WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Теоретико-методологічний аспект формування іміджу державної установи - Реферат

Теоретико-методологічний аспект формування іміджу державної установи - Реферат

завжди збігаються з функціональною ціллю, але чинять на неї вагомий вплив. Однак, нерідко соціальні компоненти протиставляються продуктивним, у той час як у даному дослідженні формування іміджу спрямовано на підвищення ефективності діяльності державної установи, на покращення її взаємовідносин як з зовнішнім середовищем, так і з внутрішнім. Неможливо стверджувати, що працівники установи відносяться до внутрішнього середовища установи, вони скоріше є тимчасовими її представниками, бо належать зовнішньому компоненту.
Сутність системного аналізу полягає у змісті його базових понять, одним з яких є система. У науковій літературі існує досить велика кількість визначень, що розкривають його зміст, але більшість авторів схиляються до наступного: система - це сукупність взаємопов`язаних елементів, що складають цілісне утворення та взаємодіють між собою для досягнення поставлених цілей. У цьому контексті виявляється можливим визначити імідж державної установи як комплексного образу, що складається з зовнішніх та внутрішніх елементів сприйняття, формування якого спрямовується на суспільну свідомість різних груп аудиторії шляхом актуалізації низки конкретних характеристик із метою створення сприятливих умов щодо позитивної оцінки корпоративними групами діяльності організації.
Як будь-яка система, імідж державної установи характеризується наявністю складу провідних її елементів:
1. Індуктор - джерело інформації, від якого значною мірою залежить кінцевий результат, а особливо ступінь його ефективності та відповідності бажаному образу.
З якості індуктора може виступати певна кількість суб`єктів, яка обумовлюється поставленою метою. У процесі створення позитивного іміджу державної установи носієм іміджформуючої інформації виступає сам представник тієї чи іншої установи, засоби масової інформації, безпосередньо організація з точки зору її візуального іміджу.
2. Реципієнт - сторона, яка приймає інформацію.
У даному випадку це група, яку називають цільовою або групою корпоративної аудиторії, тобто такою, яка утворюється за певними критеріями та є тим суб`єктом, на який спрямовується процес формування іміджу. Дж. Блер, С. Вайтхед, Г. Даулінг, Т. Нікс, та Г. Севедж розрізняють чотири найбільш значущі групи корпоративної аудиторії: нормативні, функціональні, дифузні та групи споживачів [6].
У даному дослідженні приймається, що:
- нормативні групи зобов`язують організацію здійснювати діяльність, для якої вони встановлюють загальні закони та правила, а також можуть оцінювати та контролювати цю діяльність;
- функціональні групи спричиняють безпосередній вплив на певні аспекти повсякденної діяльності організації, являють собою найбільш помітний груповий тип корпоративної аудиторії;
- дифузні групи виявляють інтерес до організації, коли постають питання захисту прав інших людей, увага цих груп може стосуватися свободи та конфіденційності інформації, навколишнього середовища, рівней можливості працевлаштування і т.п.;
- споживачі намагаються отримати від організації певні переваги або вирішення тих чи інших проблем.
Якщо розглянути ці групи крізь призму владної установи на прикладі державної обласної адміністрації, то можна отримати схему, що зображена на.
У цьому випадку нормативні групи будуть репрезентовані зовнішніми та внутрішніми об`єднаннями. До перших можна уналежнити Адміністрацію Президента України, яка безпосередньо впливає на діяльність даної установи, Кабінет Міністрів України, постанови якого є обов`язковими для виконання адміністрацією, та регулюючі органи, до яких можна віднести міністерства, державну податкову адміністрацію та інші, які в тій чи іншій мірі впливають на діяльність обласної державної адміністрації. До другої категорії, тобто до внутрішніх нормативних груп можна уналежити професійні спілки та колегію облдержадміністрації, тобто такі підгрупи, які впливають на діяльність установи, водночас перебуваючи у її складі. До функціональних груп належать співробітники, сервісні організації (поштові та телекомунікаційні служби) та підпорядковані організації, у даному випадку - райдержадміністрації. Деколи позитивну репутацію однієї з цих груп можна використовувати з метою покращення іншої. Так, наприклад, проведення спільних заходів районною держадміністрацією, яка має в цілому добру репутацію, з обласною державною адміністрацією автоматично підвищить шанси останньої стосовно набуття її репутацією рис більш позитивного характеру.
Дифузні групи представляють засоби масової інформації, громадські об`єднання та групи особливих інтересів. Найбільш важливою з цих груп є журналісти. Вплив, який справляють ЗМІ на формування суспільної думки та
популяризацію окремих проблем, спроможний викликати великий позитивний або негативний резонанс. Державна установа є особливо сприйнятливою для ЗМІ під час кризи. В результаті невірної тактики поведінки з представниками ЗМІ можуть скластися обставини, які призведуть до деградації іміджу та руйнування репутації, що будувалися роками. Як приклад громадських організацій можна навести політичні партії, які відстоюватимуть свої інтереси та матимуть відповідне уявлення щодо параметрів позитивної репутації облдержадміністрації. До групи споживачів можна віднести населення. Сюди увійдуть всі ті, хто не має відношення до жодної з вищеперелічених груп, але певним чином його інтереси перетинаються з діяльністю облдержадміністрації на підставі певних зв`язків, які існують між даною установою та пересічним громадянином.
3. Методи формування іміджу.
Кожна людина, усвідомлюючи рівень впливу на оточення враження, яке вона справляє, свідомо чи несвідомо намагається відповідати запитам тієї групи, що на даний момент є для неї найбільш значущою. Впровадження іміджу здебільшого відбувається за допомогою системи методів, які перебувають у комунікативній площині, а відтак серед великої кількості характерних ознак вони пов`язані між собою, перш за все, спрямованістю на керування масовою свідомістю. Враховуючи цю особливість, можна визначити такі засоби формування іміджу державної установи, як методи соціологічного опитування.
Основними функціональними одиницями системи іміджу державної установи можна вважати такі: мета створення іміджу, процес планування та розробки іміджової стратегії, переробка та розповсюдження інформації, моніторинг та контроль.
Система іміджу поділяється на дві підсистеми. Перша з них базується на образі, який виникає у масовій свідомості стихійно. Його створення тавпровадження найчастіше розтягується на дуже тривалий період. Однією з основних властивостей, які характеризують дану підсистему, є відносна стійкість стереотипів, що пояснюється зв`язком заново утворених асоціацій із вже існуючими традиціями та особливостями менталітету. Друга підсистема містить інформацію щодо штучно сформованого образу, який створюється та впроваджується у масову свідомість цілеспрямовано з урахуванням потреб та запитів реципієнта та на підставі визначеної мети. Процес актуалізації за подібних обставин може займати мінімальну кількість часу, що є його безумовною перевагою, але суттєвим недоліком виступає таке ж швидке зникнення уявлень. Саме тому виникає потреба у постійній підтримці та стимуляції такого образу до того часу, коли не зникне необхідність, або ж сам стереотип позбудеться своєї актуальності. У разі, якщо над створенням позитивного іміджу не ведеться цілеспрямована робота, образ, який буде формуватись
Loading...

 
 

Цікаве