WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Глобальний інтерес та його виклики реалізації національного інтересу - Реферат

Глобальний інтерес та його виклики реалізації національного інтересу - Реферат

вдасться чітко побачити стратегію, яка дозволить найбільш адекватно реалізовувати власні національні інтереси та відстоювати національні інтереси іншої країни [14, с. 34-35].
Слід відзначити, що національний інтерес залежно від певного історичного періоду набуває відповідних конкретних форм. Так, зокрема, у період розгортання сучасних глобалізаційних процесів він, у першу чергу, спрямований на виключне збереження національної ідентичності, вироблення чіткої стратегії протистояння розширенню з боку інших транснаціональних суб'єктів. Тобто тут переважно йдеться про збереження власного геополітичного простору, який би протистояв застосуванню будь-якого варіанта глобальноїекспансії задля збереження та підвищення ваги геополітичного статусу України. Проте сьогодні, на жаль, більшість геополітичних параметрів, які визначають стратегію розвитку України в умовах глобалізації, є результатом реалізації глобальних інтересів, які не завжди відповідають національним інтересам держави.
При цьому слід вказати на основну причину, яка передувала цьому, а саме - розпад СРСР, який призвів до територіального перерозподілу геополітичного простору України, унаслідок цього оформились нові кордони держави, з'явилась проблема фізичного та ментального розподілу простору держави. У результаті цього всі адміністративні кордони стали міждержавними, що тим самим створило підстави для територіальних претензій до України з боку її географічних сусідів. Ці обставини, безумовно, не могли не вплинути на зміну типу національних інтересів, які визначають специфіку функціонування держави в умовах глобалізації.
Особливо актуальною також стає українсько-російська проблема, яка протягом певного часу стає основним предметом обговорення в ЗМІ і визначає стратегію реалізації глобального (російського) інтересу. Все частіше вченими, політиками та функціонерами обговорюється тема "несправедливості" російсько-українських та українсько-польських кордонів, нав'язаних силоміць Україні, які, безумовно не збігаються з її етнічними кордонами. Здебільшого йдеться про адміністративний перерозподіл, який не завжди відповідає етнічному, а це, у свою чергу, складає певні труднощі для держави, а саме - у контексті реалізації її національного інтересу.
Територіальній цілісності України в сучасних глобалізаційних умовах також перешкоджає сепаратизм Східного регіону, який обґрунтовується бажанням зберегти "колоніальну політику" впливу Росії, а також бажанням реалізовувати російські інтереси. Це насамперед пов'язується з потребою різних політичних сил нав'язати і відстояти "мовне питання" на користь Росії, а не України. А це, безумовно, є одним із глобалізаційних викликів національній безпеці України, коли національний інтерес як такий не є предметом творення державної політики, особливо в сучасних умовах глобалізації, яка сама по собі вже становить значні ризики для функціонування держави.
Особлива роль у межах даного аналізу також належить з'ясуванню специфіки формування національних інтересів перехідних суспільств в умовах глобалізації. Це пов'язується з тим, що, як правило, в межах перехідних суспільств структури громадянського суспільства перебувають на ембріональному рівні розвитку, система національних інтересів лише оформлюється, а тому не має консолідованої форми. За таких умов досить часто національні інтереси декларуються "ідеологічною елітою", яка бере на себе зобов'язання самоідентифікувати національний інтерес, підміняючи його тим самим вузькокорпоративним, незважаючи при цьому на інтереси інших прошарків суспільства.
Досить часто державна політика в умовах глобалізації не відповідає реальним національним інтересам, тобто часто така політика ініціюється зверху (до цього залучаються різні транснаціональні структури), а для її ефективності використовуються відповідні інформаційні стратегії, які мають на меті доведення до громадськості відповідного глобального інтересу. За таких умов державна політика набуває маніпулятивних форм презентації і жодною мірою не може бути визнана ефективною.
Таким чином, окрема національна держава, а точніше така, що має статус світової, може вдаватись до формування змісту глобального інтересу, який відстоює її національні інтереси, у результаті цього йдеться про превалювання системи національних інтересів однієї держави над інтересами іншої. З огляду на це глобальний інтерес може подекуди виявлятись антинаціональним. Більше того, національний інтерес являє собою один із критеріїв, який визначає специфіку функціонування держави та рівень її національної безпеки. Також слід відзначити, що система національних інтересів скоріше за все в умовах глобалізації нагадує транснаціонально-аморфну модель позиціонування потреб, характерних для більшості націй.
Отже, здійснений нами аналіз проблеми дав змогу довести, що заміна національного інтересу глобалізаційним є одним із глобалізаційних викликів суспільного розвитку, що призводить до відповідної реструктуризації принципів, які визначають зміст та особливості функціонування сучасного світоустрою. Для національної держави в умовах глобалізації питання глобального та національного інтересу тісно пов'язується із питаннями національної та глобальної безпеки, що і є пріоритетним напрямом подальшого дослідження даної проблеми.
Список використаних джерел
1. Globalization and Identity: Dialectics of Flows and Closures // Development and Change. The Hague. - 1998. - Vol. 29. - No 4. - Р. 277-325.
2. Кучуради И. Справедливость - социальная и глобальная // Вопр. филос. - 2003. - № 9. - С. 16-29.
3. Егоров В.С. Философия открытого мира. - М., 2001. - 367 с.
4. Тоффлер О. Шок будущего: Пер. с англ. - М., 2001. - 389 c.
5. Права человека и Десятилетие культурного развития. - М., 2004. - 664 с.
6. Предпосылки развития философии нового века // http://cad.ntukpi.kiev.ua/~demch/naph/naphr-html
7. Устав Об'єднаних націй. - К., 2002. - 77 с.
8. Человек: соотношение национального и общечеловеческого: Сб. материалов междунар. симп. (г. Зугдиди, Грузия, 19-20 мая 2004 г.). / Под ред. В.В.Парцвания. - СПб.: Санкт-Петерб. филос. о-во, 2004. - Вып. 2 // http://anthropology.ru/ru/texts/kvarats_va/mannt_14.html
9. Фейблман Дж. Типы культуры // Самосознание мировой культуры. - СПб., 1999. - С. 261-263.
10. Лапки В., Пантин В. Образ Запада в сознании постсоветского человека // МЭиМО. - 2001. - № 7. - С. 68-83.
11. Комлева Н. Геополитическое сжатие // МЭиМО. - 2003. - № 2. - С. 66-75.
12. Сміт Е. Національна ідентичність. - К., 1994. - 380 с.
13. Ліснічук О. Національні інтереси України: пошук концепції // Нова безпека. - 2001. - № 1. - С. 33-39.
14. Шейнис В. Национальные интересы и внешняя политика России // МЭиМО. - 2003. - № 4. - С. 34-35.
Loading...

 
 

Цікаве