WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Програми профілактики бездомності як складова державної соціальної політики - Реферат

Програми профілактики бездомності як складова державної соціальної політики - Реферат


У більшості європейських країн існують телефонні лінії, де можна отримати інформацію, куди, як і до кого звертатися в разі загрози стати бездомним, працівники соціальних агенцій, що надають послуги різноманітним групам клієнтів, мають інформацію про програми та заклади, що надають підтримку та допомогу бездомним.
Згідно із ст. 10 Закону України у рамках відповідних програм проводяться освітні та просвітницькі заходи з інформування населення щодо норм законодавства з питань придбання, відчуження, оформлення і державної реєстрації прав на житлові приміщення та земельні ділянки, щодо інших правочинів, предметом яких є житло, стосовно обов'язків і відповідальності учасників житлових та суспільних правовідносин [11]. Але, незважаючи на те, що з часу прийняття Закону пройшло більше року, питання щодо того, хто повинен розробляти та впроваджувати ці програми, яким цільовим групам вони повинні адресуватися та яким чином будуть знаходити свою цільову аудиторію, залишаються не з'ясованими.
Як свідчить досвід західних країн, політика, спрямована на запобігання бездомності, є результативною тоді, коли її основні заходи плануються на регіональному на місцевому рівні. Тому українському урядові слід заохочувати та створювати умови для того, щоб місцева влада могла формувати власну політику щодо бездомності та надавати підтримку в її фінансуванні. Однією з умов цього може бути вимога розробляти власні стратегії подолання бездомності місцевою владою. Подібна практика, наприклад, існує у Великій Британії, де після прийняття закону про бездомність 2002 (The Homelessness Act 2002) центральний уряд всіляко заохочує розробку та впровадження стратегії подолання бездомності на місцевому рівні, одним із ключових елементів якої є профілактика бездомності.
Для України також актуальною є розробка стратегії подолання бездомності на державному рівні, яка могла б стати основою для формування відповідної політики та включала таку складову, як програма попередження бездомності. Для її створення можна рекомендувати наступне:
- при розробці програми орієнтуватися на підхід, який фокусується на причинах бездомності, передбачає їх вивчення та аналіз;
- створювати та розвивати послуги для бездомних, які б забезпечували можливості для допомоги та підтримки, насамперед, на ранніх етапах виникнення бездомності;
- запобігати бездомності через створення різноманітних можливостей постійного доступного житла та створення "запасів" тимчасового житла в громаді, таких як гуртожитки, будинки тимчасового проживання, соціальні гуртожитки;
- запобігати бездомності серед сімей, дітей та молоді шляхом створення різноманітних можливостей для тимчасового проживання;
- запобігати бездомності шляхом інформування, консультування, надання підтримки в пошукові та наймі житла, зокрема через ведення переговорів з власниками помешкань, які здаються в найм, та посередництво при виникненні конфліктів;
- поєднувати запобігання бездомності з наданням підтримки для лікування наркотичної та алкогольної залежності;
- запобігати бездомності через посилення ролі освіти та навчання, зокрема професійного;
- створити систему координації соціальних послуг та послуг з розширеної юридичної допомоги у випадках, коли існує загроза виселення чи примусового (нечесного) продажу житла;
- розробити програми підтримки та заохочення власників помешкань надавати їх в найм бездомним людям;
- визначити тенденції та причини бездомності через вдосконалення системи збирання даних про бездомних людей та сім'ї, включаючи випадки повторюваної бездомності;
- розробити та прийняти визначення бездомності, яке стосувалося б і тих людей, які ризикують опинитися в стані бездомності;
- ідентифікувати причини бездомності в різних регіонах України та визначити райони найбільшого ризику.
Також важливим інструментом запобігання бездомності може бути розвиток практики попереднього планування перед звільненням чи випискою з резидентного закладу, яке б здійснювалося спільно його персоналом та житловими органами місцевої влади, базувалося б на оцінці потреб потенційно бездомної особи та забезпечувалося відповідними ресурсами.
Висновки. Профілактика бездомності вимагає широкого спектра дій і має включати як наявність достатньої кількості доступного дешевого житла, так і ефективні процедури його використання та розподілу. Але якщо зазначені заходи вимагають значних фінансових вкладень та часу, то забезпечення мережі інтегрованих місцевих послуг, які були б здатні швидко і результативно реагувати на ризики виникнення бездомності, є наразі дуже актуальними і широко використовується в практиці діяльності урядів країн Західної Європи щодо запобігання бездомності.
Також важливим є розробка та використання заходів, що могли б забезпечувати первинну та вторинну профілактику, а також третинне втручання, які в комплексі будуть здатні забезпечити як подолання й зменшення ризиків для людей опинитися на вулиці, так і припинення хронічної бездомності.
Очевидно, що заходи з профілактики бездомності можуть бути ефективними лише за умови об'єднання зусиль та побудови партнерських відносин між різними міністерствами та їх структурами на місцях, оскільки стосуються житлових та соціальних питань, проблем, пов'язаних з охороною здоров'я, захисту прав тощо.
Перспективи подальших досліджень з даної теми, на наш погляд, мають стосуватися існуючої практики запобігання бездомності, яка є в Україні, зокрема досвіду накопиченому громадськими організаціями, його узагальненню та застосуванню в пілотних програмах на рівні окремих міст чи регіонів. Також більш детального вивчення потребують профілактичні програми, що діють у країнах Європи, система їх фінансування, координації функцій між органами державної влади та місцевого самоуправління, управління програмами, методи профілактики, що застосовуються в цих програмах, можливості використання подібної практики в Україні.
Список використаних джерел
1. Burt M.R., Hedderson J., Zweig J., Ortiz M.J.,Aron-Turnham L., Johnson S.M. Strategies for Reducing Chronic Street Homelessness: Final Report. Washington, DC: U.S. Department of Housing and Urban Development. - 2004. - 210 р.
2. Shinn M., Baumohl J., and Hopper K. The prevention of homelessness revisited // Analyses of Social Issues and Public Policy. - 2001. - Vol. 1. - P. 95-127.
3. Lindahl L. The value and benefits of home modification services for older people // The ENHR Conference July 2nd - 6th 2004, Cambridge, UK. - 20 р. - Available from http://www.ibf.uu.se
4. Hughes J. Supporting People, Offenders and Communities // Housing Studies Association Spring Conference 2-3 April, 2003, University of York, UK. - 9 р. - Available from http://www.york.ac.uk.
5. Clark C., Rich A.R. Outcomes of Homeless Adults with Mental Illness in a Housing Program and in Case Management Only // Psychiatric Services. - 2003. - Vol. 54. - P. 78-83.
6. Tsemberis B.S., Moran L., Shinn M., Asmussen S., Shern D. Consumer preference programs for individuals who are homeless and have psychiatric disabilities: A drop-in center and a supported housing program. // American Journal of Community Psychology, 2003. - Vol. 32. - N 3/4. - Р. 305-317.
7. Tosi A. Rehousing and social reintegration of homeless people. A case study from Milan // Innovation, 2005. - Vol.18. - N 2. - P. 183-204.
8. Klein D.C., Goldston S. (eds). Primary Prevention: An Idea Whose Time Has Come. Washington, DC: Government Printing Office. - 1977. - 477 р.
9. Tenancy support // Available from http://www.renewal.net
10. Burt M.R., Pearson C., Montgomery E.A. Strategies for Homelessness. Washington, DC: Department of Housing and Urban Development. - 2005 // Available from http://www.urban.org
11. Закон України про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей // http://www.rada.kiev.ua
Loading...

 
 

Цікаве