WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Добровільна форма соціального страхування: питання правового регулювання - Реферат

Добровільна форма соціального страхування: питання правового регулювання - Реферат

(відмінностей) добровільного соціального страхування та особистого.
По-перше, цей вид добровільного соціального страхування законодавець визначає як недержавний, що дає підставу вважати подальший розвиток в Україні добровільної форми соціального страхування як недержавної. По-друге, закон визначає недержавне пенсійне забезпечення складовою частиною накопичувального пенсійного забезпечення, яке ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами. Таким чином, вказаний нормативно-правовий акт допускає можливість здійснення недержавного пенсійного забезпечення в обов'язковому порядку. Вважаємо, що в такий спосіб здійснюватиметься правове регулювання пільгового таособливого пенсійного забезпечення окремих категорій працівників. Вказаний підхід зможе вирішити проблему існування загального та спеціального пенсійного законодавства. Існування в пенсійній системі окремих пільгових і спеціальних програм пенсійного забезпечення при єдиних загальних принципах і умовах пенсійного страхування не може тривати і далі.
Особисте страхування обумовлено страховою сумою, а забезпечення в рамках недержавного пенсійного забезпечення залежить від схем страхування. Порядок організації та функціонування більшості видів недержавних пенсійних фондів здійснюється на підставі принципів соціального партнерства, що є суттєвою відмінністю у порівнянні з діяльністю звичайних страхових компаній, які надають послуги з особистого страхування.
Правовий аналіз змісту норм щодо організації діяльності та здійснення недержавного пенсійного забезпечення визначають особливості добровільної форми соціального страхування, які бажано закріпити в майбутніх нормативно-правових актах.
Добровільне соціальне страхування, на відміну від особистого, охоплює тільки економічно активне населення. Принципово різними мають бути механізми здійснення страхування: відсутність договорів змішаного страхування; невиплата страхових внесків з поважних причин не тягне розірвання договору недержавного соціального страхування або штрафні санкції, а є підставою для його призупинення; договори страхування повинні передбачати можливість переходу з одного страхового фонду до іншого тощо. Для забезпечення фінансової спроможності недержавні соціальні страхові фонди мають бути комерційними установами, що використовують засади соціального партнерства. Нормами права соціального забезпечення має забезпечуватися право на збереження набутих прав чи прав, що набуваються в сфері соціального захисту.
Становленню обов'язкової форми соціального страхування передувала добровільна. З широким розповсюдженням державного соціального страхування добровільна форма соціального страхування не вичерпала себе. Новий імпульс для розвитку перетворить її в додаткові системи соціального страхування. Вважаємо за корисне паралельне існування в Україні добровільного (недержавного) соціального страхування та особистого страхування. В умовах відсутності позитивного досвіду взаємодії населення зі страховими організаціями, недержавні соціальні страхові фонди доцільно створювати для досягнення соціально значущої мети - здійснення або поліпшення соціального забезпечення застрахованих осіб.
Соціальний захист є однією із функцій держави, а конституційне закріплення соціального принципу державного устрою підтверджує факт існування в Україні соціальної функції в ряду пріоритетних. Тому економічні перетворення мають підкріплюватися сучасним та адекватним законодавством, яке допомагає адаптуватися населенню до нової економічної реальності. Передбачене законами право участі на добровільних засадах у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування осіб, які йому не підлягають, є іншим засобом забезпечення права особи на соціальний захист в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування і не є правовим регулюванням добровільного соціального страхування.
В той же час, заперечення існування форм соціального страхування робить ідентичними поняття "соціальне" та "обов'язкове", а обов'язкову форму соціального страхування - виключно державною. Таке вузьке розуміння не сприяє розвитку соціального страхування, зокрема його добровільній формі, та перешкоджає формуванню недержавного обов'язкового соціального страхування. Поєднання двох форм соціального страхування дозволяє створити таку систему, яка забезпечує максимальний обсяг соціального захисту. Прикладом успішного поєднання обов'язкової (державної й недержавної) та добровільної форми соціального страхування є Британська модель системи соціального захисту [10]. Вважаємо, що система соціального страхування України повинна широко використовувати обидві форми: обов'язкову й добровільну, а саме соціальне страхування як організаційно-правова форма соціального захисту має бути як державною, так і недержавною.
Література:
1. Конституція України від 28 червня 1996р // ВВР України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
2. ЕС: будущее социальной политики// Человек и труд. - 2005. - № 3. - С.23-30.
3. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Закон України від 02.03.2000р. // ВВР України. - 2000. - № 22. - Ст.171(ст.2); Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 09.07.2003р. // ВВР України. - 2003. - № 49-51. - Ст. 376 (ст.12); Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 23.09.1999р. // ВВР України. - 1999. - №46-47. - Ст.403 (ст.11)
4. Гуменюк І. О. Правові основи становлення соціального страхування в Україні. Автореф. дис.. канд. юрид. наук: 12.00.05/ Національний університет внутрішніх справ. Харків,2001.
5. Концепція соціального забезпечення населення України, затверджена постановою Верховної Ради України від 21 грудня 1993р.// Урядовий кур'єр від 22 січня 1994р.
6. Конвенція МОП №102 про мінімальні норми соціального забезпечення// Закони України. Міжнародні договори України. Т.14. - К., 1997.
7. Базилюк А. Соціальне партнерство як засіб вирішування соціально-економічних проблем// Україна: аспекти праці. - 1997. - № 1. - С. 22-26.
8. Про страхування: Закон України від 07.03.1996р. (в ред. Закону від 04.10.2001р.)// ВВР України. - 2002. - №7. - Ст.50.
9. Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09.07.2003р.// ВВР України. - 2003. - № 47. - Ст.372.
10. Кан М. Организация пенсионного обеспечения (из мирового опыта)// Человек и труд. - 2006. - №5. - С.2-32.
Loading...

 
 

Цікаве