WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Комунікативний вплив: до постановки проблеми - Реферат

Комунікативний вплив: до постановки проблеми - Реферат

конструювання і програмування за посередництвом соціальних та інформаційних впливів; 2)істотна залежність психіки та поведінки людини від ситуативних (зовнішніх) факторів (ситуаціоністська парадигма соціальної психології); 3)істотний вплив моделювання та прикладу на психіку й поведінку людини; 4)обмеженість психіки пересічної людини, що шкодить точному сприйняттю реальності та, з іншого боку, уможливлює вплив на поведінку, емоції та мислення поза свідомістю; 5)взаємододатковість різноманітних факторів впливу на психіку людини; 6)суттєва питома вага соціально-психологічних автоматизмів (стереотипів)у свідомості людини, які зумовлюють маніпулятивний вплив; 7)ефект документалізму, який підсилює психологічний вплив відео-, аудіо- та текстової інформації; 8)моделювання віктимності (схильності стати жертвою) як впливу, що поглиблює культ насильства й агресивності тощо [1]. Ці факти, зрозуміло, обґрунтовують необхідність якнайкоректнішого використання відповідних можливостей мови.
Зазначене тлумачення комунікативної природи перетинається з новітніми галузямигуманітарного знання - екопсихологією та лінгвоекологією, зокрема. Предметом дослідження екопсихології проголошено становлення психологічної реальності в індивідуальній (одиничній та особливій) формі у взаємодії з довкіллям, а вихідним підґрунтям та одиницею аналізу для визначення психіки як об'єкта і предмета дослідження є системне відношення "Людина - Природа", де поняття "Природа" як компонент відношення містить усю сутність, універсум. Останнє зумовлює те, що "психіка суть одна з форм буття, яка реалізує у своєму становленні загальноприродні (універсальні) принципи цього буття" [15, с. 18]. Предметом же лінгвоекології є "взаємодія мови і суспільства, а метою - досягнення гармонії в такій взаємодії" [3, с. 37].
О.І.Бондар дефінує поняття лінгвосоціуму як ядерного феномену лінгвоекології, зазначаючи, що воно передбачає "розгляд конкретної мови і суспільства як єдиного цілого" [там само]. Складовими ознаками лінгвосоціуму є "1)мовна самосвідомість - усвідомлення іманентності, окремішності своєї мови, мовний патріотизм; 2)національна самосвідомість - усвідомлення іманентності, окремішності, самоцінності нацї; 3)менталітет - особливий спосіб мислення, світобачення, властивий даній нації, як своєрідний вияв національної психології; 4)національна гідність - власне патріотизм, шанування своєї нації, гордість за неї; 5)духовність - національні ідей, цілі, ідеали, моральні цінності, віра, найвищим вираженням яких є Істина, Добро, Краса" [там само], чим увиразнено визначальний характер глибинних метальних імплікатур особистості й нації як у загальній континуальності буття, так і в дискретно-мовній площині. Роздуми вченого корелюють із загальними настановами нейролінгвістичного програмування, де аналіз сугестивних потенцій мови пов'язаний із комплексним дослідженням психоструктури носіїв мови та деталізацією її відповідних механізмів, реалізованих у різноманітних функціональних галузях.
Отже, припускаємо, що глибинна природа впливових феноменів уможливлює їх коректне й толерантне використання, а навчання бодай узагальнених впливових стратегій (насамперед пов'язаних із методиками НЛП та сугестивної лінгвістики), використання яких посприяє оптимізації спікування представників державної служби як у межах побутової, так і в галузі фахової комунікації, є актуальним завданням відповідних навчальних закладів та центрів підвищення кваліфікації. У наших попередніх розвідках ми приділяли увагу аналізу зазначених сугестивно орієнтованих контекстів (зокрема політичного мовлення), який проводився з використанням методів сугестивної лінгвістики та нейролінгвістичного програмування [11]. Виокремленні особливості дають підстави твердити, що таким текстовим масивам притаманна мовна специфіка з чітко фіксованою сугестивною забарвленістю, що, у свою чергу, вимагає високого ступеня коректності й глибоких фахових знань у разі відповідного лінгвістичного конструювання, забезпечуючи оптимальну результативність відповідних моделей комунікації.
Література:
1. Аврамцев В.В., Волков Е.Н. Труднее жить после "Полдня" и "Вечера трудного дня" // Dokument HTML. - http://people.nnov.ru/volkov/.
2. Барт Р. Актовая лекция, прочитанная при вступлении в должность заведующего кафедрой литературной семиологии в Колледде Франс 7 января 1977 года // Dokument HTML. - http://www.philosophy.ru/librari/barthes/lect.
3. Бондар О.І. Лінгвосоціум: до розбудови термінологічного апарату лінгвістичної екології // Мова. Науково-теретичний часопис. - Одеса: Астропринт, 2001. - №5-6. - С. 37-40.
4. Вандриес Ж. Язык // Воронин С.В. Фоносемантические идеи в зарубежном языкознании. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1990. м С. 146-153.
5. Волков Е.Н. Существует ли "контроль сознания" ("реформирование мышления")? Теоретические и практические аспекты дискуссии // Dokument HTML - http://www.people.nnov.ru/volkov/.
6. Доценко Е.Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита. - М.: ЧеРо, 1997.
7. Зарецкая Е.Н. Риторика. Теория и практика речевой коммуникации. - М.: Дело, 1998.
8. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. - М.: Наука, 1987.
9. Карнап Р.С. Значение и необходимость. Исследование по семантике и формальной логике. - М.: Изд-во иностр. литер., 1959.
10. Клаус Г.В. Сила слова: Гносеологический и прагматический анализ языка. - М.: Прогресс, 1967.
11. Ковалевська Т.Ю. Комунікативні аспекти нейролінгвістичного програмування. - Одеса: Астропринт, 2001.
12. Корнієнко В. Політичний ідеал як проблема вибору // Електронний журнал "Людина і політика". - №2(14). - 2001. Dokument HTM. - http://www.icai.org.ua/lip/.
13. Лиотар Ж.Ф.Состояние постмодернизма. - СПб.: Алетейа, 1998.
14. Логинова Н. В двух шагах от управления разумом // Dokument HTM. - http://www.psycor.ru.
15. Панов В.И. Основные направления экологической психологии. - Смоленск: СГУ, 2001.
16. Поршнев Б.Ф. О начале человеческой истории (Проблемы палеопсихологии). - М.:Мысль, 1974.
17. Сологуб Н.М. Мовний світ Олеся Гончара. - К.: Наукова думка, 1991.
18. Черепанова И.Ю. Дом колдуньи. Суггестивная лингвистика. - СПб.: КСП+, 1996.
19. Швебс Г.И. Введение в эниографию. Книга 1. Эниоземлеведение. - Одесса: Изд-во Одесского университета, 2000.
20. Штелинг Д.А. Грамматическая семантика английского языка. Фактор человека в языке. - М.: МГИМО, ЧеРе, 1996.
Loading...

 
 

Цікаве