WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Вплив адміністративно-територіальних перетворень на історичний розвиток поселень (на прикладі міст львівської області) - Реферат

Вплив адміністративно-територіальних перетворень на історичний розвиток поселень (на прикладі міст львівської області) - Реферат

поселень у повоєнний період розвивалися лише Мостиська та Яворів, тобто ті міста, які були центрами адміністративних районів. Натомість у більшості прикордонних містах та селищах міського типу кількість населення впродовж 1939-2001 рр. зменшилася (табл. 1).
Таблиця 1
Демографічний розвиток прикордонних міських поселень
Львівської області
Назва Статус Населення
1939 р. 2006 р. 1939 р. 1959 р. 2001 р. 2001 р. до
1939 р., %
Белз місто місто 5200 2221 2478 47,65
Добромиль місто місто 6000 4998 4890 81,50
Краковець місто смт 1840 5225 1156 62,83
Мостиська місто * місто * 5000 4295 9044 180,88
Немирів місто смт 3250 2030 1900 58,46
Нижанковичі місто смт 1870 2447 1879 100,48
Рава-Руська місто * місто 12 000 6544 8159 67,99
Стара Сіль місто смт 1170 2748 1221 104,36
Угнів місто місто 3900 1572 999 25,62
Хирів місто місто 4250 3049 4595 108,12
Яворів місто * місто * 11430 7486 13285 116,23
* - центр адміністративного району (в 1939 р. - повітовий центр).
Джерело: [10-12].
У 40-50-х рр. ХХ ст. адміністративно-територіальний устрій території сучасної Львівщини мав суттєві відмінності, порівняно з сучасністю. Існувало дві області - Львівська і Дрогобицька. Станом на 1954 р. загальна кількість адміністративних районів становила у Львівській області 31, Дрогобицькій - 25, всього - 56 [13]. У другій половині 50-х рр. розпочався процес укрупнення адміністративних районів, внаслідок якого їх загальна кількість на території Львівщини зменшилася до 16 в 1965 р. [14]. Крім того, було ліквідовано Дрогобицьку область [15]. Однак, до початку 70-х років ХХ ст. відновлено чотири райони (Буський, Миколаївський, Мостиський і Сколівський), відповідно, кількість адміністративних районів Львівської області зросла до 20.
Аналіз демографічного розвитку всіх міських поселень Львівської області за період понад 50 років (1959-2001 рр.) засвідчує те, що в поселеннях, які зберегли в 60-х роках ХХ ст. статус центрів адміністративних районів, здебільшого суттєво зросла кількість населення (табл. 2).
Таблиця 2
Демографічний розвиток міст-центрів адміністративних районів
Львівської області
Назва районного центру 1959 р. 2001 р. 2001 р. до
1959 р., %
Броди 10243 23206 226,55
Буськ 5188 8580 165,38
Городок 9999 15993 159,95
Дрогобич 42145 77049 182,82
Жидачів 8533 11683 136,92
Жовква 7731 13316 172,24
Золочів 10513 23406 222,64
Кам'янка-Бузька 7950 11510 144,78
Миколаїв 6863 14784 215,42
Мостиська 4295 9044 210,57
Перемишляни 3645 7499 205,73
Пустомити 3174 9762 307,56
Радехів 4791 9181 191,63
Самбір 23649 36218 153,15
Сколе 4925 6436 130,68
Сокаль 9352 21451 229,37
Старий Самбір 3629 5603 154,40
Стрий 36180 62051 171,51
Турка 5661 7440 131,43
Яворів 7486 13285 177,46
Джерело: [10, 12].
Зокрема, кількість населення в таких районних центрах, як Броди, Золочів, Миколаїв, Перемишляни, Мостиська, Сокаль збільшилася більше, ніж удвічі, Пустомити - втричі. В жодному з районних центрів за досліджуваний період кількість населення не зменшилася. Відносно незначним був демографічний розвиток лише низки гірських і передгірських районних центрів: Сколе, Турка, Старий Самбір, проте й в них кількість жителів збільшилася щонайменше на 30 %. У 60-80-х роках ХХ ст. демографічний розвиток районних центрів супроводжувався економічним розвитком, будівництвом доволі великої кількості промислових об'єктів, а також розвитком соціальної інфраструктури.
