WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Методологія узагальненої оцінки стану реалізації національних інтересів країни - Реферат

Методологія узагальненої оцінки стану реалізації національних інтересів країни - Реферат

рисунок). За своєрідну рамку можливостей можна вважати дві лінійних моделі - умовно "ідеальну модель" 1994-1999 рр., яка надає найбільш позитивний прогноз, і "реалістичну модель" 1994-2005 рр., згідно з якою прогнозується найбільш повільне поліпшення стану реалізації НІ країни. Перша модель представляє прогнозну функцію на основі можливої пролонгації політики радикальних ринкових реформ і розбудови владної вертикалі на чолі з президентом країни. Попри сучасну критику результативність діяльності режиму "Кучма-1" сприймалась управлінським персоналом значно краще порівняно з результативністю урядів часів Кравчука. На жаль у наступні два роки було втрачено характер і темпи змін на краще і ситуація стабілізувалась внаслідок своєрідної консервації стратегії і паритету сил у внутрішній політиці. Можливо передбачити, що однією із критичних причин неадекватної (з точки зору отриманих результатів) консервації стратегії стало послаблення систем зворотного зв'язку в системі державного управління. На основі цього періоду нестійкої стабілізації можлива "серединна модель" 1994-2000 рр. У разі її послідовної реалізації можливо було запобігти провалу 2003 р. Лінійна "реалістична модель" 1994-2005 рр. ще більше стримує темпи поліпшення стану реалізації НІ країни.
Цікаво розглянути поведінку двох нелінійних моделей, які розрізняються за точністю відстеження коливань поточних оцінок стану реалізації НІ. Модель з відносно стабільним періодом коливань у 9-10 років призводить до істотно більш повільного поліпшення ситуації, ніж модель з прогресивним збільшенням періоду коливань стану реалізації НІ. Якщо припустити, що істотним фактором коливань стану реалізації НІ країни є намагання перерозподілу центрів сили всередині країни, то напрошується висновок про користь для країни стабілізації становища її політико-економічної еліти. При цьому панівним силам потрібно зважувати на закономірності циклу становлення-визрівання-занепаду систем і наважуватися будувати суспільство, здатне самонавчатися стосовно підтримування власної цілісності й стабільного розвитку. Зважаючи на результати аналізу конфліктних структур українського суспільства [13], можливо сформулювати як одну із визначальних засад державного управління подолання протистояння населення і влади всередині країни за допомогою переходу до їх співробітництва з наступним розширенням взаємодовіри і поваги. Більш детальні рекомендації можливо робити на основі диференційно-порівняльного аналізу динаміки сприймання управлінським персоналом країни стану реалізації комплексу сфер НІ на двох інших, більш деталізованих рівнях.
Висновки
Сьогодні відчувається гострий дефіцит узагальнюючих досліджень щодо концептуалізації організаційно-управлінських засад державної політики в реальному соціально-економічному та соціокультурному середовищі з високою динамікою соціальних процесів. Дотепер не створено розгорнутої теоретичної моделі державної політики, не повною мірою визначено її змістовні, структурні та функціональні особливості, не розроблено концептуальний механізм формування та здійснення ефективної державної політики в Україні. Це значно ускладнює проведення реформаційних суспільних перетворень, актуалізує проблему надання їм чіткішої соціальної спрямованості, динамізму й ефективності. Тому застосування в практиці державного управління експертних оціночних досліджень з використанням інструментальних методик буде сприяти більш реалістичному підходу у виробленні і реалізації ефективної державної політики в умовах швидкоплинних соціально-економічних змін.
