WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття управлінських рішень щодо збереження та відтворення трудових ресурсів на місцевому рівні - Реферат

Інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття управлінських рішень щодо збереження та відтворення трудових ресурсів на місцевому рівні - Реферат


Реферат на тему:
Інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття управлінських рішень щодо збереження та відтворення трудових ресурсів на місцевому рівні
Трудові ресурси - це частина населення країни, що має необхідний фізичний розвиток, здоров'я, освіту, культуру, здібності, кваліфікацію, професійні знання для роботи у сфері суспільно корисної діяльності [14].
Очевидно, що перспективи досягнення посткризової стабілізації суспільно-економічного стану в Україні та подальших прогресивних змін залежать як від позитивної макроекономічної динаміки, так і від вирішення соціально-демографічних проблем, зокрема поліпшення соціально-економічної структури населення, забезпечення належних умов для формування й реалізації трудового потенціалу.
У сучасних умовах населення набуває роль провідної продуктивної сили. Результативне виконання цієї ролі можливо за умови соціалізації економіки, зростання на державному, регіональному й місцевому рівнях інвестицій у розвиток соціальної сфери, яка і забезпечує відтворення та розвиток населення.
Саме тому успішна соціальна політика дає як соціальний, так і економічний ефект. Перший виявляється в поліпшенні параметрів відтворення людського потенціалу та гармонізації соціальних відносин, другий - у результатах стимулювання продуктивної поведінки найбільш значущих соціально-економічних груп населення [4].
Створення умов інноваційного розвитку економіки потребує пошуку механізмів залучення перспективного ресурсу у вигляді знань, інформації, інтелектуального потенціалу. Отже, сьогодні людина як основний носій цих ресурсів стає визначальним чинником соціального й економічного прогресу. Нині економічного успіху досягають не ті країни, які мають багато природних ресурсів, а ті, в яких є кваліфікована робоча сила. За умов вичерпання екстенсивних чинників економічного зростання і необхідності запровадження нових технологій, прогресивних методів організації виробництва вирішального значення набувають цілеспрямовані дії та інвестиції, направлені на формування трудового потенціалу, людського капіталу, які і є запорукою інноваційного розвитку, у тому числі, нашої країни. Тільки достатня кількість кваліфікованої робочої сили може забезпечити високу якість та результативність соціально-економічних перетворень.
Трудовий потенціал - це сукупна здібність до праці, потенційна трудова дієздатність суспільства. Він є похідним від людського потенціалу и одночасно складовою економічного потенціалу держави у цілому, який характеризує можливості економіки у виробництві матеріальних благ, наданні послуг, задоволенні економічних потреб суспільства.
Треба зазначити, що потенціал взагалі та людський потенціал зокрема не є незмінною величиною, його можна трактувати як певну даність, що характеризує її носія.
Якісна сторона трудового потенціалу суспільства визначається:
- станом здоров'я працездатного населення, показниками його психофізіологічного розвитку;
- професійно-кваліфікаційним рівнем працездатного населення, тобто рівнем загальної і професійної освіти, наявністю певних знань і практичного досвіду й навичок;
- соціально-особовими характеристиками.
Кількісна сторона трудового потенціалу вимірюється чисельністю працездатного населення і ресурсами робочого часу (потенційним фондом робочого часу) [14].
Як вже говорилося раніше, саме населення стає головним суб'єктом соціально-економічних перетворень. Його чисельність, структура, розселення по території, рівень життя та інші якісні й кількісні показники стають сутнісними характеристиками як сучасного стану держави, окремих регіонів, так і перспектив розвитку. Тому одним з основних завдань влади є проведення ефективної демографічної політики, спрямованої на збільшення тривалості життя, трудової активності, збереження та зміцнення здоров'я населення.
