WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Проблема стосункiв законодавчої влади з громадськiстю - Реферат

Проблема стосункiв законодавчої влади з громадськiстю - Реферат

При Верховнiй Радi дiє пресслужба, яка забезпечує державнi

засоби масової iнформацiї (радiо, телебачення, центральнi газети)

вiдомостями про засiдання постiйних комiсiй Верховної Ради. Пленарнi

засiдання Верховної Ради є вiдкритими для акредитованих журналiстiв.

Постанова про порядок висвiтлення роботи Верховної Ради

розглядається на початку роботи кожної сесiї. В останнi два роки ця

проблема стала предметом гострих дискусiй як у самому парламентi так i

в суспiльствi. На останнiх двох сесiях новообраної Верховної Ради

депутатам нацiонал-демократичної i правової орiєнтацiї ледве вдавалося

вiдстояти положення про повну пряму радiотрансляцiю засiдань Верховної

Ради. Зрештою, на третiй сесiї новообраного парламенту пряма

радiотрансляцiя була замiнена звiтами про сесiйний день. Лiвi ранiше

виступали проти повної трансляцiї через електроннi засоби масової

iнформацiї, пояснюючи це тим, що народу це набридло, i що це дорого

коштує. Справдi, розчароване економiчними труднощами населення України

зневажливо ставиться як до парламенту, так i до трансляцiй його

засiдань. Слiд враховувати ту обставину, що бiльшiсть пересiчних

громадян є полiтично малограмотними i до полiтики байдужими. Нещодавно

лiвi фракцiї у парламентi рiзко змiнили ставлення до прямих

радiотрансляцiй засiдань Верховної Ради, завдяки чому вони знову

поновилися.

Значної критики заслуговує висвiтлення роботи постiйних

парламентських комiсiй. У випадках розгляду ними надто важливих питань

одно- чи двохвилинний звiт про їхнi засiдання може передаватися по

державному радiо та телебаченню. Телепередача " Депутатський канал",

яка проводиться нерегулярно, при наявностi двадцяти чотирьох комiсiй

не здатна повною мiрою висвiтлити їхню роботу. У Регламентi записано,

що Президiя Верховної Ради забезпечує видання щотижневого "Бюлетня

комiсiй Верховної Ради", видання якого ще не налагоджено.

Механiзм забезпечення громадськостi законодавчими актами та

просвiтницька робота серед населення.

У чиннiй Конституцiї України записано: "Держава у

встановлений законом термiн публiкує i робить загальнодоступними усi

закони та iншi нормативнi акти". Подiбна позицiя зафiксована i в

проектi нової Конституцiї. Чинний регламент уточнює цю позицiю таким

чином: "Пiдписанi закони та iншi акти публiкуються у "Вiдомостях

Верховної Ради України" протягом 30 днiв, а також у газетi Верховної

Ради "Голос України" протягом 5 днiв. Закони та iншi акти можуть бути

опублiкованi в iнших органах друку, оприлюдненi через телебачення,

радiо, надiсланi вiдповiдним державним установам, об'єднанням

громадян.

Зафiксованi у Конституцiї та Регламентi позицiї 'e.$obl своє

впровадження на практицi. Законодавчi акти друкуються у газетах "Голос

України" та "Урядовий кур'єр", а також у бюлетнi "Вiдомостi Верховної

Ради". Закони нерiдко передруковуються iншими державними та

незалежними газетами. Таким чином, можна стверджувати, що закони,

прийнятi парламентом, не є закритими для суспiльства i зацiкавлених

структур та осiб. Нинi вже створено нацiональну парламентську

бiблiотеку.

Iнакше виглядає проблема просвiтницької роботи серед

населення щодо прийнятих законодавчих актiв, їх особливостей, значення

для суспiльства. Нинi у засобах масової iнформацiї можна ознайомитись

з окремими дискусiями щодо деяких законiв. Вони подаються здебiльшого

з полiтичних позицiй. Зовсiм не проводиться просвiтницька робота в

згаданому аспектi в округах, серед простих виборцiв. Останнiм часом

центральне телебачення практикувало виступи керiвникiв Уряду, але їх

роз'яснення стосувалися лише практики економiчної реформи.

Принагiдно слiд зазначити, що в Українi склалася своєрiдна

ситуацiя щодо полiтичної активностi, зацiкавленостi та полiтичної

обiзнаностi бiльшостi населення держави. Пересiчнi громадяни, навiть з

достатньою освiтою, проявляють розгубленiсть, невмiння зорiєнтуватись

у досить простих суспiльних чи полiтичних проблемах, неспроможнiсть та

небажання сформувати свою власну позицiю. Про це свiдчить опитування

громадян з принципових i важливих питань життя держави, пiд час яких

третина опитуваних, як правило, ухиляється вiд вiдповiдей на

поставлене запитання, а їхнi вiдповiдi пiдпадають пiд графу анкети "Не

знаю", "Не вирiшив", "Важко вiдповiсти". Вiдсутiсть полiтичної

культури є однiєю з найхарактернiших рис суспiльнополiтичного обличчя

сучасної України.

