WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Правові механізми державного регулювання розвитку меценатства - Реферат

Правові механізми державного регулювання розвитку меценатства - Реферат


Реферат на тему:
Правові механізми державного регулювання розвитку меценатства
На сучасному етапі трансформації українського суспільства у державному управлінні відсутнє правове регулювання інституту меценатства, що є формою благодійності.
Наукові дослідження з питань аналізу розвитку меценатства, нормативно-правової бази і правових механізмів, які задіяні в державному регулюванні меценатства, проводяться в спеціальних науково-дослідних установах і фахівцями з проблеми. Меценатство досліджував В.Ковалинський. Автор праці "Меценати Києва" спирається на широке коло архівних матеріалів [1]. У процесі роботи над проблемою автор використав широке коло джерел різноманітного походження, тому розгляд даної проблеми найбільш продуктивно здійснювати в кількох кільцевих вимірах.
Важливе значення для розуміння принципів діяльності благодійних установ при навчальних закладах різних рівнів мало дослідження фонду Управління попечителя Київського навчального округу (ф. 707).
Багато джерельних матеріалів стосовно історичного досвіду регулювання проблеми з благодійної діяльності у м. Києві та регіонах зберігаються у Київському обласному архіві. Так, справи фонду 2 (Канцелярія Київського, Подільського, Волинського губернаторів) допомагають усебічно висвітлити стан нужденних у богодільні для престарілих і інвалідів православного віросповідання імені почесного громадянина М.П.Дегтярьова у м. Києві за 1889 р. (спр. 28). Звіт начальника Київської жіночої гімназії Міністерства народної освіти губернатору за 1890-1891 навчальний рік і нарис про діяльність Товариства допомоги нужденним ученицям указаної гімназії за перше десятиліття 1881-1891 рр. відкриває імена меценатів, почесних членів товариства допомоги нужденним ученицям Київської жіночої гімназії, а саме: голови правління товариства, помічника попечителя Київського навчального округу А.А.Попова, графа О.О.Мусіна-Пушкіна, О.А.Григоренка, М.А.Тарновського, Ф.А.Терещенка та ін. Згідно з постановою правління в 1890 р. за право навчатися у закладі 37 учениць, а це становило 9% від загальної кількості учениць гімназії, товариство заплатило 1635 крб [2].
Змістовністю матеріалів виділяється справа 52 названого вище фонду. Товариства допомоги нужденним учням Черкаської прогімназії за 1888-1889 навчальний рік звітує про форми допомоги нужденним учням у вигляді грошової допомоги: у розмірі однієї річної плати за навчання, іншим - по 10 крб допомоги, трьом учням гімназії надано допомогу для внеску за навчання у першому півріччі навчального року, видано допомогу на придбання форми трьом гімназистам [3, арк. 1-5]. Указана справа розкриває діяльність меценатів, членів товариства графа О.О.Бобринського, П.В.Баса, Р.Я.Гамлера, дійсних членів товариства В.І.Альбрантдта, князя Л.В.Яшвіля, графині К.А.Балашової, М.А.Терещенка, Ф.І.Лисака, С.І.Полинковського, І.І.Мацевича та ін. [3, арк. 22-23].
Крім того, у цій справі є звіт про діяльність Київського слов'янського благодійного товариства за 1890 р., який склав професор І.Д.Флоринський. Це дало змогу простежити діяльність українських меценатів Інституту родин Є.В.Галагана, Г.П.Галагана, князя Є.П.Демидова, В.К.Яхненка та Н.Х.Буге, А.І.Кістяківської. Товариство займалося просвітницькою роботою. На засіданнях обговорювалася діяльність видатних світських і церковних діячів товариства, зокрема архімандрита Кирила Терлецького. Простежуються форми надання благодійної допомоги меценатами учням навчальних закладів - це плата за право навчання, грошова допомога, забезпечення взуттям, одягом та ін. [3, арк. 14]. Напрями діяльності та форми благодійності є актуальними як із теоретичного, так і з практичного боку для сьогоднішніх реалій.
Заслуговує на увагу довідково-бібліографічна література, яка вийшла в роки незалежності України. За сприяння комісії з гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України та Київської міської державної адміністрації створено довідник "Доброчинна діяльність і меценатство в Україні". Автор-упорядник праці В.Болгов. У вступі Ф.Ступак виклав короткий історичний ракурс проблеми з часів Київської Русі. У праці розкрито діяльність Національного фонду соціального захисту матерів і дітей "Україна - дітям", різноманітних за напрямами діяльності міжнародних, всеукраїнських благодійних фондів, організацій, регіональних і місцевих громадських організацій та окрему діяльність сучасних меценатів України [5, с. 73].
Заслуговують на увагу наукові праці із еволюції українського та російського меценатства Л.Ю.Хобти, Н.А.Колосової [6], В.Кредисова [7].
Формування сучасної моделі розвитку суспільства потребує наукового аналізу нормативно-правової бази меценатства, філантропії, адже правові відносини у сфері меценатства регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським та Податковим кодексами України, Законом України "Про благодійництво та благодійні організації". Водночас поза увагою законодавців залишились особливості меценатської діяльності, не визначено мету, напрями форми діяльності меценатів, не вирішені питання стимулювання діяльності меценатів. Поряд з цим законодавче забезпечення меценатської діяльності та соціальної роботи в нашій державі не є сталим: Верховна Рада України постійно ухвалює нові закони, що стосуються певних аспектів соціогуманітарної сфери. Одночасно Президент України підписує укази, Кабінет Міністрів приймає постанови, програми, Міністерство освіти і науки, Міністерство культури і туризму, як і інші відомства, випускають власні нормативні акти, які спрямовують меценатство на розвиток соціогуманітарної сфери України.
У сучасній нормативній базі України меценатство розглядається як "добровільна безкорислива матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними особами набувачів благодійної допомоги" [8], але дане тлумачення не розкриває всієї багатогранності палітри меценатства.
Сприяє розвитку меценатства Інститут Президента України. Так, згідно з Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо відродження Софії Київської як загальнонаціонального духовного центру" від 30 грудня 2005 р. потрібно "опрацювати питання щодо фінансування окремим рядком із загального фонду Державного бюджету України, починаючи з 2007 р., видатків на утримання заповідника". У п. 2 цього Указу записано: "підтримати пропозицію громадськості щодо утворення Ради меценатів Національного заповідника "Софія Київська" [10, с. 2]. Завдяки меценатам у 2006 р. уможливлено реставрацію архітектурного ансамблю Софіївського собору, який у 1990 р. включено до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як шедевр творчого генія, що значно вплинув на розвиток архітектури, монументального мистецтва та архітектурно-планувальну композицію м. Києва та Східної Європи [10, с. 12]. На меценатські кошти відреставровано Андріївську і Кирилівську церкви заповідника. Таким чином, держава і суспільство стали свідками того, що завдяки правовим механізмам регулювання
Loading...

 
 

Цікаве