WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Приклади моделювання адміністративно-територіального устрою Савранського району Одеської області - Реферат

Приклади моделювання адміністративно-територіального устрою Савранського району Одеської області - Реферат

як і зростання чисельності населення, впливають на оптимальність АТО [10].
Два розглянутих вище фактори, населення і територію,зближає фактор системи розселення населення. На наш погляд, громада повинна являти собою не просто визначену кількість жителів, що проживають у її межах. Соціально-економічне районування, як це було розглянуто раніше, визначає громаду як первинну систему розселення населення. Як будь-яка система, вона повинна мати визначені правила або умови. Одним з таких обов'язкових умов є наявність центру (ядра) громади, яким, як правило, має бути найбільший за чисельністю населення сільський населений пункт (СНП), в ідеалі розташований у географічному її центрі. Крім того, система розселення припускає наявність не просто декількох периферійних СНП, а їхньої ієрархічної системи: великі, середні і дрібні.
Три вищезгаданих групи факторів (населення, розселення і територія) є первинними для оцінки оптимальності АТО на основі соціально-економічного районування. Показники по цих факторах присутні в будь-якому стандартному довіднику АТО: 1) чисельність населення громади; 2) чисельність населення центру громади; 3) кількість СНП громади; 4) відстань від центру громади до райцентру; 5) відстань від кожного СНП до центру громади.
Усі ці показники є кількісними. Для комплексної ж оцінки при районуванні території для оптимального АТО, на наш погляд, необхідно використовувати і якісні показники, що визначають рівень забезпеченості об'єктами виробничої і соціальної інфраструктури по кожному СНП і по громаді в цілому. Залишившись на периферії нової громади після укрупнення, старий центр, а також і інші СНП, стають менш привабливими для життя населення і розвитку тут виробництва і послуг.
Такою компенсацією і є своєчасне поліпшення виробничої і соціальної інфраструктури передбачуваних до ліквідації центрів громад і вхідних у їхній склад СНП. При бальній оцінці рівня розвитку громад це виразиться в тому, що числова оцінка (у балах) нової об'єднаної громади повинна бути вище, ніж оцінка кожної з громад до їхнього об'єднання. Іншими словами, якщо громада намічена до ліквідації, то для ліквідації негативних наслідків цього явища, що є неминучими, необхідно завчасно здійснити цілий ряд заходів: провести дорогу з твердим покриттям від усіх СНП до майбутнього центру, зв'язати їх автобусним сполученням, забезпечити жителів і організації телефонами, газом, провести водопровід або пробурити свердловини, відремонтувати школу або фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП), забезпечити кадрами пошту або відділення ощадбанку і т. ін.
Якщо більшість із зазначеного не буде зроблено, то після об'єднання умови життя населення погіршаться через нерозвинену місцеву інфраструктуру і недоступність інфраструктури нового центру. А при бальній оцінці районування при цьому вийде, що об'єднана громада за своїми зведеними показниками гірша за ту, котра була до об'єднання.
Нами також було добавлено такий показник, як відсоток доходів місцевих бюджетів, який свідчить про спроможність місцевої влади забезпечувати вирішення питань місцевого значення. На наш погляд, здійснюючи реформування територій також необхідно враховувати роль і спроможність місцевої влади виконувати власні і делеговані повноваження. Через брак фінансової інформації та її неспівставність за окремими параметрами, в рамках цієї магістерської роботи був обраний лише один фінансовий показник - відсоток доходів місцевих бюджетів. Поряд з цим, у подальшому можна розглядати також відповідність доведених фінансових нормативів до фактичних, розмір видатків на одного мешканця тощо [10].
Характеризуючи Савранський район слід зазначити, що він розташований у північно-східній частині Одеської області і займає територію площею 61,7 тис. га, яка є найменшою серед інших районів області. Сучасний адміністративно-територіальний поділ району представлений 21 населеним пунктом, керівництво якими здійснює 10 сільських та 1 селищна рада. Загальна кількість працюючих в радах відповідного рівня за станом на 01.01.2007 р. становила 83 особи, з них в Савранській селищній раді працює 11 осіб, решта - в сільських радах. Кількість населених пунктів, в яких мешкає 1000 і більше мешканців, становить 8 од.; від 50 до 99 осіб - 5 од., від 300 до 499 осіб - 3 од., від 500 до 999 осіб - 2 од., та по 1 населеному пункту, де мешкає менше 49 осіб та від 200 до 299 осіб. Найбільша чисельність населення (понад 2,0 тис. осіб) мешкає в селах Концеба та Осички, найменша - 28 осіб - в с. Квітка [4; 7].
Існуючі адміністративно-територіальні утворення є досить нерівнозначними. Це обумовлено також тим, що наявність лісових масивів обмежує пересування мешканців громад, яке здійснюється виключно по існуючим автомобільним шляхам. Основні шляхи з'єднують сільські населені пункти з районним центром у вигляді "променів", які розходяться від смт. Саврань по всій території району. Саме цей фактор необхідно було врахувати в першу чергу, розглядаючи можливості об'єднання територіальних громад.
Проаналізувавши сучасний соціально-економічний та фінансовий стан сільських територіальних громад Савранського району було розглянуто два варіанти змін адміністративно-територіального устрою. При цьому враховувалися географічні особливості місцевості (розтушування лісового масиву та транспортна розв'язка автомобільних шляхів), наявність та розташування об'єктів соціальної інфраструктури, чисельність населення тощо.
За першим варіантом пропонувалося здійснити укрупнення сільських рад, обґрунтовуючи це відповідними розрахунками за методом зважених балів. Зокрема, пропонувалося 10 сільських та 1 селищної ради реорганізувати в 6 сільських та 1 селищну при збереженні у новостворених центрах органів місцевого самоврядування (рис.1). Тобто на перший погляд ми повертаємося до схеми територіального устрою району, яка існувала у 1978 році, але при цьому в запропонованій структурі існують певні відмінності, які мають наукове обґрунтування (табл.1.). Водночас, як показали попередні розрахунки, сподівання на те, що зростання чисельності населення, фінансових можливостей громади, економічної ефективності за рахунок концентрації доходів бюджету по усіх видах надходжень і їхнього використання все одно не дає можливості вирішувати існуючі проблеми. В першу чергу, це обумовлюється незначною чисельність населення, відсутністю ресурсів щодо наповнення місцевих бюджетів тощо.
Саме це спонукало до можливості застосування ще одного варіанту реформування адміністративно-територіального устрою району, використовуючи підходи, які були впроваджені в Одеській області міською радою Іллічівська. Одночасно було проаналізовано матеріали щодо реалізації в Україні державно-правового експерименту розвитку місцевого самоврядування в місті Ірпені, селищах Буча, Ворзель, Гостомель, Коцюбинське Київської області [6].
Loading...

 
 

Цікаве