WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Вплив адміністративно-територіальних перетворень на історичний розвиток поселень (на прикладі міст львівської області) - Реферат

Вплив адміністративно-територіальних перетворень на історичний розвиток поселень (на прикладі міст львівської області) - Реферат


Реферат на тему:
Вплив адміністративно-територіальних перетворень на історичний розвиток поселень (на прикладі міст львівської області)
Незважаючи на те, що останнім часом в державі дещо зменшилася увага до проблем адміністративно-територіального устрою, питання проведення адміністративно-територіальної реформи в Україні не втрачає актуальності. Адміністративно-територіальна реформа залишається одним із найважливіших завдань сучасного українського державотворення. Особливо важливою ця проблема є в контексті європейської інтеграції України, адже більшість центрально- і східноєвропейських країн в процесі вступу в європейські політичні й економічні структури водночас здійснюють адміністративно-територіальні реформи.
У процесі здійснення адміністративно-територіальної реформи важливим є те, щоб вона дійсно сприяла розвитку території та поселень, що розташовані на ній. Доцільні напрямки реформи можна простежити, аналізуючи наслідки адміністративно-територіальних перетворень, що відбувалися в минулі історичні періоди. Тому актуальним є ретроспективне дослідження адміністративно-територіальних змін, зокрема їх впливу на сучасний стан поселень.
Мета статті - напрацювання рекомендацій щодо вдосконалення адміністративно-територіального устрою Львівської області на основі дослідження впливу адміністративно-територіальних перетворень на розвиток міських поселень. Об'єкт дослідження - процес зміни статусу міських населених пунктів Львівської області та їх положення щодо меж та кордонів. Предмет дослідження - вплив адміністративно-територіальних перетворень на розвиток міських поселень Львівської області.
Питання розвитку адміністративно-територіального устрою, кордонів та меж території, на якій розташована сучасна Львівська область, досліджувалося в працях М. Крикуна [1], І. Крип'якевича [2], М. Дністрянського [3], І. Стасіва [4], в узагальнюючій монографії "Адміністративно-територіальний устрій України. Історія та сучасність" за редакцією В. Яцуби [5]. Останнім часом з'явилася низка публікацій про адміністративно-територіальний устрій Львівської області у перші повоєнні десятиріччя М. С. Куруса [6, 7]. Інформацію про стан розвитку міських поселень Львівської області передусім подають статистичні довідники. Зокрема, демографічний розвиток можна простежити, використовуючи матеріали переписів населення та поточної статистики населення, які публікують у спеціалізованих статистичних виданнях. Інформацію про розвиток поселень сучасної Львівської області у дорадянський період представлено в польських та австрійських статистичних виданнях, а також в працях науковців цього періоду. Вони надають достовірну основу для виявлення впливу адміністративних перетворень на розвиток поселень Львівської області.
Питання впливу адміністративно-територіальних перетворень на розвиток поселень не є новим. Воно безпосередньо пов'язане із самою сутністю здійснення адміністративно-територіальної реформи, адже одним з головних її завдань є оптимізація розвитку поселень. Так само чимало публікацій є щодо історичних аспектів здійснення адміністративно-територіальних перетворень на території України або ж у конкретних регіонах. Однак здебільшого це є узагальнюючі праці, в яких часто домінують історичні факти та теоретичні постулати, що недостатньо підкріплені факторологічним матеріалом. Майже немає публікацій, в яких би наводилися конкретні відомості про те, як саме і на які поселення вплинула адміністративно-територіальна реформа, надання чи позбавлення конкретному населеному пункту адміністративних функцій з наведенням показників динаміки розвитку поселень.
Головною метою статті є дослідження впливу адміністративно-територіальних перетворень на розвиток міських поселень Львівської області. Конкретними завданнями є: порівняння адміністративного статусу міських поселень в різні періоди; аналіз змін державних та адміністративних кордонів; дослідження зв'язку демографічного розвитку міських поселень з адміністративно-територіальними перетвореннями, подання пропозицій щодо вдосконалення адміністративно-територіального устрою Львівської області та України загалом з урахуванням попереднього досвіду реформування.
Як відомо, наслідком адміністративно-територіальних перетворень є зміни в розвитку території і поселень. Ці зміни можуть бути негативними і позитивними для окремих поселень, залежно від конкретного населеного пункту, поліпшення чи погіршення його адміністративного статусу.
На території Львівської області чи не найдавнішим прикладом впливу на розвиток міських поселень адміністративних перетворень є розвиток княжого міста Звенигород. Одне з найдавніших міст України, Звенигород, в давньоукраїнський період було центром удільного князівства, важливим владним і економічним осередком до другої половини ХІІІ ст. Згодом Звенигород почав занепадати. Передусім цьому сприяло руйнування міста внаслідок монголо-татарської навали. Однак іншою важливою причиною занепаду Звенигорода історики вважають швидкий розвиток розміщеного неподалік Львова, перша історична згадка про який датована 1256 р. Сучасна столиця Галичини за короткий період часу перейняла функції адміністративного, економічного і політичного центру, а Звенигород занепав. Сприяло занепаду також те, що Звенигород, втративши статус центру удільного князівства, не зберіг навіть статусу адміністративного центру нижчого рівня. Сьогодні Звенигород зберігся як сільський населений пункт Пустомитівського району Львівської області.
Поступове зниження адміністративного статусу стало також одним з головних чинників занепаду іншого відомого давньоукраїнського міста - Белз. Найдавніше літописне місто на території сучасної Львівської області, Белз, спочатку був центром окремого удільного князівства, згодом - воєводства у складі Польщі. Після переходу Галичини до складу Австрії Белз був центром окремого повіту, так само як і в міжвоєнний період. У радянський період - деякий час центром Забузького району Львівської області. Нині функцій адміністративного центру Белз не виконує. У першій половині ХVІІ ст. Белз як центр окремого воєводства у складі Речі Посполитої налічував близько 2,7 тис. жителів [8]. За кількістю жителів в межах території сучасної Львівської області він, крім Львова (понад 20 тис.), поступався лише декільком найбільшим торговим центрам: Броди (5 тис.), Самбір (4,5 тис.), Городок (3 тис.). У 1910 р. населення Белзу налічувало 6017, осіб і він зберігав функцію доволі важливого торгово-ремісничого міста на півночі Галичини [9]. У 2001 р. кількість жителів міста становила 2478 осіб [10], що є меншим, ніж 400 років перед тим. Місто впродовж багатьох десятиріч перебуває у стані економічного та соціального занепаду.
Не менш показовим, ніж адміністративно-територіальні перетворення, є безпосередньо зміна кордонів (меж), особливо державних. Зміни кордонів після другої світової війни, зокрема встановлення нового західного кордону СРСР, який до того ж в період існування авторитарної влади виконувавбар'єрну функцію, стала однією з головних причин занепаду багатьох міських поселень, що розміщені безпосередньо поблизу державного кордону з Польщею. Особливо на розвиток деяких поселень вплинуло те, що вони виявилися відрізаними від Перемишля, важливого міжрайонного центру, який опинився на території Польщі, з іншого боку державного кордону. Стосується це передусім таких міст і селищ міського типу (смт), як Краковець, Хирів, Угнів, Рава-Руська, Добромиль, Нижанковичі та деяких інших.
Серед усіх прикордонних міських
Loading...

 
 

Цікаве