WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Ефективність політики євроатлантичної інтеграції України: оцінювальні підходи - Реферат

Ефективність політики євроатлантичної інтеграції України: оцінювальні підходи - Реферат

судження, думки, схеми, плани, ідеології тощо. Тому доцільним є перелік загальних способів проведення оцінювання:
- залучення до роботи експерта як штатного працівника;
- звернення до сторонньоїдослідно-оцінювальної чи консалтинґової організації;
- оголошення конкурсу на проведення оцінювання за допомогою спеціальної процедури;
- проведення оцінювання вченим-дослідником з академічного середовища (як підтвердження правильності теорії на практиці) і звернення по субсидування за результатами оцінювання.
В основі цього процесу лежить усвідомлення експертом своєї "свободи маневру" з огляду на структурні та процедурні обмеження оцінювання, оскільки жоден з варіантів не є ефективно оптимальним з точки зору абсолютної переваги. Багато залежить від місця і фактичного рівня експерта в структурі організації. Вибір одного з них слід розглядати крізь призму таких аспектів:
- ступінь довіри адміністрації до аналітичного потенціалу експертів;
- об'єктивність (унеможливлення упередженості);
- розуміння політики;
- потенціал для використання;
- автономія.
Досить часто трапляється, що рішення про моніторинг шляхом оцінювання приймається за межами відповідної системи взаємодії. Особливо це стосується впровадження інноваційних та представницьких програм суспільних перетворень, наприклад, моніторинг українських виборів комітетом ОБСЄ. Хоча нерідко розробники політики суспільних перетворень вважають моніторинг-оцінювання своєрідним ритуалом, створеним для задоволення фінансових органів і абсолютно зайвим.
Загалом оцінювання - це раціональний інструмент, який використовується для нераціональних чи неінформаційних суспільних потреб. Оскільки оцінювання є елементом політичної гри для обґрунтування або руйнування певного напряму політики, то, власне, мало зацікавлених у здобутті об'єктивно-незаанґажованої інформації. Експерти де-факто стають виконавцями цієї ролі й нагальною необхідністю для них є з'ясування кола осіб і причин обстоювання потреби оцінювання (досить часто воно є вигіднішим опозиції), а також тих, хто був невпевненим чи заперечував потребу в оцінюванні. Загалом оцінювання суспільних перетворень має позитивний наслідок навіть за умови невикористання його результатів, оскільки матеріали оцінювання показують напрями і тенденції поліпшення політики, нові суспільні проблеми для аналізу, рекламують політику, її виконавців та експертів тощо.
Оцінювання результатів (кінцевий матеріал напряму політики), наслідків (заздалегідь передбачених фахівцями) та ефектів (прямих, побічних, небажаних тощо) буде неповним без акцентування на такій дефініції, як впливи. Здебільшого їх ототожнюють з результатами, але досить часто застосовують для визначення довготривалих наслідків або в ширшій сфері. Головний акцент оцінювання зосереджується на тому, чи політика або програма змінює становище або ситуацію на краще, а отже, чи має вона вплив. Відповідна оцінка результатів і є вирішальним чинником у визначенні, чи досягла політика цілей. До того ж значення впливів полягає в чистому наслідку програми чи політики з урахуванням того, що б сталося за її відсутності. На практиці це означає переконання в еквівалентності оцінювальних показників.
В основі оцінювання впливу політики покладено два взаємопов'язаних аспекти: використання різноманітних методів розгляду результатів державної політики й програм та використання певного набору цінностей у визначенні важливості цих результатів для окремих людей, груп чи суспільства в цілому.
За допомогою оцінювання результатів можна розділити причини й наслідки (впливи) вирішення проблеми. Переважна більшість методик для виконання цього завдання побудовані на статистичних методах та намаганні взяти під контроль (чи нейтралізувати) сторонні причинно-наслідкові змінні величини.
Однак методи оцінювання відображають суспільні цінності, і вони настільки раціональні, наскільки відповідають ціннісним орієнтаціям раціональності людей (раціональність - це визнання обмеженості розумових здібностей). Адже межа раціональності умовна й переважно залежить від індивідуальних якостей та суспільних цінностей. Існують два протилежні погляди на людську істоту: як істоту ущербну, гріховну, корисливу, загребущу й антисуспільну - і добру, щиру, альтруїстичну. Завданням суспільних інституцій є контролювання і стримування імпульсивностей людської поведінки та спрямування індивідуальних бажань у рамки суспільних потреб.
Питання про межі раціональності й нераціональності в оцінюванні за природою є більш психологічними, але вони сприяють розумінню складних процесів аналізу державної політики загалом і оцінювання зокрема. Залежність реагування на пропозиції політики від бачення кінцевої мети держави в основному спирається на чотири визначальні поняття: рівність, ефективність, безпека й свобода, - тому оцінювання державної політики євроатлантичної інтеграції залишається нагальною необхідністю суспільного розвитку.
Загалом оцінювання будь-якого напряму політики здійснюється за п'ятьма універсальними критеріями: результативність, ефективність, справедливість, політична здійсненність, адміністративна здійсненність. Наголосимо на ефективності як критерії оцінювання політики євроатлантичної інтеграції. Ефективність політики - це співвідношення між затратами на проведення політики й досягнутими результатами [5, с. 14-15].
Розглядаючи євроатлантичну інтеграцію України, наголосимо, що слід оцінювати як нові, так і переглянути існуючі напрями державної політики. Тому варто виокремити необхідні складники оцінювання державної політики євроатлантичної інтеграції. Це:
- встановлення (внутрішнього і зовнішнього) середовища оцінювання політики євроатлантичної інтеграції;
- визначення цілей оцінювання політики євроатлантичної інтеграції;
- усвідомлення суті політики євроатлантичної інтеграції;
- планування оцінювання;
- визначення ролі аналітика-експерта в оцінюванні;
- розробка вимірників (критеріїв) оцінювання політики євроатлантичної інтеграції;
- збирання даних, інформаційне забезпечення;
- проектування оцінювання політики євроатлантичної інтеграції;
- експериментальні підходи до оцінювання;
- побудова схеми аналізу політики євроатлантичної інтеграції;
- аналіз та інтерпретація даних.
Для з'ясування ефективності української державної політики євроінтеграції важливо наголосити, що НАТО й Україна мають спільне бачення об'єднаної й вільної Європи і спільну рішучість боротися з тероризмом, поширенням зброї масового знищення, регіональною нестабільністю та іншими загрозами безпеці як окремій країні, так і у світі загалом.
Зазначимо, що стратегію відносин України з Організацією Північноатлантичного договору визначено Планом дій Україна-НАТО (22
Loading...

 
 

Цікаве