WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Систематизація принципів підготовки та проведення державно-управлінських реформ - Реферат

Систематизація принципів підготовки та проведення державно-управлінських реформ - Реферат

свідчать про доцільність коригування самих поставлених цілей реформ. У цьому зв'язку проект Стратегії проведення в Україні адміністративної реформи містив важливе положення про те, що відображений у ній обсяг основних проблемних питань, цілей та заходів не слід розглядати як виключний і повний. Передбачалося, що Стратегія систематично переглядатиметься відповідальним урядовим органом з урахуванням ідей, які постійно вироблятимуться всіма заінтересованими сторонами [15, с. 124]. Зазначене дозволяє викласти принцип постійного удосконалення, який полягає у періодичному перегляді стратегії державно-управлінських реформ та, у разі потреби, її коригуванні в процесі практичної реалізації.
При застосуванні тих чи інших засобів у процесі підготовки та проведення державно-управлінських реформ доцільним є дотримання принципу відповідності завдань та засобів їх вирішення, який виходить з ситуаційного підходу та відображає необхідність використання найбільш ефективних засобів, насамперед, методів і технологій залежно від типів поставлених завдань [32, с. 165]. Вітчизня­ний досвід реалізації адміністративної реформи показує негативні наслідки порушення цього принципу. У роботі [26, с. 6] на підставі експертних оцінок низькі результати у досягненні цілей даної реформи пояснюються, серед іншого, тим, що механізми та інструменти її проведення (кадрові, фінансові, правові, інституційні) застосовувалися неадекватно, працюючи переважно на протилежний результат.
Підготовка та проведення державно-управлінських реформ потребує належної організації суб'єкта цієї діяльності. Загальновизнано, що провідною ланкою такої організації має бути спеціальний орган влади, відповідальний за проведення змін. На думку Я.Гонцяжа і Н.Гнидюк, відсутність такого органу з достатньою управлінською спроможністю як в аспекті створення необхідної правової бази, так і в аспекті координації роботи інших органів виконавчої влади, стала однією з головних перешкод проведенню адміністративної реформ в Україні [15, с. 45]. Водночас слабка координація реформаторських заходів значно зменшує ефект від їх впровадження [16, с. 23].
Як засвідчив досвід низки країн, ефективною організаційною формою є утворення спеціального органу з широкими повноваженнями на чолі з членом уряду, наприклад, віце-прем'єр-міністром або міністром, що особисто відповідає за підготовку та проведення реформ [16, с. 23; 25, с. 25-26; 35, с. 11]. Подібно до цього А.Сундаков рекомендував для результативного здійснення реформи державного управління в Україні створення ЦОВВ під керівництвом члена Кабінету Міністрів, який би займався виключно відповідними питаннями [18, с. 42-43]. З цього випливає принцип наявності єдиного та спроможного центру управління реформами, що означає покладення відповідальності за підготовку та проведення державно-управлінських реформ на спеціально утворений орган з достатніми владними повноваженнями та ресурсами, очолюваний членом уряду. Таким органом може бути, наприклад, ЦОВВ зі спеціальним статусом [15, с. 120].
Інший принцип організації суб'єкта державно-управлінських реформ пов'язаний з людським фактором, який є центральним у процесах державного управління [3, с. 52]. Науковці визнають, що для успіху перетворень необхідні високопрофесійні кадри. З таких професіоналів, насамперед, має складатися орган управління, відповідальний за реформи. Крім того, важливо, щоб вищі державні служ­бовці виступили провідниками змін у своїх організаціях. У зв'язку з цим дані посадові особи повинні бути спроможні роз'яснювати цілі реформ, розробляти відповідні плани та координувати зусилля з їх впровадження, енергійно просувати зміни, готувати до них службовий персонал, створювати сприятливе середовище для реформ. Задоволення таких кадрових потреб передбачає, з одного боку, залучення фахівців відповідної кваліфікації, а з другого - спеціальну увагу до підготовки таких фахівців [16, с. 22-23; 18, с. 42; 21, с. 218; 23, с. 218]. Отже, у зазначених працях простежується принцип створення кадрового корпусу реформаторів, згідно з яким необхідно ціле­спрямовано формувати прошарок фахівців, які здатні розробляти і впроваджувати зміни на високому професійному рівні, шляхом як їх підбору, так і спеціальної підготовки.
З людським фактором пов'язана також готовність самої системи державного управління як об'єкта реформування до запланованих змін. Ця готовність виявляється у здатності та бажанні службовців працювати в новій управлінській системі. На думку Г.Драпера, реформи можуть викликати у них тривогу щодо професійної спроможності, майбутніх гарантій зайнятості та службових відносин [16, с. 24]. У зв'язку з цим у країнах Центральної та Східної Європи було організовано відповідну підготовку працівників управлінського апарату, переважно на базі централізованих навчальних закладів [25, с. 24]. А.Сундаков пропонував запровадити в Україні подібну підготовку за спеціально розробленими програмами [18, с. 43]. Викладене зумовлює принцип забезпечення готовності апарату, який полягає в потребі цілеспрямованої підготовки службовців органів державного управління з метою забезпечення їх здатності та бажання працювати в нових умовах.
Проведене дослідження дає змогу зробити наступні висновки.
У роботі на основі універсальної структури діяльності пропонується систематизація принципів діяльності з підготовки та проведення державно-управлінських реформ. Виділено принципи, що стосуються як даної діяльності в цілому, так і її основних компонентів: суб'єкта, об'єкта, цілей, процесу та засобів. Результати систематизації відображені в таблиці.
Принципи діяльності з підготовки та проведення державно-управлінських реформ
Компоненти діяльності
Принципи
Діяльність з підготовки та проведення державно-управлінських реформ у цілому
- внутрішньої системності;
- входження у систему вищого рівня
Організація суб'єкта реформування
- наявності єдиного та спроможного центру управління реформами;
- створення кадрового корпусу реформаторів
Підготовка об'єкта реформування
- забезпечення готовності апарату
Постановка цілей реформ
- стратегічного бачення;
- суспільної підпорядкованості;
- створення власної моделі;
- випереджаючого стану управління;
- конкретності та вимірюваності;
- зрозумілості;
- орієнтації в часі;
- реальності;
- згортання складного
Процес підготовки та проведення реформ,
зокрема:
- політичного лідерства;
- згоди основних політичних сил;
- суспільної підтримки та участі;
- прозорості
- стадія підготовки реформ
- єдності, повноти і завершеності планування;
- альтернативності;
- наукової обґрунтованості
- стадія проведення реформ
- стабільності;
- своєчасності;
- зворотного зв'язку (принцип контролю);
- постійного вдосконалення
Застосування засобів у процесі підготовки та проведення реформ
- відповідності завдань та засобів їх вирішення
Важливе значення для успіху державно-управлінських реформ має комплексне застосування викладених принципів, що зумовлюється системним характером діяльності з підготовки та проведення цих змін.
Одержані в даній статті результати зумовлюють перспективи подальших розвідок у двох напрямах: розвиток наукових знань про закономірності державно-управлінських реформ,
Loading...

 
 

Цікаве