Методологія, конкретна методика і досвід їх застосування, які представлені вище, показали принципову можливість проведення моніторингу НІ в Україні за допомогою експертних опитувань, а також надійність вихідних даних. Отримані результати продемонстрували досить низький рівень стану реалізації НІ України. Результати моніторингових досліджень показують, що вже багато років необхідність принципової зміни засад і практики державного управління очевидні для різних рівнів управлінського персоналу країни. Слово залишається за політичною волею вищого керівництва держави.
Моніторинг стану реалізації НІ країни являє собою систему зворотного зв'язку в державному управлінні за допомогою кількісних оцінок стану реалізації національних інтересів країни і його прогнозне моделювання з постійним співвіднесенням його результатів відносно поточних стратегій і стратегем державного управління. Налагодження подібних систем сприяє підвищенню ефективності державного управління в інтересах більшості населення країни, тобто переходу системи державного управління з вирішення короткотермінових цілей окремих впливових груп на стратегічний підхід у державній політиці.
Перспективи подальших досліджень. Конструктивне застосування концепції НІ в державному управлінні України потребуватиме органiзацiї і правової підтримки моніторингу НІ, розробки процедур доповнення та коригування вiдповiдних баз даних i знань, а тому і стандартизованих методик оцінювання НІ. Вкрай важливим є синтез досліджень, які базуються на експертних оцінках, з застосуванням фактологічних баз даних. Ключовим є набуття досвіду застосування результатів подібних досліджень при підготовці рішень та розробці політики.
Список використаних джерел
1. Богатырева Р. Национальный прагматизм, или эссе о будущем Украины // Зеркало недели. - 2007. - 27 янв. - № 3 (632). - С. 4.
2. Власюк О.С. Аналітична оцінка стратегічних напрямків та заходів щодо реалізації програм стабілізації економіки України: Монографія. - К.: НІСД, 1995. - 82 с.
3. Власюк О.С. Аналіз і моделювання суспільного розвитку в Україні: науковадоповідь./ О.С.Власюк (наук. кер.). - НАН України , Ін-т економічного прогнозування. - К., 2000. - 93 с.
4. Гальчинский А. Десять лет - что дальше? // Зеркало недели. - 2001. - № 39 (363). - С. 8.
5. Горбулін В. Безпека-2010 // Безпека України 2010 / За ред. В.П.Горбуліна, А.М.Зленка, Г.К.Крючкова, В.П. Семиноженка. - К.: Укр. Форум. - С. 5-18.
6. Гокунь О., Косолапов В., Саламатов В. На порозi "смислової вiйни"? // Вiче. - 1994. - № 5. - С. 101-111.
7. Державне управління: плани і проекти економічного розвитку / О.С.Власюк, Т.В.Дерюгіна, І.В. Запатріна та ін.; Ін-т соціально-економічних стратегій. - К.: ВІП, 2006. - 624 с.
8. Інтернет-ресурс конференції "Національні інтереси України: компроміс влади, бізнесу та громадянського суспільства", Сімферополь, 16-17 берез., 2007 // www.national-interests.com.ua
9. Пастернак-Таранущенко Г. Индексы безопасного финансирования и обеспечение экономической безопасности Украины // Персонал. - 1999. - № 6. - С. 10-14.
10. Романов В., Рудік О., Брус Т. Вступ до аналізу державної політики. - К.: Основи, 2001. - 240 с.
11. Саламатов В.О., Косолапов В.Л., Гiрник А.Н. Структура суб'єктивних уявлень про нацiональнi iнтереси України // Вiсн. АН України. - 1994. - № 1. - С. 72-76.
12. Саламатов В.О. Конфліктологічний моніторинг як інформаційно-аналітична система // Вісн. УАДУ. - 1997. - № 2. - С. 64-70.
13. Саламатов В.О. Хто у центрі циклону? (Конфліктні структури сучасного суспільства України) // Концептуальні засади реформування політичної системи в Україні: Стан і перспективи розвитку політичних наук: Матеріали "круглого столу", Київ, 13 квіт. 2001 р. За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - С. 66-74.
14. Ситник Г.П. Концептуальні та організаційні засади забезпечення національної безпеки України: Навч. посіб. - К.: Вид-во НАДУ, 2005. - 180 с.
15. Cohen L. Quality function Deployment. - Addison Wesley Longman. Inc., 1995. - 349 p.
Loading...

 
 

Цікаве