Натомість соціально-економічний розвиток міських поселень, що у 60-х роках ХХ ст. втратили статус центрів адміністративних районів, був зовсім іншим. В деяких поселеннях міського типу (Олесько, Добромиль) кількість населення зменшилася. В більшості поселень кількість населення хоча й збільшилася, проте незначно, не більше, ніж на третину. Суттєво, вдвічі, кількість населення збільшилася тільки в тих поселеннях, що втратили статус центрів адміністративних районів, які розташовані поблизу обласного центру Львова, та входять в сферу впливу Львівської міської агломерації - Івано-Франкове, Новий Яричів.
Таблиця 3
Демографічний розвиток в 1959-1989 рр. міських поселень Львівської області,
що після 1959 р. втратили статус центрів адміністративних районів
Назва Статус Населення
1959 2001 1959 2001 2001 до 1959, %
Белз місто місто 2221 2478 111,57
Бібрка місто місто 3086 3949 127,97
Глиняни смт місто 2517 3372 133,97
Добромиль місто місто 4998 4890 97,84
Івано-Франкове смт смт 2864 5803 202,62
Лопатин смт смт 2937 3403 115,87
Новий Яричів смт смт 1313 2939 223,84
Олесько смт смт 2506 1800 71,83
Рава-Руська місто місто 6544 8159 124,68
Рудки смт місто 2529 4912 194,23
Джерело: [10, 12].
В контексті проаналізованого доцільно, мабуть, зробити висновок, що за реалій сучасної України необґрунтовані адміністративно-територіальні зміни можуть суттєво негативно вплинути на демографічний розвиток міських поселень, зокрема у випадку укрупнення адміністративних районів або областей, а саме до цього зводяться деякі пропозиції із змін адміністративно-територіального устрою.
Наприклад, в концепції адміністративно-територіальної реформи, яку в 2005 р. пропонував Р. Безсмертний, передбачалося суттєве зменшення кількості адміністративних районів, тому що головними критеріями реформування є, передусім, кількість населення в регіонах і кількість населених пунктів і рад в районах [16]. У проектних областях було запропоновано зменшити кількість районів: у Вінницькій - з 27 до 16, в Луганській - з 18 до 8 (кількість міст обласного значення з 14 до 11), в Одеській - з 26 до 14. Внаслідок втілення таких пропозицій втратили б статус центрів адміністративних районів понад 30 міських поселень лише у цих трьох областях. Скоріш усього, це доволі швидко призвело б до їх економічного занепаду. Особливо негативним це було б на Луганщині, де нині в багатьох шахтарських міських поселеннях суттєво зменшується кількість населення, пустує чимало квартир.
У контексті адміністративно-територіальної реформи доцільно згадати, що нині однією з найболючіших проблем України є проблема розвитку малих міських поселень, про актуальність якої неодноразово зазначалося на державному рівні. У 2003 р. Верховна Рада України прийняла Загальнодержавну програму розвитку малих міст ізатвердила її законодавчо [17]. Пропозиції щодо укрупнення адміністративних районів за багатьма позиціями вступають у суперечність з цим Законом, адже, як відомо, більшість центрів адміністративних районів в Україні - це саме малі міста або селища міського типу.
Про негативний ефект укрупнення адміністративних районів засвідчує також приклад сусідньої з Україною Молдови. З часу проголошення незалежності у Молдові було здійснено дві реформи адміністративно-територіального устрою, перша з яких відбулася восени 1998 р. Внаслідок цієї реформи територію держави поділено на повіти, кількість яких була значно меншою, ніж в радянський період кількість адміністративних районів. Всього було створено 10 повітів замість колишніх 40 районів.
Внаслідок реформи 1998 р. більшість міських поселень, які до проведення реформи були центрами адміністративних районів, втратили цей статус, що одразу ж негативно вплинуло на їх розвиток. Крім цього, проблему ефективності місцевого самоуправління також не було подолано. Різка негативна реакція з боку населення на наслідки адміністративно-територіальної реформи
Loading...

 
 

Цікаве