WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Урядовий контроль – ефективний спосіб забезпечення законності в державному управлінні України - Реферат

Урядовий контроль – ефективний спосіб забезпечення законності в державному управлінні України - Реферат


Реферат на тему:
Урядовий контроль - ефективний спосіб забезпечення законності в державному управлінні України
Контроль є важливою ознакою і основною функцією державного управління. Існування і розвиток громадянського суспільства, процеси реформування економічних відносин на ринкових засадах, євроатлантична інтеграція - безпосередньо залежать від процесу прийняття оптимальних рішень і здійснення ефективного державного контролю за їх своєчасною і повною реалізацією.
Відомо з практики, що останнім часом на всіх рівнях державної влади спостерігалося зниження виконавської дисципліни, нехтування вимогами законності, мали місце прямі порушення законодавства, яскравим прикладом яких стали вибори Президента України у 2004 р.
У таких умовах на перший план діяльності урядового апарату виходить здійснення контролю за неухильним дотриманням законів України, виконанням указів і розпоряджень Президента України, постанов Кабінету Міністрів України. Правильно організований контроль дозволяє мати оперативну інформацію щодо стану справ на різних ділянках роботи, дає можливість вчасно втрутитися в процес управління, вжити запобіжні заходи, забезпечити законність.
Увівши у дослідження поняття законності, необхідно пояснити, що в державному управлінні під законністю, ми розуміємо передусім наявність науково обґрунтованих правових норм, які відповідають Конституції та законам України, вимогам формальної логіки та законодавчої техніки, враховують реалії сьогодення та спрямовані на майбутнє, а, по-друге, - послідовне й неухильне виконання цих норм усіма державними органами, посадовими особами, громадянами й об'єднаннями [1, с. 66].
У державному управлінні урядовий контроль досліджується в основному в контексті аналізу державного контролю або Кабінету Міністрів України як органу виконавчої влади. Така ситуація, а також процес зміни форми державного правління з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську, який фактично розпочався із прийняттям Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 р., № 2222-IV обумовлює актуальність і необхідність дослідження урядового контролю як способу забезпечення законності. Ця робота є продовженням аналізу способів забезпечення законності і складовою частиною дослідження законності у державному управлінні з метою удосконалення шляхів її забезпечення.
Дослідження наукових праць з державного управління і адміністративного права свідчить, що під забезпеченням законності розуміють діяльність відповідних державних формувань, спрямовану на:
· недопущення порушень в діяльності органів державної влади, їх посадових осіб тих вимог і приписів, які закріплені в діючих законах і підзаконних актах, і якими вони користуються в своїй повсякденній роботі;
· виховання працівників апарату управління у суворому дотриманні законності та державної дисципліни;
· своєчасне і оперативне виявлення, припинення і встановлення таких порушень;
· відновлення порушених прав та законних інтересів громадян, суспільних організацій;
· встановлення причин та умов, які цьому сприяють;
· притягнення до встановленої відповідальності винних в порушенні законності та дисципліни;
· розробку та прийняття заходів, спрямованих на усунення причин і умов порушення законності і дисципліни;
· створення умов невідворотності відповідальності у випадку їх порушення [2, с. 605; 3, с. 37].
Аналіз цих положень підводить до висновку, що контрольна діяльність Кабінету Міністрів України безпосередньо спрямована на забезпечення законності в державному управлінні України.
Під способами забезпечення законності розуміють - застосування системою державних органів і суспільних організацій, на які покладений обов'язок по підтриманню та зміцненню законності в сфері виконавчої влади і, які наділені юридично владними повноваженнями правових і організаційних видів і методів діяльності, практичних прийомів, операцій, форм роботи, з метою забезпечення точного дотримання вимог законності всіма суб'єктами державного управління [4, с. 78].
Нормативною базою, яка закріплює контрольну функцію Кабінету Міністрів України є Конституція України, Тимчасовий регламент Кабінету Міністрів України, Положення про Управління моніторингу Департаменту діловодства та моніторингу Секретаріату Кабінету Міністрів України, а також укази Президента України та інші постанови Кабінету Міністрів України.
Незважаючи на те, що Конституція України прямо не передбачає контрольну функцію Кабінету Міністрів України, це логічно випливає із змісту ст. 113, яка зазначає, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, спрямовує та координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади, тобто здійснює контроль за всіма ланками виконавчої влади.
Окремі повноваження Кабінету Міністрів України, які належать до контрольних, закріплені у Тимчасовому регламенті Кабінету Міністрів України. Згідно з п. 3 "Кабінет Міністрів… контролює діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської місцевих держадміністрацій". А згідно з розд. VII Регламенту [5, с. 70] та Розпорядження Президента України від 30 травня 1997 р. № 221/97-рп "Про порядок проведення експертизи і підготовки на підпис Президентові України законів України" [6, с. 32], Кабінет Міністрів України вивчає прийняті Верховною Радою України законодавчі акти, що надійшли на підпис Президентові і готує відповідно до них свої висновки та пропозиції щодо доцільності підписання відповідного закону Президентом або застосування до нього права вето, здійснюючи при цьому контроль за змістом цих законів, забезпечуючи законність у правотворчій діяльності. У розд. ХІ Тимчасового регламенту закріплено, що Кабінет Міністрів України може здійснювати конституційне подання з питань прийнятих Верховною Радою України законів, відповідності міжнародних договорів тощо [5, с. 76-78].
Потрібно також пригадати про проект Закону України "Про Кабінет Міністрів України", на прийняття якого давно очікують, а також про Концепцію Закону України "Про державний контроль у сфері діяльності органів виконавчої влади та їх посадових осіб". Ці закони є надзвичайно важливими і необхідними. Після внесення 8 грудня 2004 р. змін до Основного Закону України багато положень цих законопроектів потребуватимуть переробки з урахуванням нових конституційно-правових реалій.
Метою концепції є створення системи державного контролю у всіх сферах діяльності органів виконавчої влади, яка повинна цілісно пов'язати аспекти внутрішнього і зовнішнього контролю і визначити його механізми.
Основними завданнями Закону є:
1) визначення єдиної методологічної основи державного контролю. Вона має передбачати здійснення його на основі демократичних принципів, обґрунтованого визначення завдань, форм і методів контролю;
2) узгодження змісту контролю із завданнями, щостоять перед державними органами та новим спрямуванням розвитку держави у суспільних процесах;
3) уникнення дублювання функцій контрольних органів;
4) встановлення засад координації діяльності різних органів контролю та засобів забезпечення цієї діяльності в межах законодавчо закріплених повноважень.
Аналіз Концепції свідчить, що вона актуальна і потребує подальшої розробки і прийняття, відповідно до форми державного правління. Закон України "Про державний контроль у сфері діяльності органів виконавчої влади та їх посадових осіб", має вирішити такі питання:
o визначити поняття "державний контроль у сфері діяльності органів виконавчої влади та їх посадових осіб" та інші терміни, які необхідно юридично закріпити з метою удосконалення урядового контролю;
o сформулювати завдання та принципи здійснення державного контролю.
Відповідно до концепції адміністративної реформи роль Кабінету Міністрів України в законодавчому процесі повинна підвищитися за рахунок заходів:
o проведення експертизи будь-яких проектів законів перед їх розглядом Верховною Радою України незалежно від суб'єкта їх подання;
o
Loading...

 
 

Цікаве