WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Фінансування розпорядників бюджетних коштів із місцевого бюджету та його вдосконалення - Дипломна робота

Фінансування розпорядників бюджетних коштів із місцевого бюджету та його вдосконалення - Дипломна робота

фінансування більше не підтверджується. Оскільки більшість комп'ютерних пакетів обліку включають цю функцію, юридичні процедури і організаційні системи в більшості випадків не створюють проблем при судових позовах. Незважаючи на технічні можливості і на перший погляд, організаційну простоту цього засобу контролю, деякі країни з перехідною економікою та ті, що розвиваються, надають перевагу системам на касовій основі і не включають зобов'язань. Це послаблює бюджетний контроль і, як правило, призводить до непередбаченого дефіциту.[9.c.39]
Слід здійснювати контроль як за видатками і за зобов'язаннями. Інакше може виникати незапланований дефіцит поточного бюджету. Двома головними категоріями видатків є: (1) оплата праці та (2) інші видатки. Розпорядники коштів здійснюють видатки за постійними статтями, такими як заробітна плата персоналу.
По-перше, витрати на персонал розраховуються в процесі формування бюджету як постійні витрати. В більшості випадків ці витрати відомі і фінансовані. Отже, бюджетні управління застосовують так званий "контроль посад", щоб не допустити створення несанкціонованих посад або виплат несанкціонованому персоналу. Обласні, районні та міські фінансові управління розглядають запити на: прийняттянових працівників, заповнення вакантних посад або перерозподіл існуючих посад. Стаття видатків на оплату праці регулярно включається до розписів та кошторисів. Крім того, розпорядники приймають періодичні нерегулярні зобов'язання, які можуть включатися або не включатися до розписів або кошторисів. Як правило, існують закупівлі, які здійснюють на замовлення, через контракти та по рахунках протягом року. Стаття 51 Бюджетного кодексу зазначає, що розпорядники коштів відповідають за управління своїми бюджетними асигнуваннями, взяттям зобов'язань та здійсненням видатків у межах затверджених загальних сум кошторису.
По-друге, як правило, найбільшою статтею видатків, яка не відноситься до оплати праці, є придбання предметів постачання та обладнання протягом року. Однак, оскільки це значна стаття в зобов'язанні, розглянемо загальний процес. Закупівлі розпорядника коштів повинні здійснюватися відповідно до звичайного циклу закупівлі: (1) складання списку учасників тендеру, запрошення до тендеру, аналіз можливостей заміни чи ремонту об'єктів або ж виняток з правил для незначних сум закупівель; (2) замовлення - планування з урахуванням знижок і уникнення штрафів для постачальників; (3) управління та контроль запасів - встановлення критеріїв щодо обсягів та розміщення запасів, визначення оптимальної суми замовлення.
Для того щоб не допустити перевищення обсягів кошторису, існує три запобіжні засоби. По-перше, відділ закупівель розпорядника повинен затвердити замовлення на поставку. Це засіб бюджетного контролю на рівні розпорядника. По-друге, підрозділи внутрішнього аудиту розпорядника здійснюють попередній аудит кожного запиту на видатки з огляду на достатність коштів (відповідність лімітам розпису). Це бухгалтерський контроль на рівні розпорядника. По-третє, казначейська система звіряє залишок, вільний від зобов'язань, і відкидає ті зобов'язання, які перевищують граничний обсяг.
Розпорядники здійснюють контроль за фактичним отриманням придбаних предметів. Контроль поставки, звірка замовлень, перевірка та порівняння з первинними зобов'язаннями (тобто замовленням на поставку) - це кроки, які часто ігнорують місцеві органи. Отримання звітів - це надзвичайно важливий засіб контролю, який застосовується для забезпечення принципу співвідношення ціни та якості при закупівлі. Ігнорування цього етапу призводить до корупції та марного витрачання обмежених бюджетних ресурсів.[9.c.40]
Після доставки та перевірки розпорядник дає розпорядження про сплату. Залежно від типу казначейської моделі фінансовий відділ розпорядника коштів здійснює платіж і вносить дані про операцію до казначейської системи або ж передає розпорядження про сплату територіальному органу Казначейства.
У кожному з цих випадків засоби внутрішнього контролю розпорядника мають звірити замовлення на поставку та звіт про прийом до того, як надавати рекомендацію про сплату. Розпорядник вносить сплачену суму і відповідно дебетує суми зобов'язань. У випадку з пошкодженими товарами або помилковими замовленнями сплачена сума може відрізнятися від попередньої суми замовлення, тому їх слід збалансувати шляхом внесення змін у зобов'язання.
?
Загальна схема організації бюджетного контролю
Стадії контролю Попередній Поточний Остаточний
Мета та призначення Сприяти: досягненню узгодженості в бюджетному процесі річних і стратегічних (середньострокових) завдань державної політики економічного розвитку; визначенню пріоритетних бюджетних програм та напрямків діяльності уряду у відповідності до обмеженого рівня бюджетних ресурсів; встановленню ефективного та раціонального способу надання суспільних послуг та споживання державних ресурсів. Регулювати: економічність: на базі первинних документів, оперативно попереджати збитки та втрати за рахунок державних коштів; ефективність: на базі даних бухгалтерського обліку та періодичної звітності реагувати на ефективність господарської діяльності; відповідність: на базі інформації про стан виконання бюджету, дотримуватися встановлених норм та пріоритетів політики; додержання фінансової дисципліни. Встановлювати: порушення бюджетного законодавства та дотримання встановлених пріоритетів; законність проведених операцій; достовірність звітності; зловживання та заходи щодо усунення порушень; необхідність притягнення винних до відповідальності.
Повноваження в сфері контролю за видатками
Здійснюється на стадії складання, розгляду та затвердження бюджету. Зокрема: контроль за відповідністю бюджетної політики національним інтересам, а не інтересам політичної кон'юнктури; реальність цілей бюджетної політики та створення умов для їх досягнення; економічна оцінка доцільності та ефективності показників бюджетних програм, їх відповідність державним пріоритетам; аналіз попередніх періодів, рекомендації та виявлення резервів; контроль встановлених норм соціального забезпечення. Здійснюється у процесі виконання бюджетів та кошторисів бюджетних установ. Зокрема: контроль за доведенням бюджетних призначень та затвердженням кошторисів бюджетних установ; контроль на стадії укладання угод та прийняття фінансових зобов'язань; контроль при здійсненні платежу з бюджетних рахунків; поточна перевірка ефективності використання бюджетних ресурсів. Здійснюється після складання звітності про виконання бюджетів у ході аудиту та загальної бюджетної оцінки. Зокрема: перевірка достовірності звітних даних, балансів, та законності здійсненних операцій; оцінка виконання правових норм та дотримання встановлених положень; оцінка результатів
Loading...

 
 

Цікаве