Доступ виборцiв до Верховної Ради Реальнi можливостi для спiлкування з

Верховною Радою

Виборцi мають завдяки виїзним засiданням постiйних комiсiй, надсиланню

листiв до керiвництва Верховної Ради, її комiсiй, депутатiв та

щоденним прийомам громадян членами Президiї Верховної Ради. Виїзнi

засiдання комiсiй дають можливiсть для спiлкування спецi- алiстiв з

депутатами та керiвниками комiсiй. Листи виборцiв мiстять, як правило,

скарги, прохання допомоги, рiзнi пропозицiї та вiдгуки на роботу

парламенту. На прийом до Верховної Ради вибоцi йдуть здебiльшого з

приводу особистих проблем: житло, порушень прав, скарги на дiї

начальства i т.п.

Вiльного доступу до примiщень Верховної Ради не iснує.

Телефони служб, комiсiй та керiвникiв Верховної Ради не

оприлюднюються. ''Гаряча лiнiя'', яка функцiонувала ранiше, зараз не

дiє.

Суб'єкти законодавчої iнiцiативи. Вiдповiдно до чинної Конституцiї

суб'єктами законодавчої iнiцiативи є народнi депутати України, постiйнi комiсiї

Верховної Ради, Президент, Кабiнет Мiнiстрiв, Генеральний прокурор,

Верховна Рада Автономної Республiки Крим. За весь перiод роботи

Верховної Ради минулого скликання було прийнято понад 300 законiв.

Майже всi законопроекти вносились Кабiнетом Мiнiстрiв. Поодинокi факти

висування проектiв законiв вiд постiйних комiсiй наштовхувались на

спротив з боку керiвництва Верховної Ради, оскiльки цi законопроекти

вносилися як альтернативнi i до їх конкретного розгляду справа не

доходила. Така ситуацiя є пережитком колишньої системи та результатом

тиску урядової бюрократiї, яка знаходилась пiд iдеологiчним впливом

цiєї системи.

За проектом нової Конституцiї,розробленим за часiв Верховної

Ради попереднього скликання, до перерахованих вище суб'єктiв

законодавчої iнiцiативи додається ще один - народ. В цьому разi

законопроект може вноситися вiд iменi лише 300 тисяч громадян, а

проект змiн та доповнень до Конституцiї - вiд iменi не менше 1

мiльйона громадян. Згiдно Конституцiї та її проектiв громадськi

об'єднання та полiтичнi партiї не є суб'єктами законодавчої

iнiцiативи. В реальнiй практицi були випадки, коли якiсь громадськi

органiзацiї готували проект законодавчих актiв, публiкували їх, але

жодного разу цi документи не стали предметом розгляду у парламентi i

дуже рiдко у його комiсiях. Головною причиною цього є вiдсутнiсть у

вiдповiдних законодавчих актах унормування механiзмiв впливу

громадських об'єднань на законотворчий процес. Чинна Конституцiя та

закон про громадськi об'єднання обмежуються лише загальними фразами та

орiєнтацiями. Проте вони настiльки важливi та характернi, що їх варто

повнiстю зацитувати.

1. Полiтичнi партiї, громадськi органiзацiї та рухи через своїх

представникiв, обраних до Рад, та в iнших формах беруть участь

у розробцi та здiйсненнi полiтики, в управлiннi державними та

громадськими справами.

2. Основними напрямками розвитку полiтичної системи є поступове

розгортання демократiї, дедалi ширша участь громадян в

управлiннi справами держави..., пiдвищення активностi

громадських органiзацiй, постiйне врахування громадської думки.

3. Зареєстрованi громадськi об'єднання мають право брати

участь у полiтичнiй дiяльностi, у виробленнi державної

полiтики, у формуваннi органiв влади, мати своїх

представникiв у їх складi, проводити масовi заходи.

Викладенi законодавчi норми свiдчать про великi потенцiйнi

можливостi для розвитку демократiї у законодавчiй сферi. Якщо

коло суб'єктiв законодавчої iнiцiативи, можливо, не потребує

розширення, то уточнення i деталiзацiя механiзмiв залучення до

законодавчого процесу мiнiстерств, вiдомств, громадських

органiзацiй, вчених, юридичних осiб та громадян мали б знайти

своє законодавче втiлення. Такий пiдхiд, напевно, матиме широку

пiдтримку всiх полiтичних сил у парламентi i суспiльствi.

Висловленi вище мiркування свiдчать про необхiднiсть та

можливiсть удосконалення законодавчої бази для забезпечення

ефективного зворотнього зв'язку мiж Верховною Радою,

депутатами та електоратом. Розглянутi питання можуть мати для

України велике значення, якщо їх вирiшення буде чiтко

орiєнтовано на полiпшення якостi законiв та пiдвищення

авторитету депутатiв i парламенту в цiлому.

Пiдготував Юрiй Гнаткевич Червень 1995р.

Loading...

 
 

Цікаве