WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Управління процесами мінімізації наслідків чорнобильської катастрофи: світовий досвід - Реферат

Управління процесами мінімізації наслідків чорнобильської катастрофи: світовий досвід - Реферат

УРСР, БССР з одного боку і МАГАТЕ з іншого, у Відні 21 вересня 1990 р., яка передбачала створення Чорнобильського центру. Вказана Угода створює необхідну правову основу для здійснення міжнародних дослідницьких проектів за участю наукових установ провідних країн Заходу і міжнародних організацій. Інтерес до проведення наукових досліджень в Чорнобильському центрі проявили близько 20 країн і 4 міжнародні організації.
Разом з тим активність МАГАТЕ на чорнобильському напрямі залишається незначною. Поза програмною діяльністю Агентства на 1993-1994 р. залишилися важливі наукові питання, що стосуються проблем довготривалого радіоактивного забруднення великих територій, поєднаного (внутрішнього і зовнішнього) опромінювання в реальних умовах зони впливу Чорнобильської катастрофи і багато інших, що відносяться до сфери компетенції МАГАТЕ. Враховуючи величезний досвід і значний потенціал, внесок цієї міжнародної організації у вирішення складних і різноманітних чорнобильських проблем міг би бути значно більшим [5,7].
В жовтні 1990 р. Виконавча рада ЮНЕСКО на своїй 135-й сесії прийняла рішення про доцільність включення в проект плану і бюджету на 1992-1993 рр. спеціальної програми "ЮНЕСКО - ЧОРНОБИЛЬ", побудованої на наступних принципах: комплексний міждисциплінарний підхід в областях компетенції ЮНЕСКО; самофінансування і мобілізація існуючих позабюджетних джерел, доповнюваних засобами звичайного бюджету;
систематичне розширення участі держав-членів ЮНЕСКО, міжнародних організацій, державних і приватних органів.
На своїй 26-й сесії (листопад 1991 р.) Генеральна конференція підтвердила невідкладність і важливість ухваленого рішення, уточнила свої керівні вказівки відносно механізму координації програмної діяльності, а також знов звернулася із закликом до міжнародних організацій, суспільних і приватних фундацій, діячів освіти, науки і культури всіляко заохочувати міжнародну співпрацю і зробити внесок в справу пом'якшення і подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.
В 1992-1993 рр. з 70 проектів програми виконувалося або знаходилося на стадії розробки близько 30, в тому числі і вивчення стану здоров'я осіб, що брали участь в ліквідації аварії на ЧАЕС, а також комплексні міждисциплінарні проекти - економічний і соціальний розвиток потерпілих в результаті Чорнобильської катастрофи населених пунктів, створення на Україні Міжнародного центру психологічної реабілітації жертв катастрофи; проекти конкретної допомоги - поставка устаткування і підготовка фахівців для медичних установ з радіаційного захисту населення.
Загальна сума коштів, виділених для програми "ЮНЕСКО - ЧОРНОБИЛЬ" добродійними неурядовими організаціями і фундаціями (переважно німецькими), ЄЕС, Канадою, а також отриманих з інших джерел, склала в 1992 р. 2 363 200 доларів США, які необхідно було використовувати під конкретні програми.
Основними проектами в області охорони здоров'я, реально здійснюваними на території України, Росії, Білорусі, є: проект Всесвітньої організації охорони здоров'я "Айфіка" (в його складі підпроекти: "Щитовидна залоза", "Гематологія", "Епідеміологія", "Психічний розвиток дітей з внутрішньочеревним опроміненням", "Дозиметричний супровід"); проект "Сасакава - Чорнобиль" - в ході його виконання з травня 1991 р. було обстежено близько 6 тис. дітей, знята значна психоемоційна напруга серед мешканців несприятливих районів, організовано два діагностичні центри з обстеження дітей (Київська і Житомирська області України); а також один з перших міжнародних проектів - проект Ліги Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.
Особливість вказаних проектів полягає в тому, що відкрилась реальна можливість поліпшення оснащення лікувально-профілактичних установ, що надають допомогу потерпілому населенню, а медичні проблеми так і залишились невирішеними.
