WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Виборчий процес: проблеми створення та діяльності виборчих комісій - Реферат

Виборчий процес: проблеми створення та діяльності виборчих комісій - Реферат


Реферат на тему:
Виборчий процес: проблеми створення та діяльності виборчих комісій
Принцип формування складу виборчих комісій на парламентських виборах 2006 року за поданням кандидатур політичними партіями (блоками), закладений у Законі України "Про вибори народних депутатів України" від 25 березня 2004 року № 1665-IV [1, c. 202] (далі - Закону), не виправдовує себе через непідготовленість і недостатній кваліфікаційний рівень представників політичних партій у виборчих комісіях, відсутність у них належного досвіду роботи у виборчих комісіях та їхню неспроможність виконувати обов'язки членів комісії на належному професійному рівні, що призводить до значних порушень виборчого законодавства, численних скарг як учасників виборчого процесу, так і самих виборців. Крім того, значна частина партій (блоків) при формуванні дільничних виборчих комісій не подають пропозицій до їх складу, тим самим фактично блокуючи можливість подальшого здійснення виборчого процесу.
Отже, з огляду на зазначене, основною проблемою виборчого законодавства була і залишається неготовність політичних партій (блоків) до якісного виконання повноважень щодо формування виборчих комісій. В цьому полягає актуальність нашої статті.
Вдосконалення виборчого законодавства в частині регламентації організаційно-правових засад, де чільне місце відводитиметься впровадженню нових механізмів формування виборчих комісій, залежить певною мірою від ступеня наукової розробки проблеми. В цьому сенсі слід зазначити, що різні аспекти вдосконалення виборчого законодавства, а також зміни в організації виборчого процесу в Україні є об'єктом наукового дослідження передусім юристів та політологів, серед яких слід назвати Р. Балана, М. Бойчука, М. Бучина, В. Гончарука, О. Радченка, С. Топалову, І. Шкурата, М. Паламарчука та інших. Актуальнішими в цьому відношенні є дослідження вчених-практиків А. Георгіци, В. Кампо, М. Козюбри, Ю. Ключковського, М. Мельника, М. Рябця, В. Співака, М. Ставнійчук, Т. Стешенко, Л. Татарнікової та ін. Проте, незважаючи на значну увагу до питань вдосконалення виборчого законодавства щодо створення та діяльності виборчих комісій, багатогранність проблеми вимагає продовження наукових досліджень.
Мета статті така: дати аналіз виборчого процесу в незалежній Україні через призму створення та діяльності виборчих комісій.
Відповідно до заявленої мети зазначаємо завдання:
1) аналіз трирівневої і перспективи запровадження чотирирівневої системи виборчих комісій;
2) розгляд питання складу виборчих комісій;
3) з'ясування ролі, права і обов'язків політичних партій у виборчому процесі;
4) визначення ролі органів державної влади та місцевого самоврядування у процесах створення та діяльності виборчих комісій.
Успіх організації і проведення виборів в Україні залежить від належної діяльності виборчих комісій, на які виборчим законодавством покладається забезпечення відкритості і об'єктивності виборчого процесу, дотримання принципу рівності для всіх кандидатів, політичних партій (виборчих блоків) та неупередженого ставлення до них з боку органів виконавчої влади.
Основу в організації та проведенні парламентських виборів в Україні становить трирівнева система виборчих комісій, до якої, разом із Центральною виборчою комісією, входять окружні та дільничні виборчі комісії.
Питання щодо системи виборчих комісій, формування їх складу, визначення повноважень, порядку організації роботи, прийняття та оформлення ухвалених рішень та інших документів визначено у розділі IV нового Закону, відповідно до якого склад виборчих комісій формується виборчими комісіями вищого рівня із кандидатур, які подаються партіями (блоками) - суб'єктами виборчого процесу, які у складі Верховної Ради України четвертого скликання станом на 15 вересня 2005 року мали свої партійні фракції (п'ятнадцять політичних партій та блоків), а також інші партії (блоки)-суб'єкти виборчого процесу.
Представники інших партій (блоків)-суб'єктів виборчого процесу включаються до складу окружних виборчих комісій шляхом жеребкування.
До складу окружних виборчих комісій на парламентських виборах 2006 року (225 окружних виборчих комісій, кожна з них налічувала по 18 осіб) включено загалом 4050 осіб, з яких 3261 кандидатура, що включалися в обов'язковому порядку, та 789 кандидатур від інших суб'єктів виборчого процесу, які включалися за результатами жеребкування. Проте, під час виборчого процесу з моменту утворення окружних виборчих комісій і аж до дня виборів Центральна виборча комісія майже щодня приймала постанови про внесення змін до їх складу, згідно з якими свої повноваження припинили з різних причин 777 членів окружних виборчих комісій, що становить 19,2 % від їх загальної кількості, в тому числі 192 - представники керівного складу, зокрема 59 голів, 51 заступник голови, 82 секретарі та 585 членів окружних виборчих комісій. Серед причин, що слугували підставою для змін у складі комісій, були: відкликання суб'єктом подання кандидатури - 373, особиста заява про складання повноважень члена комісії - 325, відмова скласти присягу - 60, систематичне невиконання обов'язків члена комісії - 13, інші причини - 6. Такі зміни протягом 60 днів до дня виборів значною мірою ускладнили роботу окружних виборчих комісій, особливо за ситуації одночасного припинення повноважень голови, заступника голови та секретаря окружної виборчої комісії, які відбувалися в окремих комісіях навіть в останній перед виборами тиждень [2, с. 254-255].
Чимало гострих питань виникало і під час утворення дільничних виборчих комісій, кандидатури для яких також повинні були подати політичні партії (блоки). Проте, необхідної кількості активістів, готових працювати в комісіях і хоча б трохи обізнаних у питаннях організації виборчого процесу, у партій просто не виявилось. Практично в усіх територіальних виборчих округах значна частина дільничних виборчих комісій не могли розпочати свою роботу через відсутність легітимного складу комісій. Станом на 4 березня 2006 року таких комісій було 687. Крім того, на цей час понад 80 дільничних виборчих комісій взагалі не було сформовано. У значній кількості комісій не було призначено керівного складу - голів комісій, заступників голів та секретарів. При цьому мали місце випадки масового виходу із складу комісій за особистими заявами про припинення повноважень членів комісій. Така тенденція зумовлена низкою факторів, у тому числі включенням осіб до складу виборчих комісій без їх згоди, незнанням ними обсягу прав та обов'язків членів дільничних виборчих комісій [3, с. 27].
Вибори 2006 року засвідчили неспроможність невеликих партій надати достатню кількість кандидатур до складу виборчих комісій. Як наслідок, склалася ситуація, за якої виникла загроза зриву парламентських виборів через неукомплектованість виборчих комісій, відсутність легітимності їхнього складу. Так, виборчий закон
Loading...

 
 

Цікаве