WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Оцінка рівня державної підтримки аграрного сектора за допомогою конвенційних методів - Реферат

Оцінка рівня державної підтримки аграрного сектора за допомогою конвенційних методів - Реферат

регулювання. При EPC < 0 аграрні підприємства втрачають у результаті державного регулювання: в таких умовах аграрні підприємства отримують менш високу віддачу на вкладені ресурси із-за значного диспаритету цін.
Однак номінальний і ефективний коефіцієнти захисту не враховують нецінові форми аграрної політики (прямий перерозподіл доходів). Для включення в оцінку більшої кількості інформації про наявні субсидії і непрямих податках використовують показники оцінки підтримки виробника і споживача (PSE і CSE - producer and consumer support estimate) - найбільш комплексні показники для оцінки рівня державної підтримки. Ці показники не потребують розрахунку доданої вартості, що спрощує їх використання.
З 1987 р. PSE і CSE є показниками, які офіційно розраховуються ОЕСР для оцінки і зіставлення аграрної політики у різних країнах світу.
PSE (producer support estimate) - оцінка підтримки виробника - показник, досить близький до AMS, але більш комплексний, який включає оцінку широкого кола заходів державної підтримки аграрного сектора: як явні субсидії, так і непрямі податки. Питома (PSEi) і процентна (PSE%) оцінки підтримки виробника розраховуються в такий спосіб:
PSEi = (Pid - Pir) + (Si - Ti);
де:
Pid - внутрішня ціна виробника продукції i;
Pir - світова ціна на продукцію i;
Si, Ti - прямі субсидії і податки при виробництві продукції.
Для оцінки впливу державної політики на споживача існує показник CSE - (consumer support estimate) - оцінка підтримки споживача. Він відображає загальну суму трансфертів, які отримують споживачі сільськогосподарської продукції.
І останній показник - це TSE (total support estimate) - загальна оцінка підтримки - показує загальну суму трансфертів, яку отримає сільське господарство від платників податків та споживачів у результаті політики підтримки галузі.
Сьогодні ОЕСР щорічно оприлюднює дані щодо оцінки рівня державної підтримки сільського господарства у країнах-членах цієї організації за показниками PSE, СSE та TSE. Так, за останніми даними, серед країн ОЕСР, що є членами СОТ, найбільший рівень підтримки за показником PSE у вартісному виміру виявляється в країнах ЄС, Японії і США. На них припадає 80,7% від усього рівня підтримки країн ОЕСР. За відносним показником PSE (у відсотках до обсягів виробництва) найбільший рівень підтримки зосереджений у таких країнах, як Швейцарія, Норвегія та Ісландія, а найменший - у Нової Зеландії, Австралії та Польщі.
Що стосується України, то підтримка сільськогосподарських товаровиробників на сьогодні в Україні проводиться відповідно до цільових програм і обсягів їх фінансування, які щорічно затверджуються Законом України про Державний бюджет на наступний рік, прийнятих законів України про непряму державну підтримку та через пільгові режими оподаткування сільгоспвиробників.
Разом з тим система державних субсидій сільського господарства України потребує вдосконалення за обсягами і напрямами підтримки. Так, у міру зростання економіки і відповідно можливостей державного бюджету зростуть можливості підтримки заходів "зеленої скриньки".
Саме заходам, спрямованим на розвиток сільської місцевості, буде надаватись перевага, а заходи підтримки виробників, що входять до "жовтої скриньки" обмежуватимуться.
Серед стратегічних напрямів розвитку сільського господарства України, згідно з концепцією Міністерства аграрної політики, є фінансування програм "зеленої скриньки", а саме:
· розвиток рекламних та інших маркетингових послуг; інформаційне забезпечення всіх учасників ринку кон'юнктурною інформацією, створення системи сільськогосподарської дорадчої служби (потреба до 2010 року - 200 млн грн);
