WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття управлінських рішень щодо збереження та відтворення трудових ресурсів на місцевому рівні - Реферат

Інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття управлінських рішень щодо збереження та відтворення трудових ресурсів на місцевому рівні - Реферат

народжуваність, є:
- зменшення числа шлюбів і збільшення числа розлучень;
- активне залучення жінок до суспільного життя;
- диспропорція в статевому складі населення, незалежно від причин, що її обумовлюють - особливості розвитку виробничих відносин, міграційні процеси, наслідки воєн;
- зайнятість певної частини жінок у виробництві з небезпечними та шкідливими умовами праці;
- незадовільний стан репродуктивного здоров'я жінок;
- економічна ситуація в суспільстві [12].
Не потребує доказів твердження, що рівень смертності, тривалість життя, а також, певною мірою, народжуваність залежать від стану здоров'я людей. Саме тому здоров'я населення є одним з найголовніших чинників, який впливає на кількість та якість трудового ресурсу, його потенціал. Здоров'я становить базову складову людського капіталу [5] і є найважливішим елементом національного багатства, необхідною умовою ефективності продуктивних сил суспільства, сучасного розвитку нації. [8].
Об'єктивно здоров'я надає можливість особистості повноцінно проявляти свої фізичні, психічні та соціальні якості і тому абсолютно необхідне для формування вільної, різнобічно розвинутої особистості та створює реальні передумови для задоволення індивідуальних, колективних і громадських матеріальних та духовних потреб і, перш за все, потреби повноцінно працювати.
Існує багато дефініцій поняття "здоров'я". З точки зору збереження та відновлення трудових ресурсів досить доречне визначення здоров'я дає академік В. П. Казначеєв: "Здоров'я - це процес збереження та розвитку біологічних, психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній тривалості життя" [12]. Втрата здатності повноцінно виконувати трудові функції є головним наслідком втрати людиною здоров'я.
Незадовільний стан здоров'я населення, особливо його працездатних контингентів, входить у число специфічних обмежувачів економічного зростання. Захворювання є основною причиною смерті, тимчасової та стійкої втрати працездатності, що призводить до значних економічних збитків суспільства, чим й обумовлене велике соціально-економічне значення охорони громадського здоров'я.
За оцінками фахівців, у Росії, станом на кінець 2004 року, втрати ресурсів здоров'я працездатного населення склали величину, що відповідає 43 % ВВП. Економічні втрати країни тільки через передчасну смертність населення в період трудової активності досягли за останнє десятиліття 1,5 трл. доларів. [13].
Особлива роль у зменшенні трудового потенціалу належить професійній захворюваності. За даними Російської академії медичних наук, за останнє десятиліття у Росії зареєстровано понад 120 тис. хворих з вперше встановленим діагнозом профзахворювання. Відзначається стійка тенденція до зростання професійної захворюваності серед працюючих жінок, у першу чергу дітородного віку, на яких припадає до чверті всіх виявлених профзахворювань.
До 98,5 % хвороб від загального числа профзахворювань є хронічними, що створює обмеження професійної придатності і працездатності. Тяжким наслідком захворюваності працездатного населення є інвалідизація. На відміну від захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, інвалідність характеризується повною або частковою неможливістю продовжувати професійну діяльність за станом здоров'я. Результатом цих процесів є постійне зростання тягаря економічних витрат суспільства на компенсаційні виплати, пов'язані з погіршенням здоров'я осіб працездатного віку.
Наведені дані достатньою мірою корелюють з медико-демографічною ситуацією, яка склалась в нашій державі, тому збереження існуючого у країні рівня смертності та захворюваності працездатного населення може у досить короткий термін привести до значного дефіциту трудових ресурсів.
Звісно, що здоров'я населення залежить від соціального й економічного добробуту, рівня зайнятості, особистих доходів та інших чинників. Важливу роль у забезпеченні здоров'я відіграють здоровий спосіб життя, збалансоване й адекватне харчування, належні умови буття, стан оточуючого середовища, спадкоємність, а також організація ефективної медичної допомоги населенню [8].
Розглядаючи здоров'я населення з точки зору трудового потенціалу, важливо окремо зважати на умови праці. За даними Російської академії медичних наук, від 20 до 40 % трудових втрат внаслідок хвороб прямо або побічно пов'язані з незадовільними умовами праці.
Світовий досвід показує, якщо результативні витрати на проведення заходів у області захисту професійного здоров'я трудящих складають близько 0,2 % від ВВП, то відсутність таких заходів обходиться державі в 20 % від ВВП.
Таким чином фактори, що визначають здоров'я, мають різноплановий, міжгалузевий характер. Вплив на ці фактори може здійснюватись через відповідні системи, які повинні забезпечувати населенню можливість задоволення своїх потреб щодо умов життя та праці, освіти, медичної допомоги, соціального захисту, фізкультури та спорту, культури та дозвілля, охорони оточуючого середовища тощо.
З огляду на це, загальну відповідальність за стан здоров'я населення спроможна нести тільки держава, яка здійснює владні повноваження, застосовуючи правові, економічні, організаційні, інформаційні та інші механізми державного управління.
Державне управління - цілеспрямований організаційний та регулюючий вплив держави на стан і розвиток суспільних процесів, свідомість, поведінку та діяльність особи, окремих соціальних груп, суспільства у цілому з метою досягнення цілей, відображених у Конституції та законодавчих актах, шляхом запровадження державної політики через органи державної влади, які наділені необхідною компетенцією. В свою чергу функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування щодо досягнення цілей державної політики, зокрема у соціальній та економічній сфері, забезпечується прийняттям відповідних управлінських рішень [2; 3; 11].
Прийняття рішень є особливою й дуже важливою функцією управління. Саме рішення, що приймаються керівниками,визначають не тільки результативність та ефективність діяльності, але й можливість стійкого розвитку у мінливому соціально-економічному оточенні. Ухвалення обґрунтованого, об'єктивного рішення - одне з найбільш важливих умов продуктивного існування суспільства і держави [6].
Підготовка та прийняття управлінського рішення передбачає, передусім, збір й обробку інформації. У свою чергу, оптимальність рішення залежить від того, наскільки інформація є достовірною, об'єктивною та своєчасною.
Інформаційне забезпечення - це фундамент, на якому будується управлінська діяльність державного апарату. З цієї точки зору інформацію варто розглядати як певну сукупність різних повідомлень, зведень, даних про відповідні предмети, явища, процеси, відносини, які, будучи зібраними, систематизованими і перетвореними на придатну для користування форму, відіграють у процесі прийняття й реалізації державного управлінського рішення виняткову роль [1].
Таким чином, вкрай важливим є визначення джерел, обсягу та характеру інформації, необхідної для формування та ухвалення державного управлінського рішення.
Як вже зазначалося, кількість трудових ресурсів, їх потенціал є похідною від рівня громадського здоров'я, ступеня задоволення населенням своїх основних потреб, стану оточуючого людей соціально-економічного та природного середовища, іншими словами, від умов, якості й рівня життя.
Вимір рівня життя населення здійснюється шляхом застосування відповідних показників та індикаторів, які можуть віддзеркалювати прямі ознаки, що характеризують рівень життя безпосередньо, наприклад, споживання основних продуктів харчування тощо, й непрямі, що відображують рівень життя опосередковано, наприклад, демографічні показники. Ще одною групою показників та індикаторів є ті, що відбивають ступінь задоволення фізичних, соціальних та духовних потреб людей [14].
Loading...

 
 

Цікаве