WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Аналітика державного управління: сутність і тенденції розвитку - Реферат

Аналітика державного управління: сутність і тенденції розвитку - Реферат

формування політики, її впровадження та оцінювання [12, с. 47]. О.С.Малкін і В.І.Мухін до основних завдань аналізу системи управління відносять: визначення об'єкта аналізу; структурування системи; визначення функціональних особливостей системи управління; дослідження інформаційних характеристик системи; визначення кількісних та якісних показників системи управління; оцінку ефективності системи управління; узагальнення та оформлення результатів аналізу [7, с. 55].
Серед найтиповіших проблем можна виділити проблему ресурсів, що найчастіше виступає у вигляді недостачі ресурсів; проблему вибору серед кількох альтернатив (рішень, варіантів, партнерів тощо); проблему розподілу (ресурсів і робіт); проблему ризиків, що супроводжують той чи інший вид діяльності; проблему монополії, що обмежує ринкову регуляцію;проблему суспільного блага, що виявляється неконкурентним, проблему розробки й упровадження нововведень; проблему дефектів і патологій у суспільстві та в управлінні.
Обґрунтування (опис проблеми) припускає виявлення її причин, характеру, груп інтересів, а також цілей і засобів їхнього досягнення. Далі йде переведення практичної проблеми в ранг гносеологічної, що відображає практичну проблему, але виражається в елементах знання. Після цього відбувається дослідження пізнавальної проблеми. При цьому можна виділити шість складових аналітичного процесу:
1) визначення змісту, масштабів, ступеня гостроти і структури управлінської проблеми;
2) аналіз управлінської стратегії, цілей і завдань, тактики її реалізації;
3) дослідження варіантів управлінських дій, варіантів управлінських рішень, які визначають ці дії;
4) аналіз управлінських результатів, які можна одержати в процесі реалізації тих чи інших управлінських рішень;
5) аналіз можливостей і обмежень для досягнення тих чи інших результатів;
6) оптимізація управлінської діяльності в аспекті реалізації цілей і завдань за наявних можливостей і обмежень.
Незважаючи на привабливу простоту цієї схеми, вона не відображає повністю сутність аналітики як суспільного явища. Справа в тому, що аналітика містить у собі також систему цінностей, норм, які забезпечують її ціннісно-нормативний супровід. Цінності істотно відрізняють державно-управлінську аналітику від наукового аналізу. Науковий аналіз базується на принципі об'єктивності, а державно-управлінська аналітика підпорядкована національним інтересам. При цьому добре, якщо ці інтереси збігаються з об'єктивними закономірностями розвитку суспільства й держави. Тоді наукова об'єктивність визначає національні інтереси. Однак можуть бути й такі ситуації, коли такого збігу немає. Тому принцип об'єктивності може не збігатися з принципом національних інтересів. Водночас аналітична діяльність повинна задовольняти нормам і стандартам дослідницької діяльності. Завдання аналітика полягає не в діях усупереч об'єктивним закономірностям, а в пошуку об'єктивної обумовленості національних інтересів. В іншому випадку держава буде приреченою на такі труднощі, які можуть забезпечити втрату незалежності.
Реалізація аналітичної діяльності здійснюється, насамперед, за допомогою застосування методів пізнавальної діяльності, кожний з яких являє собою сукупність конкретних принципів, правил, прийомів і алгоритмів аналітичної діяльності, що склалися в деяку систему в процесі застосування людьми. Значна частина аналітичних методів [3; 4; 13-16] являють собою творчі аналітичні процедури, які мобілізують не тільки усвідомлюване дослідником знання, а й неусвідомлене, інтуїтивне, можливості якого значно перевершують механізми усвідомлюваної інтелектуальної діяльності. Вони неефективні без латерального і творчого мислення, що являє собою прогресивний процес генерування нового знання.
Разом із тим аналіз - це робота з інформацією за допомогою методів, які можна класифікувати у три групи: методи пошуку і вибору інформації в Інтернеті, бібліотеках, базах і накопичувачах інформації; методи одержання інформації на основі використання життєвого і професійного досвіду; методи спеціальних досліджень.
У зв'язку із викладеним вище під аналітикою розуміється задовольняюча деяким цінностям і стандартам діяльність щодо отримання знання про практичні проблеми, з якими стикається управління, і шляхи їх вирішення за допомогою застосування аналітичних методів.
Достоїнством такого розуміння аналітики як системи діяльності з вирішення проблем, що узгоджуються із суспільством і державою через ціннісну систему, є включення в неї ціннісної системи.
Перш ніж провести аналіз аналітик переконується не тільки в актуальності та загостреності проблеми, а й у ціннісному її вимірі для суспільства. Немаловажно і те, що тут формулюються чіткі вимоги до самих процедур і продукту аналітичної діяльності, що, безсумнівно, сприяє підвищенню її ефективності.
Подальший розвиток аналітики неминуче приводить до оформлення в ній організаційного аспекту, що означає цілеспрямовану діяльність різного роду аналітичних організацій, перетворення аналітичної діяльності в об'єкт організації і управління.
У зв'язку із цим під аналітикою варто розуміти задовольняючу деяким цінностям і стандартам діяльність спеціальних організацій або підрозділів органів управління або окремих осіб щодо одержання знання про практичні проблеми, з якими стикається управління, і шляхи їх вирішення за допомогою застосування аналітичних методів.
Схематично дану модель аналітики можна представити у вигляді піраміди (див. рис. 4). Площини цієї піраміди визначають проблемний, методологічний, ціннісно-нормативний й організаційний аспекти аналітики.
Достоїнство пірамідальної моделі полягає в тому, що вона чітко відображає основні сутнісні аспекти аналітики, її історичний розвиток. Разом із тим ця модель характеризується жорсткістю, оскільки в її основі лежить трикутник як геометрично жорстка фігура.
Ця модель зводить еволюцію аналітики тільки до чотирьох векторів і не враховує можливість появи принципово нових векторів-площин, які можуть істотно деформувати піраміду. Такими векторами-площинами є інформаційно-технологічний і кадровий аспекти аналітики.
Технологічний аспект означає, що аналітична діяльність базується на застосуванні технологій розумової діяльності, які базуються на методі аналізу, і технологій роботи з інформацією, що наповнює процес аналізу.
Кадровий аспект аналітики зводиться до діяльності спеціально підготовлених людей, які професійно займаються переробкою інформації, підготовкою і впровадженням інтелектуальних продуктів.
З погляду технологічного
Loading...

 
 

Цікаве