WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Сучасні програми і підручники з української мови як вагомий механізм реалізації державної мовної політики в загальноосвітній школі України - Реферат

Сучасні програми і підручники з української мови як вагомий механізм реалізації державної мовної політики в загальноосвітній школі України - Реферат

французької). Школи з російською викладовою мовою мали у повному обсязі підручники з основ здоров'я та української мови. Підручників з російської мови тут було 95%, а з російської літератури - 17%. Були проблеми з підручниками з історії стародавнього світу (45%), образотворчого мистецтва (10%), фізичної культури (10%). 7-9 класи було забезпечено книжками на 60-70%, оскільки залишилися ще торішні наклади (ці діти можуть користуватися літературою і 2001 року випуску) [6].
У зв'язку із таким станом справ уважаємо за доцільне залучення до випуску шкільних підручників не тільки коштів центральних, а й місцевих бюджетів, інших джерел фінансування (спонсорських коштів, коштів кооперативних і громадських організацій, політичних партій тощо).
Для оптимально повного забезпечення вивчення української мови в школі, розробки відповідного підручника і посібників для вчителів насамперед слід підготувати повноцінну програму - бачення того, що ми хочемо отримати на виході навчання. Над написанням таких програм під керівництвом Міністерства освіти і науки України останнім часом і працювали провідні українські вчені-методисти.
Особливістю вивчення української (рідної) мови 2006/2007 навчального року є те, що одночасно використовуються кілька програм із цього предмета.
У 5-6 класах загальноосвітніх навчальних закладів вивчення української мови як рідної здійснюється за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України: "Українська (рідна) мова: 5-12 класи" (Автори Г.Т.Шелехова, В.І.Тихоша, А.М.Корольчук, В.І.Новосьолова, Я.І.Остаф (За ред.Л.В.Скуратівського. - К.; Ірпінь: Перун, 2005. - 176 с. ) [7]. Цього ж навчального року вивчення української (рідної) мови у 7-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється за однією з двох програм, затверджених Міністерством освіти і науки України: "Рідна мова. 5-11 класи": Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (Автори Л.В.Скуратівський, Г.Т.Шелехова, В.І.Новосьолова. - К.: Шкільний світ, 2001 та "Рідна мова. 5-11 класи": Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (Автор І.П.Ющук. - К.: Освіта, 2003). Обидві програми для 11-річної школи мають підручникове забезпечення майже в усіх класах: для тих класів, де підручника до програми немає, відповідне навчальне забезпечення готується до друку (наприклад, підручникове забезпечення програми І.П.Ющука в старшій школі).
Нова програма з української (рідної) мови для 12-річної школи має спільні й відмінні риси порівняно з попередніми: спільною є диференціація програмового змісту на чотири змістові лінії (мовленнєву, мовну, соціокультурну і діяльнісну); водночас у кожній зі змістових ліній є відмінності, які відрізняють їх у новій і попередній програмах і визначають тенденції змін у змісті програм і в процесі його засвоєння, у методиці вивчення шкільного курсу української (рідної) мови. Це зумовлюється тим, що лише системні знання про українську мову, які учні здобувають в основній школі, стають надійною базою для формування правописних умінь і навичок, а також для формування загальної мовної компетенції особистості, потрібної не лише на час навчання в школі, а й для стратегії вдосконалення власного мовлення впродовж усього життя [8, с. 30].
У новій програмі "Українська (рідна) мова" [7] послідовніше впроваджується комунікативно-діяльнісний принцип навчання мови, який передбачає, зокрема, широке застосування інтерактивних методів навчання, оптимальне поєднання фронтальної, групової та індивідуальної форм організації навчального процесу. Особлива увага в програмі звертається на потребу навчання школярів діалогічного мовлення, зокрема, вести діалог-бесіду на будь-яку актуальну тему, що її висуває життя. Для цього, на думку авторів програми, слід цілеспрямовано формувати такі вміння: а) добирати основну інформацію в процесі читання; б) формулювати власну думку з певної проблеми; в) обстоювати, аргументувати власні погляди; г) ставити проблемні запитання; ґ) володіти технікою уточнювальних запитань, доповнень; д) швидко переходити з теми на тему; е) дотримуватися норм українського мовленнєвого етикету тощо [8, с. 31].
Як видно з аналізу чинних програм з української (рідної) мови, цей шкільний курс є досить складним, навіть порівняно з попередніми програмами.
Саме тому, в умовах скорочення навчальних годин, які виділяються на вивчення української (рідної) мови, й одночасного ускладнення її шкільного курсу, зростання вимог до знань і вмінь учнів та побільшення завдань, які покладаються на словесника, учителям для якісного освоєння учнями програми та вироблення передбачених "Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти" [9] умінь і навичок Міносвіти рекомендує більше використовувати ресурс варіативної частини навчального плану та можливість поділу класів на групи, гарантовану законодавчо й забезпечувати кадрово й фінансово (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128).
Виходячи з вимог чинних програм з української мови як рідної для нашої загальноосвітньої школи найактуальнішим залишається завдання виховати мовну особистість - людину, яка любить і шанує рідну мову, володіє її виражальними багатствами, користується нею, дбає про її збереження і розвиток [10, с. 22]. Щоб виконати це завдання, потрібен підручник, який відповідав би сучасним вимогам, задовольняв потреби вчителя й служив засобом пізнання та розвитку учня.
Сучасне навчальне видання покликане комплексно реалізовувати розвивальну домінанту освіти ХХІ століття, виховувати прагнення до самоосвіти й саморозвитку, вчити критично мислити, використовувати отримані знання і вміння для творчого розв'язання проблем, сприяти інтеграції отриманих знань. Сучасний підручник повинен мати певні педагогічні, технологічні й маркетингові особливості: використання сучасних методик, форм, методів, прийомів роботи, системи контролю й оцінювання знань, сучасної технології створення книги задля високої якості її поліграфічного виконання і, звичайно, врахування вимог ринку навчальної літератури. Тому надзвичайно важливо, щоб на всіх етапах створення сучасного підручника - від рукопису до використання в навчальних закладах - працювали фахівці різних сфер діяльності: наукові співробітники, вчителі-практики, дитячі письменники, антропологи, психологи та ілюстратори [2]. На першому плані в підручникумають бути проблеми виховання і навчання. Основна мета школи і, зокрема, підручника - вчити думати.
Найголовнішим видається необхідність зламу в методиці мовної освіти - у баченні мови як такої, оскільки й дотепер рідній мові відведено пересічний статус лише одного з предметів, тобто об'єкта вивчення.
Щоб викликати зацікавленість, у підручнику повинен бути вміщений не тільки матеріал, що розкриває зміст програми з української мови, а й інформація, що сприятиме інтелектуальному розвитку, формуванню культурно-естетичної пам'яті. У підручнику з української мови потрібно вміщувати матеріал з українознавства, етнопедагогіки, етнофілософії, що допоможе підвищити культуру спілкування як міру розвитку людини, як спосіб її самовираження [2].
Як відомо, народження підручника - окрема серйозна галузь педагогіки, яку нелегко "підкорити", це підтверджує і зарубіжний досвід. Розмаїття моделей "ідеального підручника" і спричинює постійні дебати довкола цього процесу - різні фахівці по-різному уявляють собі якісний підручник (наприклад, у відкритому листі до Президента України ряд українських учених, зокрема, В.І.Малюк, І.А.Климишин, В.С.Ольховський, закликають відмовитися від однобокості в підручниках, зокрема "від принципу висвітлення виключно наукових гіпотез, побудованих на апріорному виштовхуванні
Loading...

 
 

Цікаве