WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Забезпечення відповідальності та запобігання корупції у державній кадровій політиці - Реферат

Забезпечення відповідальності та запобігання корупції у державній кадровій політиці - Реферат

практично таку ж по рівню іншу посаду, чим підмінюється "вертикальна" ротація кадрів. Це призводить до ситуації, коли нерідко відповідальні посади займають люди, освітній, фаховий рівень, а іноді й морально-етичні якості яких не відповідають рівню вимог, зумовлених діяльністю на даній посаді, в той час, як спеціалісти, які отримали вищу фахову освіту саме з державного управління та державної служби, часто не мають змоги застосувати свої знання та бажання змінити ситуацію в країні на краще в цій системі. Ця тезавідображена і в статті "Чому потрібен новий закон про державну службу?", яка розміщена в інформаційному бюлетені центру сприяння інституційному розвитку державної служби при Головному управлінні державної служби України "Бюрократ": "основний тягар державної служби і далі лягає на людей, вихованих у радянські часи. Немає оновлення і "оживлення" бюрократії. Молодь нової України, якій не байдужа доля держави і яка готова інвестувати власні сили та інтелектуальний ресурс у її розвиток і майбутнє нації, фактично не має можливості реалізувати себе і свої патріотичні наміри" [12].
Тому одним з напрямів реформування системи державної служби України має бути проведення якісної, не формальної атестації її посад, забезпечити "вертикальну" ротацію кадрів у системі, при здійсненні якої повинен домінувати принцип відбору спеціалістів саме за освітнім фаховим рівнем (перевага має надаватися випускникам системи Національної академії державного управління при Президентові України, інших вищих навчальних закладів, що готують спеціалістів з державного управління та державної служби). Якщо звернутися за аналогією до промисловості, то, принаймні, викликало б здивування, наприклад, використання інженера-електрика на посаді інженера-економіста або технолога, а якщо таке і трапляється, то ефективність такої праці буде мінімальною. У галузі ж державної служби чомусь вважається, що процесами управління державою може займатися спеціаліст будь-якого фаху, що поряд з іншими факторами й призвело до кризової ситуації у сфері державного управління.
Українським законодавством визначені інституції, на які покладені функції боротьби з корупцією, це Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, органи прокуратури, крім того передбачено створення спеціальних органів та підрозділів тощо. Боротьба з цим суспільно небезпечним явищем проводиться на підставі Закону України "Про боротьбу з корупцією" [13] та інших нормативно-правових актів.
У системі державної служби кадровим підрозділам притаманні такі основні функції: контроль за дотриманням законодавства, зокрема Закону України "Про державну службу"; організація роботи на основі законодавства про працю, здійснення контролю за дотриманням вказаного законодавства; здійснення контролю за дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку; ведення встановленої законодавством звітно-облікової інформаційної роботи; прийом документів від осіб, які претендують на посади, підготовка їх на розгляд кадровими комісіями та керівниками відповідних підрозділів; контроль за встановленням надбавок за вислугу років; контроль за своєчасним наданням відпусток відповідно до стажу роботи; оформлення документів щодо присвоєння рангів та внесення відповідних записів про це до трудових книжок; обчислення стажу роботи на державній службі; участь у розробленні штатного розпису; внесення пропозицій щодо проведення стажування, перепідготовки кадрів та ін.
Важливе місце для запобігання корупції займає й контроль з боку кадрових служб. Приймаючи кандидата на посаду державного службовця, кадрова служба має поряд із перевіркою даних про освіту, досвід роботи та ін. приділяти увагу з'ясуванню його морально-етичних якостей та відсутності звинувачень у корупційних діях у минулому. Для цього потрібно передбачити створення спеціальних електронних баз даних, до яких органи внутрішніх справ, прокуратури, інші контрольні органи, за якими законодавчо закріплені обов'язки по боротьбі з корупцією, могли б вносити відомості про осіб, які притягувалися до відповідальності, або проходили по корупційних справах як обвинувачені.
На нашу думку, доцільно запровадити створення єдиного аналітичного центру для узагальнення статистичного матеріалу з корупційних правопорушень, їх аналізу та систематизації з урахуванням прив'язки до конкретних державних органів, їх структурних одиниць, конкретних посад у межах всієї України. Детальний аналіз посадових корупційних дій дасть змогу виявити причини їх скоєння та "слабких місць" у нормативно-правових актах, регламентуючих діяльність службовців на тих посадах, де було здійснено кілька однотипних правопорушень, та розробити комплекс заходів для запобігання таким проявам у майбутньому. Набутий досвід по боротьбі з корупцією, який стосується окремої посади або державного органу разом з розробленим комплексом антикорупційних заходів, необхідно поширювати серед аналогічних державних установ, органів, у яких існують розглянуті посади. Такі матеріали можна поширювати за допомогою електронних засобів зв'язку та зробити їх доступними для громадського контролю.
В інформаційному бюлетені "Бюрократ" наводиться категорична думка щодо причин виникнення корупції в державному управлінні: держава "…встановлює мізерні посадові оклади і "закриває очі" на те, що державний службовець у такому випадку розраховує на "приховані можливості" посади. Це є основною причиною корупції та використання службового становища у власних цілях" [12]. З такою категоричністю можна не погодитися. Звичайно, кожен державний службовець має бути захищеним соціально і матеріально, держава повинна гідною заробітною платою відзначати цю відповідальну діяльність та напружені умови праці чиновників, це є нормою практично для всіх розвинутих демократичних держав. Але суттєве підвищення матеріального забезпечення високопосадовців нашої держави, яке відбулося у 2005 р., не знизило рівня корумпованості влади. На нашу думку, одними із самих значущих умов для виникнення та процвітання корупції є недоліки законодавчих та інших нормативно правових актів, які й створюють згадані вище "приховані можливості" посад, недоліки існуючого стану контролю за виконанням цих самих нормативно-правових актів, коли акценти в контрольній діяльності зміщені у бік додержання термінів опрацювання завдань, а не у бік якості цього опрацювання; відсутність гнучкої ефективної системи контролю у сфері державної служби, яка охоплювала б не тільки питання термінів переміщення звітності по опрацьованій документації між виконавцями та між різними державними установами, але й питання трудової дисципліни, питання аналізу корупційних "прихованих можливостей" посад та розробки дієвих методів боротьби з цим явищем.
Одним з
Loading...

 
 

Цікаве