WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Мiсцеве самоврядування в Українi. Довга дорога до демократiї - Реферат

Мiсцеве самоврядування в Українi. Довга дорога до демократiї - Реферат

самоврядування", також вибори не виграв, хоча й позбавив Президента

його Представникiв" На Мал. 2. показана структура влади в Українi вiд

виборiв червня 1994 року до пiдписання Конституцiйного Договору в

червнi 1995 року. Як було показано вище, пiсля лiквiдацiї iнституту

Представникiв Президента в областях i районах законом "Про формування

мiсцевих органiв влади i самоврядування" з червня 1994 року в Українi

вертикаль державної виконавчої влади була зруйнована. Формальне

пiдпорядкування виконкомiв по здiйсненню делегованих державних функцiй

i їх автономнiсть у виконаннi функцiй самоврядування, та й ще при

умовi обрання голiв рад всiм населенням, особливо за умов наявностi в

Українi великої частки державної власностi є вкрай неефективним. Тут

ще й $.$ +(al спроби новообраних голiв областей творити свою,

незалежну вiд Києва полiтику, що посилювало некерованiсть держави та

пiдiгрiвало iдеї сепаратизму. В цей час, Верховна Рада України 13-го

скликання, де в 1994 роцi лiви сили мали бiльшiсть голосiв, спробувала

взагалi реанiмувати радянську модель влади. Прийнятий в першому

читаннi 8 липня 1994 року проект закону "Про мiсцевi Ради народних

депутатiв" фактично мав позбавити Президента i Уряд впливу на

регiональну полiтику, а всю систему рад знову замикав пiд Верховною

Радою у вертикаль "демократичного централiзму". Правда пiсля довиборiв

липня-листопада 1994 року, монополiя на бiльшiсть була порушена i

згаданий проект так i залишився проектом. Другий Президент України,

одержавши недiєву систему влади, спробував спочатку неконституцiйними

методами створити вертикаль державної виконавчої влади, а саме Указом

вiд 6 серпня 1994 року "Про забезпечення керiвництва структурами

державної виконавчої влади на мiсцях" Президент пiдпорядкував собi

голiв районних i обласних рад. Звичайно цей Указ не мiг реально

змiнити ситуацiю, оскiльки вiн був неконституцiйний i голови обласних

i районних рад обирались на посади всiм населенням i Президент не мав

можливостей нi звiльняти їх нi керувати ними. З метою лiквiдацiї такої

ситуцiї, у груднi 1994 року Президент внiс на розгляд Верховної Ради

України проект конституцiйного закону "Про державну владу i мiсцеве

самоврядування в Українi". Пiврiчнi дебати навколо проекту цього

закону закiнчились пiдписанням мiж Президентом України та Верховною

Радою України унiкального з правової точки зору документу -

Конституцiйного Договору. Цей документ був поставлений в рiвень з

Конституцiєю України, причому i Конституцiя i все iнше українське

законодавство могли застосовуватись лише в частинi, що не суперечило

цьому Договору. На Мал.3. проiлюстровано структуру влади, що була

сформована в Українi за Конституцiйним договiром, пiдписаним 8 червня

1995 року. Це була нова спроба вiдновити вертикаль державної

виконавчої влади. Було утворено систему органiв мiсцевих державних

адмiнiстрацiй, якi пiдпорядковувались по вертикалi знизу до-верху, аж

до Президента України. Знову ж, як в часи 1992 - 94 рокiв, обласнi i

районнi ради позбавились своїх виконавчих органiв, а самоврядування

формально залишилось лише на рiвнi населених пунктiв. Проте в цiй

системi залишився дуже суперечливий момент - голова ради та глава

вiдповiдної державної адмiнiстрацiї одна i та ж особа, то того ж

обрана всiм населенням саме, як голова ради. Крiм того, Конституцiйний

договiр фактично вивiв державну виконавчу владу з пiд впливу

парламенту. Єдина можливiсть впливу на уряд залишилась лише через

бюджет, але це досить незначний вплив, враховуючи вiдсутнiсть у

парламенту можливостей i досвiду ведення фiнансового контролю.

Аналогiчна ситуацiя сформувалась i на обласному i районному рiвнях.

