WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Забезпечення ґендерної рівності в органах публічної влади Польщі - Реферат

Забезпечення ґендерної рівності в органах публічної влади Польщі - Реферат

вища на нижчих ступенях, є судова гілка влади. У 2000 році у найнижчих судах жінки складали 66 %, в окружних - 58 %, в апеляційних - 53 %, у вищому Суді - 26 %. Нерівність яскраво проявляється у зайнятті посад голів судів - у судах нижчого рівня жінки обіймають 51 % посад голів, в окружних -11 %. У колегії Найвищого Суду жінки складають 23 %, лише 3 жінки (21 %) і у Конституційному Суді.
Отже, загалом у Польщі можна говорити про нестійку тенденцію до зростання ролі жінок у політичних партіях, виборних органах та органах виконавчої і судової влади, яка обмежена певним "психологічним бар'єром".
На думку авторів "Рапорту. Політика рівності статей. Польща. 2007", головною метою ґендерної політики повинен бути пошук урівноваження представництва жінок та чоловіків на всіх щаблях влади, що в першу чергу означає усунення бар'єрів, що затрудняють жінкам посідання важливих посад [7].
Як свідчать опитування громадської думки, в т. ч. й проведене у 2006 році Центром Дослідження Громадської думки "Роль жінок у публічному житті", польська громадськість значною мірою поділяє погляд, що більше жінок, ніж зараз, повинно займати керівні місця в радах (50 % опитаних), політичних партіях (45 %), на виробництві (39 %). Дуже непопулярним є погляд, що частка жінок на керівних посадах повинна зменшуватися (від 4 до 7 %) - залежно від рівня органу влади. Але лише 6 % респондентів вважає слушним законодавче закріплення мінімальної участі жінок на керівних посадах.
Причини низької ролі жінок у політиці мають різний характер: культурологічні, соціальні, економічні, політичні чинники. Світоглядні позиції ґрунтуються на переконанні, що політика є чоловічою справою. З цим пов'язаний соціальний бар'єр, викликаний різною роллю чоловіка та жінки у виробництві та побуті, який закріплюється і у підручниках та ЗМІ. У свою чергу, це негативно впливає на політичну активність жінок. Крім того, жінки менше цікавлять політичні партії і з економічних причин, оскільки менше можуть бути для партії партнером на виборах. Політичні партії враховують і те, що виборчі шанси кандидатки нижчі, ніж у кандидата. Від того усвідомлення залежить розподіл місць у списках.
Лід відзначити, що проблема формування списків кандидатів, зокрема внесення до них жінок, залишається у Польщі малодослідженою. Але в рамках проекту "Представництво жінок у парламентських виборах 2001 року" [16] зроблено спробу вияснити як проходить процес відбору кандидатів, хто формує списки, які критерії використовуються і який вплив на вибори має включення жінок до цих списків. Під час дослідження проведено кілька десятків опитувань кандидатів та осіб, що брали участь в підготовці до виборів. Вони вказували як критерії відбору до списків активність політика, популярність та місце в партії. Відзначалося також, що жінок в партії мало, вони не хочуть бути активними через високу зайнятість вдома та на виробництві. Водночас варто відзначити, що респонденти усвідомлювали дискримінацію, але частина з них вважала, що жінки не можуть бути вдалими політиками, оскільки це вимагає чоловічого способу мислення. Подібними є висновки і інших досліджень. Результати двадцяти з них розміщені на сайті Центру Жінок Феміністичної Фундації [17].
Характерно, що авторами переважної більшості цих соціологічних досліджень є жінки, які пропонують розробку та прийняття в Польщі довготривалої ґендерної політики. Пропонується прийняття низки законодавчих актів, спрямованих на забезпечення рівності статей. Наголошується, що негативно на ситуацію впливає нестабільність урядів, які не враховують ґендерних напрацювань попередників. Необхідне також зростання у справі посилення ролі жінок у суспільстві неурядових організацій через їх державну підтримку. Вказується також на важливість стабільного моніторингу проблеми та широкого обнародування їх результатів.
Польський досвід вирішення ґендерної проблеми важливо враховувати і в умовах України, зважаючи на схожість проблем та засобів їх вирішення. Він свідчить про складність проблеми забезпечення рівності статей та наявність особливостей, пов'язаних не лише із політичним, економічним та соціальним станом суспільства та держави, а і з менталітетом населення. Рекомендації можуть стосуватися утворення та зміцнення інституційного державного механізму впровадження політики рівності статей, вироблення та реалізації державних програм і планів та забезпечення коштів для їх реалізації, утворення у парламенті комісії рівних прав жінок та чоловіків, гарантування жінкам місця у списках кандидатів (система квот) на виборах всіх рівнів через внутріпартійну регламентацію чи правові норми, підтримки органами влади проектів неурядових організацій, спрямованих на забезпечення рівності статей тощо.
Водночас потрібні суттєві зміни і у сферах свідомості, інформації та досліджень. Важливими факторами ґендерних змін є цілеспрямоване формування громадської думки, зростання свідомості осіб, відповідальних за освіту, організація виховання дівчат та жінок з питань їх активної участі у суспільному житті, збір та поширення статистичних даних щодо участі жінок у суспільному житті тощо.
Література:
1. Гонюкова Л. Ґендерна методика в аналізі державної політики // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. Випуск 1. - К.: 2003. - С.190-201.
2. Пал, Леслі А. Аналіз державної політики. - К.: Основи. - 1999. - 422 с.
3. http://www.hro.org/ngo/discuss/marek/m6.htm.
4. Ґендерні аспекти державної служби: Монографія / Ред. Б.Кравченко. - К.: вид.-во Соломії Павличко "Основи". - 2002. - 335 с.
5. Практичний посібник із застосування інформаційних технологій для ґендерних досліджень та ґендерних освітніх програм // http:www.bibo.gender.org.ua.
6. Впровадження ґендерних підходів у діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Матеріали науково-практичної конференції (5 березня 2007 року). - Полтава, 2007. - 98 с.
7. Polityka rownosci plci. Polska. 2007. Raport. // http://www.gm.undp.org.pl/files/63/Polityka_rownosci_plci.pdf.
8. Parlamentarna Grupa Kobiet // www.pgk.kluby.sejm.pl.
9. Fundacja "O?rodek Informacji ?rodowisk Kobiecych - O?KA" // www.oska.org.pl.
10. Siec Wspolpracy Kobiet NEWW - Polska //www.neww.org.pl.
11. Fundacja im. Stefana Batorego. //www.batory.org.pl.
12. Fundacja im. Stefana Batorego. Sprawosdanie.2004. - Warszawa. -2005; Fundacja im. Stefana Batorego. Sprawosdanie.2005.-Warszawa.-2006.
13. Fundacja im/ Stefana Batorego. 15 lat. - Warszawa. - 2004. - S. 81.
14.Мельник Т. Міжнародний досвід ґендерних перетворень. - К.: Логос. - 2004. - 320 с.
14. Спосіб доступу: http://www.polskiemalzenstwo.org/kobiety.html.
15. Parlamentarna Gruppa Kobiet// http://pgk.kluby.sejm.pl/
16 Sylwia Spurek. Kobiety, partie, wybory, Centrum Praw Kobiet - ??d?, 2002. (r?wnie? po angielsku).
17. PSF Centrum Kobiet Fundacja Feministyczna //http://www.feministki.org.pl/pl/ekspertyzy.html.
Loading...

 
 

Цікаве