WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Державне управління освітою в умовах інформаційного суспільства - Реферат

Державне управління освітою в умовах інформаційного суспільства - Реферат

культурі в більшості країн Європи та США. Суть у тому, щоб поставити засоби інформації та інформаційні служби в центр програми реформ, скористатися потенційними благами конвергенції засобів інформації в мультимедійному середовищі, що обіцяє: збільшення продуктивності економіки, зростання числа робочих місць, поліпшення якості знань і підвищення рівня плюралізму.
Виділимо ряд заходів для реалізації концепції переходу до управління освітою в умовах інформаційного суспільства:
- проведення економічних і структурних реформ в освітньо-науковій галузі з метою створення обстановки відкритості, ефективності, конкуренції і використання нововведень, що доповнювалися б заходами для адаптації на ринках праці, розвитку людських ресурсів і забезпечення соціальної згоди;
- раціональне використання наукових досягнень, що сприяє більш точному плануванню і використанню переваг нових інформаційних технологій;
- розробка та застосування інформаційних мереж, що забезпечують швидкий, надійний, безпечний доступ на ринок освітньо-наукових конкуренцій і відповідних нововведень до мережних технологій, їх обслуговування і застосування;
- розвиток людських ресурсів, здатних відповідати сучасним освітньо-управлінським вимогам, їх довічного навчання і задоволення зростаючого попиту на фахівців в області ІТ;
- активне використання ІТ в управлінні освітою, надання в режимі on-line послуг, необхідних для підвищення рівня державно-громадського управління.
Для переходу науково-освітньої галузі України до управління в умовах інформаційного суспільства потрібно 10-15 років. Перехід суттєво відрізнятиметься від умов, характерних для розвинених країн, і, отже, вимагатиме визначення шляху, властивого тільки Україні. Досвід показує, що кожна країна рухається до інформаційного суспільства своїм шляхом, зумовленим сформованими політичними, соціально-економічними і культурними умовами.
Науково-освітні мережі. У світі існує ряд науково-освітніх мереж - НОМ або NREN (від National Research and Education Network): Internet2, JANET, UKERNA, SURFnet, DFN, GARR, RedlRIs, SWITCH ТА GEANT. Усі вони були збудовані й використовуються для:
- підвищення ефективності національних систем науки й освіти;
- підвищення інтелектуального потенціалу країни.
НОМ - це інформаційно-комунікаційна інфраструктура забезпечення відкритого доступу її користувачів до сучасних фундаментальних, науково-практичних, прикладних, науково-популярних, освітніх, управлінських інформаційних ресурсів.
Головним пріоритетом НОМ є сприяння розвитку навчального й наукового процесу шляхом полегшення й підвищення ефективності доступу до інформаційних ресурсів.
Головною ознакою НОМ є концепція відкритих систем, оскільки НОМ формується в процесі інтеграції незалежних один від одного інформаційних ресурсів, внаслідок чого всім користувачам та творцям забезпечується гарантована незалежність.
Концепція відкритих систем вимагає від усіх НОМ безумовної орієнтації на міжнародні стандарти для гарантії надійності, саморозвитку й інформаційної безпеки.
Інформаційні ресурси формуються на основі затвердженої єдиної кваліфікованої та редакційної політики з контролем її виконання на всіх базових вузлах та стосовно всіх - замовлених чи зініційованих - авторських матеріалів.
Віртуальне управління освітою. Глобалізація проявляється і в управлінському процесі. Створені на основі IТ елементи міжнародного управління фінансовими, мовними, інформаційними, технічними і технологічними процесами відіграли важливу роль у формуванні й реалізації концепції віртуального управління, регламентованого доступу до управлінських мереж.
Структурно державне управління освітою в умовах інформаційного суспільства може складатися з таких обов'язкових систем:
- державне управління організаційною структурою науково-освітньої галузі (включаючи фінанси, кадри, адміністративні питання тощо);
- державне управління освітньо-науковим процесом (включаючи бази даних ВНЗ, кафедр, факультетів, деканатів, курсів, студентів, успішності та ін.);
- як підсистема освітньо-наукової системи: управління дистанційним навчанням (гіпермедійні системи електронного навчання, управління підсистемою електронного навчання, інтерактивна взаємодія "учень-викладач" в асинхронному й синхронному режимах);
- державне управління відповідними освітніми послугами, включаючи управління освітніми мережами.
Система управління має включати також особисті бази даних усіх учасників управлінського процесу, які повинні зберігатися централізовано, що гарантуватиме забезпечення належного рівня інформаційної безпеки для всієї системи, а, крім того, забезпечуватиме принципи прозорості та відкритості в державному управлінні.
У підсумку Україна може виступити як носій специфічної моделі державного управління освітою в умовах інформаційного суспільства, розвитку майбутньої цивілізації, багато в чому відмінної від західного еталону. Історична наступність, національна ідентичність, відновлення моральної свідомості, утворення єдиного духовного простору країни, засноване на сучасних теоретичних розробках, - такі основні особливості обраного шляху України до інформаційного суспільства.
Висновки. У новій теорії освітньої сфери відводиться особлива роль - як тієї системи специфічних відносин, що повинна виробити та пристосувати на певну державну територію стратегічні засади та тактичні засоби глобального інформаційного суспільства. Вже сьогодні ми можемо спостерігати позитивний вплив технічних засобів в освітній діяльності, що пришвидшують передачу інформації, автоматизують управлінську роботу та вивільняють час для вирішення важливих завдань у галузі освіти.
Саме це і зумовлює появу освітньої теорії інформаційного суспільства, яку можна назвати інформаційна освіта, яка представляє собою ефективне й оптимальне втілення новітніх інформаційних та комунікаційних засобів в освітню сферу. На жаль, на сьогодні в Україні впровадженню цієї теорії ще приділяється недостатньо потрібної уваги, але все попереду, тому що зараз уже самі новітні технології доводять свою ефективність та перспективи в освітній галузі.
Перспективи подальшого дослідження полягають у тому, що проблема державного управління освітою в умовах інформаційного суспільства, а особливо модель управління та засоби швидкої передачі інформації як одиниці знань в даному напрямі недостатньо вивчені.
Список використаних джерел
1. Вульфсон Б.Л. Стратегия развития образования на Западе на повороте ХХІ в. - М., 1999.
2. Гук А.И. Основные тенденции развития законодательства в образовательной сфере // Право и образование. - М., 2002. - № 5. - С. 54-62.
3. Дем'янчук О. Глобалізація вищої освіти: огляд сучасних світових проблем // Людина і політика. -2002. - № 1. - С. 74-82.
4. Ковалевський В.О. Українське інформаційне суспільство у свідомості державних службовців // Вісн. УАДУ. - 2002. - № 4. - С. 301-305.
5. Сафаргалиев Г.К. Вузовская наука: государственная политика и законодательство / Г.К.Сафаргалиев, А.П.Бердашкевич. - Махачкала: Юпитер, 2001.
6. Тоффлер О. Третя хвиля // США - економіка, політика, ідеологія. - 1982. - № 7-11.
Loading...

 
 

Цікаве