WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Вплив адміністративно-територіальних перетворень на історичний розвиток поселень (на прикладі міст львівської області) - Реферат

Вплив адміністративно-територіальних перетворень на історичний розвиток поселень (на прикладі міст львівської області) - Реферат

призвела до того, що центральна влада змушена була її відмінити.
Новий закон про адміністративно-територіальний устрій Молдови було введено в дію в грудні 2001 р. Багато у чому нова реформа стала поверненням до адміністративно-територіального устрою радянського періоду. Зокрема, встановлено поділ території Молдови на 32 адміністративних райони (в радянський період було 40 районів, разом з 5 районами, які належать сьогодні до складу Придністров'я). Крім цього, окремо було виділено п'ять муніципалітетів (Кишинів, Бєльці, Тирасполь, Бендери, Комрат), які не належать до складу районів, проте мають ті ж права, що й адміністративні райони.
Не менш негативним укрупнення може бути й на низовому рівні адміністративно-територіального устрою, тобто на рівні сільських і селищних рад. Про значні вади укрупнення сільрад внаслідок механічного підходу до застосування критерію кількості населення на низовому рівні зазначали, зокрема, О. Заставецька й Т. Заставецький [18]. На їхню думку, позбавлення статусу центрів сільських рад у процесі створення територіальних громад (як це передбачено проектом реформування адміністративно-територіального устрою, який запропонував Р. Безсмертний) призведе до занепаду так званих "периферійних" сіл. Центральні поселення ще певною мірою зберігатимуть людність або й поповнюватимуть її за рахунок вихідців з інших сіл. А решта сіл поступово занепадатимуть, як це було у період ліквідації так званих "неперспективних" 0сіл (70-і рр. ХХ ст.). Формування територіальних громад людністю 5 тис. осіб (досвід сусідньої Польщі) у країні, де відбувається депопуляція населення, а особливо сільського (щорічно зменшується на 200 - 100 тис. осіб), призведе до ще більших природних втрат сільського населення, посилення міграційних процесів, а також до знелюднення сільських поселень, особливо невеликих. У період економічної кризи, неврегульованості земельних відносин важливо здійснити економічні реформи, які забезпечили б соціально-економічний розвиток сіл, а вже потім проводити адміністративно-територіальну реформу. Об'єднання декількох сільрад у територіальні громади в багатьох випадках створить незручності в обслуговуванні населення, позаяк погіршиться транспортна доступність людей до центру громади, де будуть сконцентровані головні управлінські установи, освітні, медичні та культурні заклади. Це об'єднання також не призведе до зменшення управлінського персоналу, бо у всіх поселеннях громади будуть представники органів місцевого управління, а в центральному пункті їх буде навіть декілька десятків. Всупереч укрупненню сільських рад йде також процес збільшення кількості сільських рад в Україні, який тривав у 90-х рр. ХХ ст., внаслідок чого їхня кількість перевищила 10 тис.
Наслідком реформування адміністративно-територіального устрою зазвичай є зміна адміністративного статусу поселень. Функція адміністративно-територіального центру є важливим чинником соціально-економічного розвитку, тому її втрата зазвичай веде до суттєвого сповільнення розвитку поселення, або навіть до його занепаду. За сучасних реалій України, коли ще не подолано остаточно наслідки економічної кризи 90-х рр. ХХ ст. і, крім цього, триває демографічна криза, реалізація планів щодо укрупнення адміністративно-територіальних одиниць може мати негативний вплив на розвиток значної кількості поселень, викликати нерозуміння з боку населення, а врахування думки населення, як відомо, є одним з головних принципів здійснення реформування системи адміністративно-територіального устрою.
Зокрема, на Львівщині укрупнення адміністративно-територіальних районів може призвести до суттєвого сповільнення розвитку багатьох міст, як це вже було після проведення адміністративно-територіальної реформи в 50-60-х рр. ХХ ст. На наш погляд, можливо, доцільним є навпаки розгляд пропозицій щодо створення окремих нових районів з метою поліпшення розвитку деяких малих міст. Наприклад, на Львівщині науковцями та громадськістю неодноразово зазначалося про доцільність відновлення Рава-Руського району. Доцільним є також підвищення адміністративного статусу окремих прикордонних поселень (наприклад, с. Шегині Мостиського району).
Надалі перспективним напрямком дослідження є з'ясування впливу адміністративно-територіальних змін на розвиток міських поселень в інших регіонах України, крім Львівської області, виявлення причин депресивності окремих міських поселень і вироблення пропозицій щодо доцільності підвищення їх адміністративного статусу.
Література:
1. Крикун М. Г. Поширення польського адміністративно-територіального устрою на українських землях // Проблеми слов'янознавства. - 1990. - Вип. 42. - С. 24-39.
2. Крип'якевич І. Адміністративний поділ України 1648-1654 рр. // Історичні джерела та їх використання. - К., 1966. - С. 123-127.
3. Дністрянський М. С. Кордони України. Територіально-адміністративний устрій. - Львів: Світ, 1992. - 144 c.
4. Стасів І. І. Облаштування територіально-адміністративного устрою ЗУНР // Ефективність державного управління. Зб. наук. пр. / За ред. А. О. Чемериса. - Вип. 9. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2005. - С. 195-202.
5. Адміністративно-територіальний устрій України. Історія та сучасність / За ред. В. Г. Яцуби. - К., Секретаріат КМУ, 2002. - 270 с.
6. Курус М. С. Формування адміністративно-територіального устрою на території Львівської області в 1944-1965 рр. // Ефективність державного управління. Зб. наук. пр. / За ред. А. О. Чемериса. - Вип. 9. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2005. - С. 149-157.
7. Курус М. С. Формування адміністративно-територіального устрою у Львівській області в період радянського та німецького режимів (1939-1944 рр.) // Ефективність державного управління. Зб. наук. пр. / За ред. А. О. Чемериса. - Вип. 9. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2005. - С. 207-213.
8. Horn M. Zaludnienie wojew?dztwa Be?skiego w 1630 roku // Rocznik dziej?w spo?ecznych igospodarczych (RDSG). - 1959. - T. 21. - S. 34-47.
9. Мазурок О. С. Города западноукраинских земель эпохи империализма (социально-экономический аспект). - Львов: Свит, 1990. - 156 с.
10. Чисельність, загальна характеристика та територіальне розміщення населення Львівської області: Підсумки Всеукраїнського перепису населення 2001 р. (Частина 1). - Львів, 2003. - 84 с.
11. Кубійович В. Етнічні групи Південно-Західної України (Галичини) на 1.1.1939. Національна статистика Галичини. - Весбаден, 1983.
12. Основні підсумки Всесоюзного перепису населення 1959 року по Українській РСР: Статист. зб. - К., 1961. - 87 с.
13. СССР. Административно-териториальное деление союзных республик: Известия Верховного Совета депутатов трудящихся СССР. - 1954. - С. 210-211.
14. Курус М. С. Формування адміністративно-територіального устрою на території Львівської області ... - С. 157.
15. Про ліквідацію Дрогобицької області: Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 21.05.1959 р. // ВВР УРСР. - 1959. - № 17. - С. 582.
16. Реформа для людини. Збірник матеріалів про шляхи реалізації адміністративно-територіальної реформи в Україні. - К., 2005. - 240 с.
17. Закон України "Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст" // Відомості Верховної Ради. - 2004. - № 24. - С. 332.
18. Заставецька О. В., Заставецький Т. Б. Географічні засади формування територіальних громад у світлі нового адміністративно-територіального устрою України // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Географія. -Тернопіль, 2005. - № 2. - С.10-13.
Loading...

 
 

Цікаве