Відомо, що демографічну ситуацію на державному й місцевому рівнях характеризують за допомогою відповідних показників, які широко використовуються при складанні науково обґрунтованих оцінок та прогнозів тенденцій демографічних процесів, формуванні соціальної та економічної політики, визначенні цілеспрямованих дій щодо відтворення населення, зокрема трудових ресурсів, забезпечення життєдіяльності мешканців відповідної території.
Аналіз демографічних показників природного руху населення в Україні свідчить про існуючу небезпеку щодо збереження та відтворення населення у цілому й трудових ресурсів зокрема.
У якості типового прикладу демографічних процесів, які відбуваються в країні, може бути використана ситуація в Одеській області, де негативні тенденції відтворення населення є наслідком низького рівня народжуваності та високого рівня смертності.
Коефіцієнт народжуваності за 2006 рік по Одеській області становив 10,5 проміле на 1 тис. осіб і був у 1,6 рази меншим, ніж коефіцієнт смертності (16,3 проміле).
На 1 січня 2007 року загальна чисельність жителів Одеської області становила 2395,5 тис. осіб, упродовж 2006 року їх кількість зменшилась на 6,8 тис. осіб або на 0,3 відсотка. При цьому чисельність міського населення зменшилась на 2,4 тис. осіб (0,1 відсотка), сільського - на 4,4 тис. осіб (0,5 відсотка). Коефіцієнт природного скорочення в цілому по області на початок 2007 року становив 5,8 на 1 тис. осіб, а в деяких районах - значно більше, зокрема в Ананьївському - 13,3 проміле, Котовському - 12,6 проміле, Балтському - 11,5 проміле, Ширяївському - 10,3 проміле, Миколаївському - 9,4 проміле, Любашовському - 9,1 проміле, Арцизському - 9,0 проміле, Саранському - 8,2 проміле.
Серед демографічних показників найбільш важливими для розуміння демографічних процесів є вікові показники смертності, зокрема смертність немовлят та смертність у працездатному віці. Саме рівень смертності у цих вікових групах зумовлює рівень відтворення населення, визначає середню очікувану тривалості життя і, таким чином, у комплексі впливає на кількість трудових ресурсів окремих територій й країни у цілому.
В зв'язку з тим, що показник середньої очікуваної тривалості життя значною мірою залежить від рівня смертності серед дітей, молоді та осіб працездатного віку, він має більш практичне значення, ніж загальний рівень смертності, на який значно впливає висока частота та питома вага смертності населення непрацездатного віку.
Що стосується рівня смертності населення працездатного віку в Україні, то протягом багатьох років він залишається катастрофічно високим. Так, у 2003 р. цей показник складав 619,7 на 100 тис. нас., що у 2-4 рази вище порівняно з європейськими країнами. Особливістю смертності у працездатному віці є так звана "надсмертність" чоловіків: у 2003 р. показник смертності чоловіків в працездатному віці від усіх причин у 3,6 рази перевищував смертність жінок, що є надзвичайно загрозливим як для сфери промислового виробництва, так і для відтворення нації. Ця ситуація зберігається і сьогодні. Незворотні втрати життя чоловіків у репродуктивному віці, який практичнозбігається з працездатним, деформують статеві співвідношення у суспільстві, обумовлюють значну кількість одиноких жінок, неповних сімей та дітей-сиріт. За прогнозними розрахунками, смертність працездатного населення за умови всіх незмінних чинників буде збільшуватися як за рахунок змін у статево-віковій структурі, так і в зв'язку з поширенням факторів ризику [9].
- Негативний показник природного приросту населення як в Одеській області так, і у державі в цілому є сукупним результатом:
- вкрай низької народжуваності;
- високого рівня смертності населення;
- природного спаду і депопуляції (абсолютне зменшення чисельності) населення;
- високого рівня надсмертності чоловіків у працездатному віці;
- відносно низької тривалості життя населення (щодо розвинених країн) і дуже великою її різницею у жінок і чоловіків;
- старіння населення і трудових ресурсів.
Серед чинників, що впливають на
Loading...

 
 

Цікаве