WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Громадянське суспільство як базис розвитку секторної основи соціального партнерства - Реферат

Громадянське суспільство як базис розвитку секторної основи соціального партнерства - Реферат


Реферат на тему:
Громадянське суспільство як базис розвитку секторної основи соціального партнерства
Нові соціально-економічні умови сьогодення потребують і принципово інших відносин між державою і суспільством, що складаються в процесі їхньої взаємодії. Цими відносинами стали відносини соціального партнерства - специфічний механізм взаємодії соціальних груп, причому як олігополістичних, так і латентних, що здійснюється рівноправними суб'єктами на добровільних засадах і на принципах довіри з метою розв'язання актуальних проблем соціально-економічного розвитку [15].
Актуальність дослідження участі громадськості в процесах соціального партнерства з органами публічної влади зумовлюється реальними соціально-економічними процесами, зокрема:
- подальшим розвитком демократизації суспільства, інтеграцією України у світове співтовариство;
- глобальними структурними процесами в економіці, розвитком ринкових відносин в усіх сферах діяльності держави;
- зниженням рівня і погіршенням якості життя більшості громадян;
- суттєвим зниженням потенціалу трудових ресурсів держави;
- недостатнім обсягом фінансування та низькою економічною ефективністю використання ресурсів охорони здоров'я;
- незадовільною екологічною ситуацією в країні;
- низькою активність участю громадськості в суспільному житті;
- зниженням персональної відповідальності кожного громадянина перед собою і суспільством.
Про важливість наукового пошуку у сфері взаємодії влади і громадянського суспільства свідчать численні наукові праці українських авторів Е. Гансової, В. Жукова, Г. Задорожного, В. Лісового, В. Мартиненко, П. Надолішнього, В. Надраги, В. Нанівської, С. Наумкіної, Н. Нижник, В. Токовенко, В. Работи, С. Рябова, В. Ситника, В. Скуратівського, А. Стойка.
До теми міжсекторної взаємодії звертаються також новітні російські (Г. Атаманчук, П. Кудюкин, Г. Семигин, В. Тихомиров, В. Франчук, В. Щедряков, В. Якімець, ін.) та зарубіжні академічні дослідження (Ч. Барбер, Р. Бискуп, В. Бихельбауер, П. Гринер, К. Поппер, К. Малена, А. Пилинка, Дж. Сорос, Ф. Фукуяма та ін.).
Проте, незважаючи на численні теоретичні і практичні розробки, пов'язані з окремими складовими міжсекторної взаємодії, наукове обґрунтування феномену громадянського суспільства як базису для розвитку секторної основи соціального партнерства, загалом залишається недостатнім. У з'ясуванні цих питань полягає проблематика нашої статті.
Метою статті є аналіз феномену "громадянського суспільства" як базису для розвитку секторної основи соціального партнерства.
Серед дослідників немає наразі однозначного ставленння до такого феномену як громадянське суспільство. Воно описується сьогодні багатьма публіцистами, науковцями, політиками як деяка сакральна мета, як прекрасна, але недосяжна чи досяжна через невизначений час мрія про те, щоб в Україні з'явилось громадянське суспільство, яке спромоглось би захистити себе і діяти незалежно від того, що з цього приводу вважає державна влада.
Спираючись на різні тлумачення [2-6; 9; 13; 16-20], громадянське суспільство в нашому дослідженні будемо розглядати як особливим чином структуровану сферу соціуму, сукупність міжособистісних відносин і взаємодій економічних, культурних та інших структур чи інститутів, що взяті ізольовано від політичної влади і містять в собі весь спектр неполітичних відносин. Іншими словами, громадянське суспільство - це сукупність всіх недержавних суспільних відносин та інститутів, що відображає різноманітні цінності, інтереси і потреби людей.
Взаємодія громадянського суспільства та держави складається із двох взаємно відповідальних впливів: держави на громадянське суспільство й громадянського суспільства на державу. Принагідно відзначимо, що кожній із сторін діалогу треба розуміти особливості функціонування (правила і стандарти роботи) партнера. Виявлення та дотримання узгодженого формату взаємодії організацій громадянського суспільства та органів публічної влади суттєво підвищує ефективність діалогу.
Тому наразі для України актуальним є питання зміни відносин між органами публічної влади та громадськості у процесі формування системи демократичного урядування. При цьому постає проблема досягнення необхідного балансу між державою та механізмами її впливу на суспільство, з одного боку, і громадянським суспільством - з другого. Такий баланс із погляду багатьох українських і зарубіжних вчених є необхідним для побудови демократичної, соціально спрямованої держави [1-5; 8; 10; 11-13; 16; 20]. Ці автори застерігають від двох неприпустимих станів у розвитку країни - зведення до мінімуму або громадянських свобод, або впливу держави. Історія має негативні приклади і першого, і другого, коли народ розраховується за це десятиліттями скрути та злиднів.
Щоб запобігти цьому, треба створити необхідні умови для становлення як сильної держави, так і розвинутого громадянського суспільства. І це має стати обов'язковим при виборі альтернатив управлінських дій на всіх стадіях і етапах державного управління, тобто в процесах державотворення, розроблення державної політики та втілення її у життя. Мова йде про паритет сил як головну умову партнерства, адже, за винятком рідкісних випадків, партнерство між сильним і слабким неможливе.
Слід визнати, що в основі існуючого ентузіазму щодо громадянського суспільства багато в чому лежить й захопленість неурядовими некомерційними організаціями (ННО), зокрема, такими, як групи захисту суспільних інтересів. До них належать організації, що займаються наступною проблематикою: навколишнє середовище, права людини, проблеми жінок, контроль над електоральними процесами, боротьба з корупцією та інші благі справи. Кількість цих організацій за останні роки збільшується в геометричній прогресії, особливо в країнах, що здійснюють перехід до демократії. Однак було б помилкою дорівняти ННО й громадянське суспільство. У правильному розумінні громадянське суспільство - поняття більш широке.
Через унікальну позицію ННО поза державним і комерційним секторами, їх переважно невеликого розміру, зв'язку з населенням, їхньої гнучкості, і здатності організовувати приватну ініціативу на суспільно-корисні цілі, вони стали являти собою стратегічно важливих партнерів у пошуку "серединного шляху" між сподіваннями тільки на ринок, або тільки на державу.
Проте громадянське суспільство справді не обмежується інститутами. Як соціокультурний феномен воно є певним типом (моделлю) соціальної організації взаємодії. Його якісними характеристиками є: довіра, взаємодопомога, толерантність, здатність до кооперованих дій, віра людей у свої сили, зорієнтованість на громадські справи, почуття відповідальності [5].
Окремо стоїть проблема включення в громадянське суспільство організацій бізнесменів. Дійсно, частина бізнесменів включена у владні структури, існують
Loading...

 
 

Цікаве