WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Політика чеської республіки у сфері професіоналізації управління освітою - Реферат

Політика чеської республіки у сфері професіоналізації управління освітою - Реферат

шкіл, відкрита нова наукова спеціальність у галузі педагогічних наук "Управління освітою", що у майбутньому надасть можливість готувати кадри вищої кваліфікації (кандидатів та докторів наук) та сприяти розвитку наукових підходів та розробці сучасних технологій ефективного управління освітою.
Разом з тим слід зауважити, що говорити про створення в Україні цілісної системи професійної підготовки управлінських кадрів для освіти ще зарано. Оскільки поки що окрім професійної підготовки керівників вищих навчальних закладів у галузі управлінської діяльності залишається невизначеним ще один важливіший сегмент цієї системи - це професійна підготовка державних службовців, які забезпечують державне управління освітою на регіональному та центральному рівнях, функціями яких, по суті, є, окрім інших, аналіз, розробка, впровадження національної освітньої політики та механізмів її реалізації.
Як показує досвід зарубіжних країн, успіх їх економічних і соціальних перетворень значною мірою залежить від національної освітньої політики, оскільки освіта підростаючих поколінь й освіта громадян упродовж життя на сьогоднішній день вже у багатьох країнах стали стратегічними пріоритетами держави.
Так, зокрема, у Чеській Республіці цілі та принципи освітньої політики втілюються за умов значних загальносуспільних змін, у стадії реалізації комплексної реформи державного управління, що включає й освітню галузь, провідним принципом якої є демократизація, яка забезпечується, передусім, процесами децентралізації та участю всіх зацікавлених сторін - держави, навчальних закладів, громадськості, окремих громадян [11].
Актуальним принципом реформи є принцип професіоналізації управління. Реалізувати цей принцип стало можливим за рахунок підвищення компетентності державних службовців, а також впровадження більш ефективних систем, форм, методів і засобів управління відповідно до перспективних завдань навчальних закладів. Головні тенденції державного управління виявляються, насамперед, у реалізації принципів впровадження субсидування, участі всіх зацікавлених сторін, а також у переміщенні повноважень з центрального рівня державного управління до рівня територіальних і громадських органів самоврядування, а в галузі освіти - до подальшого посилення автономії навчальних закладів, збільшення повноважень шкільних рад тощо. Подібна тенденція впроваджується й у галузі фінансових потоків, створення, розподілу і використання грошових фондів державних бюджетів на всіх щаблях державного управління та інших підлеглих йому суб'єктів. Це вимагає створення умов особливої відповідальності й стимулювання всього державного управління та інших суб'єктів управлінського процесу, до ефективного використання фінансових ресурсів. Зазначені процеси в системі освіти супроводжуються змінами у сфері компетенції та відповідальності навчальних закладів й освітніх установ. Навчальні заклади одержали зараз значну автономію у сфері управління й вироблення своєї політики, але, окрім того, всі навчальні заклади (при нагоді об'єднання шкіл і організацій) стають відносно самостійними суб'єктами також і при вирішенні фінансово-економічних та адміністративно-управлінських завдань. Реформа державного управління та наведені вище зміни й тенденції створюють нові умови та висувають нові вимоги до управління та фінансування освітньої системи, до відбору, організації та змісту підготовки управлінських кадрів.
Реформу державного управління та пов'язану з нею децентралізацію більшість працівників освіти в Чехії сприймала швидше як процес, що міг спричинити нестабільність в політичному, правовому, економічному та соціальному середовищі. Проте, нова ситуація несла в собі не один тільки ризик, а й новий шанс - створити можливості для використання децентралізації з метою активізації представницьких органів і соціальних партнерів на всіх рівнях й залучення їх до активної участі у послідовному розв'язанні нагальних проблем управління і фінансування навчальних закладів, що сприяло б підвищенню ефективності та якості всієї системи освіти.
Сучасна реформа створила можливість для центрального органу виконавчої влади, яким є Міністерство освіти, молоді і спорту Чеської республіки (далі МОМС), позбутися засилля механічної та паперової роботи й забезпечила перехід до сучасного розуміння та реалізації ключової ролі центра за нових умов, зокрема під час виконання координаційних, регулятивних і дистрибутивних функцій. Головні функції МОМС можна сформулювати так:
1. Формування середньострокової та довгострокової стратегії освітньої системи - розробка основних документів: визначення місії, цілей та напрямків розбудови системи освіти, враховуючи рекомендації "Білої книги" та досвід Європейського Союзу; стратегічне планування; підготовка і впровадження структурних змін; становлення і підтримка діяльності Національної Ради з питань освіти і розвитку людських ресурсів Чеської Республіки як міжвідомчого органу в уряді.
2. Кадрова політика і забезпечення якості освіти - розробка та регулярне оновлення Державної Освітньої Програми; моніторинг та встановлення зворотних інформаційних зв'язків з навчальними закладами; центральне і локальне дослідження системи оцінки та самооцінки навчальних закладів; щорічна оцінка здобутків та недоліків освітньої системи; сертифікація та іспити, експериментальна перевірка роботи навчальних закладів; розробка та впровадження механізмів сприяння, проектів розвитку навчальних закладів, педагогічних центрів; визначення функцій та напрямків діяльності ЧІО (Чеської інспекції з питань освіти), а також організація дослідницької роботи та розширення інноваційної бази, розвиток людських ресурсів у галузі освіти й, зокрема, підготовка професіоналів у галузі державного управління освітою.
3. Політичний вплив - посилення зв'язків з органами державної влади, місцевого самоврядування і громадськістю; здобуття політичної підтримки для задоволення потреб освіти; розробка та впровадження механізмів і форм, що забезпечуватимуть ширшу участь соціальних партнерів у централізованому прийнятті рішень; спрямування зусиль надосягнення суспільного консенсусу всіх зацікавлених сторін та збалансування інтересів у принципових питаннях; забезпечення конструктивного громадського діалогу, встановлення міжнародних зв'язків, активності та взаємної відповідальності; налагодження систематичних контактів з представниками центральних та регіональних органів управління та органами самоврядування, що сприятиме постійному посиленню інтеграційних елементів і тенденції в системі освіти та управлінні нею.
4. Адміністрування, фінансування та законодавство - управління на основі впровадження змін та інновацій; вибіркове втручання в критичні галузі; ефективні, прозорі, справедливі і вмотивовані механізми розподілу ресурсів у державній та приватній сфері освіти; комплексний контроль над залученням громадських коштів та над актуальністю і об'єктивністю інформаційної системи у цій галузі.
Суттєвою проблемою реформування освіти та управління нею в Чехії була й залишається проблема кадрового та економічного забезпечення освіти. Розв'язання даної проблеми є головною передумовою поступового виконання вимог входження республіки до європейського співтовариства. Проголошення урядом намірів підвищити громадські витрати на освіту на 6 % від ВВП дає можливість Чеській Республіці піднятися на цілком задовільний рівень з точки зору країн-учасниць ЄС і бути спроможною здійснювати довгострокову й динамічну освітню політику, яка сприятиме підвищенню якості життя громадян і високій конкурентоспроможності Чеської Республіки серед розвинених країн Європейського Союзу [11]. Запропоновані стратегії, які складають основу освітньої політики на період до 2005-2010 рр., значною мірою продовжують та розвивають положення, які були висунуті у такому урядовому документі, як "Головні цілі освітньої політики уряду Чеської
Loading...

 
 

Цікаве