WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Політичні партії як форма недержавного об’єднання: їх функції та роль в умовах політичних змін в Україні - Реферат

Політичні партії як форма недержавного об’єднання: їх функції та роль в умовах політичних змін в Україні - Реферат

політичної ідентифікації. Виборці ще заздалегідь до початку виборчої кампанії визначилися, за кого голосуватимуть: 67% проти 41% у 2002 р. Показово, що близько 70% виборців на виборах до місцевих рад віддали свої голоси за ту ж саму політичну партію (блок), яку обирали до Верховної Ради і лише 16% - за іншу (тому в деяких регіонах результати місцевих виборів відрізняються від загальнонаціональних). Водночас 15% учасників соціологічного опитування взагалі не пам'ятають, за кого голосували на місцевих виборах. Це може служити підтвердженням думки окремих політиків, науковців про те, що при одночасному проведенні місцеві вибори "губляться" та тлі загальнонаціональних.
Кожен п'ятий виборець зовсім не був знайомий зі списками партій (блоків), за які збирався голосувати, а 28% знали лише першу п'ятірку списку. Тих, хто повністю ознайомився зі списком своєї партії (блоку), виявилося також 28% виборців.
Понад 60% населення України, за даними зазначеного опитування, були обізнані напередодні голосування, що у 2006 р. вибори до Верховної Ради, а також до обласних і міських рад відбуватимуться суто за партійними списками, проте для кожного п'ятого це стало "сюрпризом" уже на виборчій дільниці.
Значна частина виборців - 31,5% - напередодні виборів відвідали виборчу дільницю і перевірили себе у списку виборців. Це дало змогу додатково проголосувати 2,9% виборцям, які з тих чи інших причин не були внесені у виборчі списки. Якби це зробили всі виборці, можна було б очікувати на 3,6% вищою явку (серед тих виборців, які не змогли проголосувати через непорозуміння у списках у день виборів).
Загалом оцінка населенням різних компонентів виборів і виборчої кампанії дає підстави назвати вибори-2006 цілком демократичними. Більшість учасників опитування вважає, що усім кандидатам було надано рівні можливості у проведенні виборчої кампанії на радіо та телебаченні (49% проти 34% незгодних із цим); у разі потреби громадяни могли легко знайти об'єктивну інформацію щодо виборчої кампанії та кандидатів (53% проти 32%, яким це не вдалося); у переважній більшості вони добре знали свої виборчі права (66% проти 22%, які не знали) та були впевнені у справді таємному голосуванні (59%). Водночас зазначалося, що важко було зрозуміти позиції різних політиків та партій (51% опитаних) та знайти різницю між програмами та пропозиціями різних партій (58%). Крім того, більшість населення вважає, що політики і політичні партії під час виборчої кампанії поводилися не етично (49% проти 33% тих, хто розцінює поведінку учасників виборчих перегонів як етичну).
У цілому громадяни України високо оцінюють значення виборів, оскільки голосування дає змогу людям впливати на політику (57% опитаних). Майже стільки ж - 56% - вважає, що їхня особиста участь чи неучасть у виборах впливає на майбутнє України - це значно більше, ніж після парламентських виборів-2002, коли таких "оптимістів" нараховувалося 48% і майже стільки ж "песимістів", які свого впливу не відчували (45%). А от щодо здатності виборів-2006 поліпшити ситуацію в Україні, думки респондентів розділилися: 36% вважають, що ці вибори нічого не змінять, 32% - що вони дадуть змогу поліпшити ситуацію, 8% зазначили, що вони взагалі ситуацію погіршать. Зазначимо, що після виборів-2002 песимізму було значно більше: 54% громадян України вважали, що після виборів нічого не зміниться і лише 24% "прогнозували" поліпшення ситуації.
Попри високу оцінку значення виборів загалом, стосовно виборів в Україні населення здебільшого вважає, що вони проводяться лише задля створення видимості демократії, якої у нас насправді немає (48% опитаних). Головну причину, що заважає стати виборам в Україні справді демократичним механізмом, населення вбачає у тому, що народні обранці не виконують своїх виборчих обіцянок (47%). Водночас певну провину громадяни покладають і на себе, а саме, на відсутність постійного громадського контролю за діяльністю влади (24%) [13].
На основі наведеного вище можна зробити такі висновки:
1. Політичні партії та громадські рухи в Україні як форма недержавних об'єднань із кожним роком набирають дедалі більшої ваги.
2. Політична реформа, що впроваджується в Україні, значно підвищила роль та вплив політичних партій на суспільно-політичне життя українського суспільства, на розвиток не лише політичної, а й громадської активності населення.
3. Водночас рівень громадської довіри до політичних партій суттєво не збільшується. Це пов'язано з:
- лобіюванням більшості з партій суто партійних та власних інтересів;
- відсутністю чіткої та прозорої системи громадського контролю за партійною діяльністю та політичною активністю представників партій, що прийшли до влади;
- відсутністю у значної кількості партій якісних та чітких програм суспільно-політичного розвитку країни тощо.
Таким чином, для підвищення рівня довіри до партій у населення України, для більшого впливу політичних партій на життя суспільства необхідно переглянути сам зміст діяльності політичних партій з метою більшої їх спрямованості на діалог із суспільством, на соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток останнього.
З урахуванням багатогранності розглянутої теми перспективними напрямами подальшого дослідження мають стати: аналіз широкої участі громадськості в їх діяльності. На перше місце мають вийти політичні програми партій щодо соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку українського суспільства. Тільки за цих обставин політичні партії набиратимуть все більшої ваги та довіри в суспільстві.
Список використаних джерел
1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. - К.: Преса України, 1997. - 80 с.
2. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. (остання редакцiя від 01.01.2006) // www.rada.gov.ua
3. Северин О. Політична реформа - це пісок у коліщатка державного механізму // http://www. dialogs.org.ua
4. Яковина М. Україна уже зіткнулася з проблемами імплементації конституційних змін // http://www.dialogs.org.ua
5. Кулик В. Альтернативою політреформі є конфлікт та розкол країни // http://www. dialogs.org.ua
6. Відносини між державою і громадянським суспільством: Матеріали "круглого столу". - К.: НІСД, 2003. - 115 с.
7. Конончук С.Г. Розвиток демократії в Україні: 2000 рік. - К.: Агентство "Україна", 2001. - 316 с.
8. Корені трави: громадянське суспільство в Україні: стан та перспективи розвитку / Упоряд.: І.Підлуська та ін. - К.: Фонд "Європа XXI", 2003. - 288 с.
9. Ковриженко Д. Конституційна реформа не досягла своїх цілей // http://www. dialogs.org.ua
10. Телешун С. В результаті політичної реформи ефективність державного управління зменшиться втричі // http://www.dialogs.org.ua
11. www.minjust.gov.ua
12. Виступ Прем'єр-міністра України В.Януковича на засіданні Верховної Ради України 5 вересня 2006 р. // www.rada.gov.ua
13.http://www.dif.org.ua.
Loading...

 
 

Цікаве