з іншою країною і фіксується у цьому договорі.

Кожна країна має свою національну структуру тарифу. Протягом багатьох років держави намагалися уніфікувати митні бар'єри. До певної уніфікації тарифів спонукали чвсленні багасторонні угоди, укладені після II світової війни (ГАТТ - Генеральна Асамблея з торгівлі і тарифів, ЄЕС - Європейська економічна співдружність, НАФТА (Північно-американська угода про вільну торгівлю) які вимагали співставлення тарифів різних країн. У 1950 р. у Брюсселі була підписана конвенція про уніфікацію номенклатури митних тарифів і створена так звана брюссельська схема митного тарифу. За цією схемою в основу покладено поділ товарів за виробничим принципом.

Товарну номенклатуру ЗЕД розроблено на базі ГС (Гармонізованої системи описання і кодування товарів]та КНЄЕС (комбінованої тарифно-статистичної номенклатури Європейського економічного співтовариства), яка є основою системи заходів державного регулювання ЗЕД. Дев'ятизначний цифр, код ТНЗЕДСА:

1) перші шість цифр - код товару по ГС; ГСО. КТ

2) шість цифр + сьомий і восьмий знаки це є - код товару по КНЄЕС.

3) дев'ята цифра - призначена для можливої деталізації в майбутньому тих чи інших товарних позицій.

4} Система нетарифного регулювання.

Необхідно зазначити, що поряд із митом у зовнішній торгівлі з метою боротьби за ринки визначаються кількісні обмеження.

Основні форми кількісних обмежень:

Контингентування (це обмеження державною владою ввозу товарів певною кількістю чи сумою на встановлений період часу). Встановлюються шляхом укладення угод) Контингенти (квоти) бувають :

- індивідуальні - квоти, що встановлюються щодо товару з визначенням конкретної країни, куди товар може експортуватись або з якої він може імпортуватись;

- глобальні (загальні) квоти (контингенти), що встановлюються щодо товару без зазначення конкретних країн, куди товар експортується або з яких він імпортується;

- групові квоти - що встановлюються щодо товару з визначенням груп країн, куди товар експортується або з яких він імпортується.

2) Методи скритого протекціонізму

При ліцензійній системі вільний ввіз тих чи інших товарів забороняється. Імпорт таких товарів може здійснитися тільки за спеціальною ліцензією.

Ліцензія - дозвіл на ввезення чи вивезення товарів, продукції, різних послуг.

Ліцензії поділяються:

1) Індивідуальна ліцензія - це переважно разовий дозвіл на ввіз певного товару, дійсний протягом обмеженого терміну;

2) Генеральна ліцензія - становить собою список товарів, які дозволяються ввозити чи вивозити протягом зазначеного у ній часу.

Поряд із прямими обмеженнями товарів у вигляді мита та кількісних обмежень промислово-розвинуті країни використовують цілу систему заходів непрямого (скритого) протекціонізму. В їх число входять:

- різноманітні митні оформлення;

- санітарно-ветеринарні норми;

- система внутрішніх податків і зборів;

- різноманітні адміністративні (правила, що стосуються використання іноземних товарів, які прямо не перешкоджають імпорту, але по суті, створюють приховані перешкоди для ввозу іноземних товарів.

Режим ліцензування товарів на імпорт, поширюється на:

а) хімічні засоби захисту рослин;

б) фармацевтичні препарати;

в) препарати косметичні;

г) ветеринарні препарати.

Режим ліцензування товарів на експорт:

а) кольорові метали, їх відходи;

б) руди і концентрати дорогоцінних металів;

в) вугілля;

г) нафтопродукти, масла;

д) електроенергія;

е) дорогоцінне і напівдорогоцінне каміння.

За умов перехідної економіки держава змушена визначати порядок ліцензування і квотування.

Розподіл ліцензій проводиться:

1. За системою явної переваги;

2. За "методом витрат";

3. Аукціон на конкурентній основі.

За системою явної переваги держава закріплює ліцензії за певними

фірмами без попередніх заявок чи переговорів;

- Надаючи ліцензії за "методом витрат" держава змушує претендентів конкурувати на неціновій основі. Наприклад: раніше прийшов - раніше отримав. або розподіл ліцензій на імпорт промислової сировини в залежності від кількості виробничих потужностей;

- Найсправедливішим та ефективним є аукціон квот на конкурентній основі.

Отже, на сьогоднішній день у суб'єкта ЗЕД існує три шляхи отримання квоти чи ліцензії на експорт товару:

- отримання держзамовлення (чи держконтракту, за якого квота і ліцензія видають безкоштовно;

- можна отримати експортну квоту і ліцензію у МЗЄЗТ, оплативши повністю експортне мито;

- можна купити квоту на аукціоні і безкоштовно стати власником ліцензії,

Loading...

 
 

Цікаве