Не менше актуальними є дослідження з виявлення порушень генетичного апарату у осіб, потерпілих в результаті Чорнобильської катастрофи. Ці дослідження реалізуються спільно з Ліверморською лабораторією в рамках програми "Радіаційна генотоксичність як наслідок чорнобильської аварії". В результаті її виконання стало можливим упровадження в Україні перспективних методів генетичної індикації і дозиметрії радіаційної дії, а також оцінки його генетичних наслідків, які раніше були в занепаді.
Враховуючи глобальність завдань, які ставить ВОЗ в області всесторонніх оцінок впливу аварії на ЧАЕС на здоров'я населення, визнано доцільним координувати всі міжнародні медичні програми в цілому з проектом "Айфіка". Такий підхід дозволить значно збільшити внесок кожного медичного міжнародного проекту в обмеження медичних наслідків Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, проекти, що впроваджувалися міжнародною спільнотою в постраждалих регіонах, не мають загального позитивного результату через те, що усі вони розроблялися з недооцінкою різниці між економічними базами, які дісталися у спадок СРСР, та тією базою, яка була закладена західними ринковими господарствами. Також, проблемою залишається той факт, що реалізовувалось багато пілотних проектів, які часто були занадто дорогими в порівнянні із завданнями, які вони вирішували. Необхідно звернути увагу на те, що більшість проектів розроблялася західними адміністраторами та консультантами, що добре володіють західною бізнес-практикою, але не в повній мірі знайомі зособливостями місцевого та регіонального розвитку громади та господарства, які з точку зору своєї ефективності були б нереалістичними. Це все призвело до розчарування з боку донорів та невдоволення і скептицизму з боку тих, для кого ці програми розроблялися.
Отже, можна зробити висновки.
1. Для того, щоб постраждале від Чорнобильської катастрофи населення змогло вибратися із бідності та залежності, необхідні значно більші ресурси в формі інвестицій. Ні уряди, ні міжнародна спільнота не в змозі виділити таку кількість ресурсів, тобто необхідно залучати внутрішні інвестиції та місцевого економічного розвитку малого та середнього бізнесу з практикою, яка дасть змогу використовувати місцеві порівняльні переваги та інтегрувати свою діяльність на національному та міжнародному ринку 2. Ситуаційний і політичний (ізольований) підхід держав щодо мінімізації та пом'якшення наслідків Чорнобильської катастрофи призвів до відсутності міждержавної управлінської взаємодії. 3. Медико-соціальні структури залишаються ізольованими при прийманні участі в важливих політичних рішеннях, тому, на сьогоднішній день, здоров'я постраждалих від Чорнобильської аварії та їх умови життя не стали кращими, а значить і державне управління неповноцінне.
Література:
1. Європейські Комісії та інші. 1998 рік. Атлас осідання ізотопів у Європі після аварії на ЧАЕС (CD). Люксембург. Офіс для офіційних публікацій Європейських комісій.
2. Герменчук М. 2001 рік. Радіоекологічна ситуація на території Республіки Білорусь після аварії на ЧАЕС. Мінськ. Спеціальний звіт для Чорнобильської Місії ООН.
3. Степаненко В. 1992 рік. Матеріали для Чорнобильської місії ООН. Обнінськ.
4. Гуманітарні наслідки аварії на ЧАЕС. Стратегія відродження. Звіт ПРООН та ЮНІСЕФ за підтримки Управління ООН з гуманітарних питань і Всесвітньої організації охорони здоров'я. 6.02.2002.
5. Барьяхтар В. Г. Чернобыльская катастрофа: проблемы и решения // Докл. АН Украины. - 1992. - № 4. - С. 151-164.
6. Коваленко А. П., Рисованый Ю. В. Чернобыль - каким его увидел мир. - Киев, 1989.
7. Некоторые аспекты последствий радиоактивного загрязнения окружающей среды в результате аварии на ЧАЭС / ИСИ АН Украины. 1992.
8. Велли Дж. Кто виноват в Чернобыльской аварии? - зрелые размышления международной консультативной группы по ядерной безопасности // Nuclear Engineering International. - 1993. - № 5.
Loading...

 
 

Цікаве