· реформування системи аграрної науки з метою підвищення ефективності наукових досліджень і запровадження їх у практику виробництва (потреба - 500 млн грн);
· розробка програми соціального розвитку села в напрямі розвитку інфраструктури невиробничого призначення на селі (потреба - 1 млрд грн);
· прийняття програми створення нових робочих місць, працевлаштування та перекваліфікації; розробка програми підвищення рівня загальної і профільної освіти в сільській місцевості (потреба - 500 млн грн);
· екологізація виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечення екологічної безпеки землекористування, охорона навколишнього середовища (потреба - 150 млн грн) ;
· виплати за регіональними програмами надання допомоги (потреба - 50 млн грн);
· інші (потреба -300 млн грн.).
Загалом потреба до 2010 р. - 2,7 млрд грн, що в 1,4 раза більше рівня 1994-1996 рр., що беруться за базовий період [2].
Однак сьогодні Україна у свої переговорах із СОТ наполягає на отриманні права надавати підтримку з "жовтої скриньки" вище мінімального рівня "de minimis".
Відповідно до проведених розрахунків Міністерством аграрної політики, потреба коштів Державного бюджету для підтримки сільського господарства України становить близько 9 млрд грн. Але Україна у переговорному процесі із СОТ відстоює сукупний вимір підтримки на рівні 7 млрд грн. До того ж, якщо проаналізувати відносні показники підтримки, то побачимо, що в Україні вони значно менші, ніж існують сьогодні у країнах ОЕСР. Так, за даними цієї організації [4], у середньому по ОЕСР підтримка виробника становить 32% від обсягу виробництва продукції у вартісному вираженні, а у ЕС - 37%. Тоді як в Україні - не більше 10 %.
Зрозуміло, що подальша трансформація механізму підтримки сільського господарства залежатиме від зобов'язань України, які будуть взяті при вступі до СОТ. Але вже сьогодні з метою ринкової трансформації державної підтримки аграрного сектора, треба включати такі заходи, які відповідають основним критеріям COT і входять до "зеленої скриньки", а саме:
· створення та використання для продовольчої безпеки і стабільності ринку резервів сільськогосподарської продукції, закупівля і продаж якої мають здійснюватися прозоро, за поточними ринковими цінами;
· підтримку купівельної спроможності населення з низькими доходами шляхом надання прозорих і адресних субсидій тощо;
· прямі виплати (грошові та натуральні) виробникам сільськогосподарської продукції;
· непряму підтримку доходів товаровиробників, яка не пов'язана з обсягами виробництва та цінами на продукцію;
· підтримку програм страхування доходів сільськогосподарських товаровиробників на випадок стихійних лих, хвороб та пошкодження шкідниками рослин і ураження тварин;
· часткову компенсацію зниження доходів сільськогосподарських виробників порівняно із середнім рівнем за попередні 3-5 років через неврожай чи стихійне лихо;
· підтримку програм, спрямованих на вилучення з виробництва надлишку працівників;
· підтримку господарств, що розташовані в регіонах з несприятливими природно-кліматичними умовами.
Список використаних джерел
1. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015) "Шляхом Європейської інтеграції" / Авт. кол.: А.С. Гальчинський, В.М. Геєць та ін.; Нац. ін-т стратег. дослідж., Ін-т екон. прогнозування НАН України, М-во економіки та з питань Європ. інтегр. України. - К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. - 416 с.
2. Перспективи розвитку аграрного сектору України після вступу до СОТ (Матеріали до другого засідання Спільної парламентсько-урядової комісії з інтеграції України до Світової організації торгівлі) // http://www.wto.inform.org.ua/attach/materials%20
3. Карлова Н., Кобута И., Прокопьев М., Серова Е., Храмова И., Шик О. Агропродовольственная политика и международная торговля: российский аспект. - М.: ІЭПП, 2001. - 194 с.
4. OECD in Figures: Statistics on the member countries OECD, Paris, 2004. - 96 p.
Loading...

 
 

Цікаве