Адже в розвиток Конституцiйного договору було прийнято ще два важливих

документи: 21 серпня 1995 року Указ Президента України "Про Положення

про обласну, Київську, Qевастопольську мiську державну адмiнiстрацiю

та Положення про районну, районну у мiстах Києвi та Севастополi

державну адмiнiстрацiю", 30 грудня 1995 року. Указ Президента України

"Про делегування повноважень державної виконавчої влади головам та

очолюваним ними виконавчим комiтетам сiльських, селищних i мiських

Рад". За цими указами мiсцева державна адмiнiстрацiя одержала ряд

повноважень, якi навiть теоретично не можуть бути передаватись

державнiй виконавчiй владi: право вносити змiни в бюджет та

встановлювати мiсцевi податки. Враховуючи той факт, що 28 травня 1995

року було прийнято нову редакцiю Закону "Про бюджетну систему

України", яка внесла додатковi обмеження на власнi фiнансовi ресурси

мiсцевих рад, то разом iз Конституцiйним Договором мiсцевому

самоврядуванню було нанесено серйозного удару. Мiсцеве самоврядування

у конституцiйному процесi. Конституцiйний процес в Українi, який

почався з прийняття Верховною Радою Української РСР 12-го скликання 16

липня 1990 року Декларацiї про державний суверенiтет України тривав

майже шiсть рокiв. Саме пiсля прийняття Декларайiї i на її основi були

розробленi протягом 1990 - 1996 рокiв декiлька редакцiй проектiв нової

Конституцiї України. На рiзних етапах i у рiзних проектах,як

офiцiйних, тобто розроблених конституцiйними комiсiями Верховної Ради

12-го та 13-го скликань, iдея мiсцевого самоврядування та мiсцевої

державної адмiнiстрацiї знаходили досить рiзнi розв`язки, але одне що

об`єднувало всi цi проекти, це досить невизначене мiсце i роль

мiсцевого самоврядування у системi демократичних iнститутiв держави i

як наслiдок, роздiл мiсцевого самоврядування практично у всiх проектах

був найслабшим мiсцем. I це не дивно, адже навiть в теоретичному планi

в Українi питання мiсцевого самоврядування добре не розпрацьовано. Не

вдаючись в аналiз семи редакцiй проекту конституцiї, що були

розробленi робочою групою конституцiйної комiсiї Верховної Ради

України 12-го скликання чи проектiв рiзних полiтичних партiй, що

з`явились протягом 1994-1995 рокiв, спробуємо зробити хоча б побiчний

аналiз конституцiйного процесу за новiтнiй перiод, а саме 1995-96

рокiв. Мал. 4. Офiцiйний проект Конституцiї вiд 15.11.95 року було

розроблено робочою групою Конституцiйної комiсiї з урахуванням досвiду

i норм Конституцiйного договору, тобто передбачалось суттєве посилення

влади Президента за рахунок обмеження повноважень парламенту. Крiм

цього проект передбачав iстотну змiну структури влади в територiях.

Тут передбачалася сильна, централiзована державна виконавча влада, яка

повнiстю пiдпорядковується i контролюється Президентом, хоча формально

за проектом Конституцiї вiн не визначався главою державної виконавчої

влади. Президент одноособово мав формувати Кабiнет Мiнiстрiв,

призначати мiнiстрiв та голiв мiсцевих держадмiнiстрацiй, якi

здiйснюють державну виконавчу владу в областях. На голiв

держадмiнiстрацiй також покладався контроль над рiшенням

.`# -iв самоврядування. Цей проект пропонував бiльш

ефективний iнструмент здiйснення влади поза Києвом, нiж той, що який

був за часiв Конституцiйного Договору , коли голова ради i голова

адмiнiстрацiїї поєднанi в однiй особi (мал.3) i до того ж коли

Президент мав право призначити голову адмiнiстрацiї лише пiсля обрання

цiєї особи головою ради. Але цей позитивний момент в проектi зводився

нанiвець суттєвою вадою, а саме тим, що поряд з Главою мiсцевої

державної адмiнiстрацiї, який за проектом мав реальну владу i ресурси

i який призначається Президентом, з`явився Голова ради з обмеженими

повноваженнями i з незрозумiлим "виконавчим апаратом", обраний

населенням цiлої областi. Це мало неминуче породити конфлiкт мiж цими

полiтичними фiгурами. Що ж до формування рад районного та обласного

рiвня виключно з голiв рад нижчих рiвнiв, то тут могла виникнути

проблема в дiєздатностi рад асоцiйованого рiвня(та ж проблема

кворуму).Хоча в умовах коли функцiї обласних i районних рад

обмежуються лише координацiєю загальнорайонних чи обласних програм, то

iдея асоцiйованого рiвня самоврядування заслуговує на увагу i є

Loading...

 
 

Цікаве