WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Аналітика державного управління: сутність і тенденції розвитку - Реферат

Аналітика державного управління: сутність і тенденції розвитку - Реферат

об'єктів, виділені, враховані й вивчені у спостереженні; по-третє, наскільки значимі ті розбіжності між виділеними характеристиками, які тут покладені в основу їхньої класифікації [8, с. 205]. Відповіді на ці питання вимагають наступної операції.
2. Постулювання, обґрунтування здійсненого розкладання об'єкта на його складові. При цьому звертається увага на рівень розчленовування, ступінь елементарностівиділених одиниць.
3. Синтез отриманих частин об'єкта в новий цілісний об'єкт і виявлення адекватності нового й старого об'єктів. Якщо вони не адекватні, то процедура розчленовування об'єкта на складові розпочинається спочатку. Якщо об'єкти виявляються адекватними, то дослідження триває далі.
4. Послідовне виділення досліджуваних характеристик та їхнє вивчення.
5. Реконструкція, синтез отриманих істин у ціле, що дає змогу одержати знання про той об'єкт, що піддавався аналітичній декомпозиції.
Осмислення методу аналізу дає змогу зробити такі висновки про його сутність. По-перше, він принципово неможливий без включення в його алгоритм синтезу. По суті, це процедура синтезу, включеного "в тіло" аналітичного методу. Вона являє собою відновлення, виявлення й розкриття того загального, що пов'язує частини в єдине ціле [17, с. 166]. По-друге, аналіз принципово неможливий без використання, інтеграції в його процес інших емпіричних і теоретичних методів пізнання: спостереження, порівняння, експерименту, класифікації. Процес насичення аналізу іншими методами наукового пізнання є найважливішою методологічною закономірністю його розвитку.
Аналітику не можна ототожнювати з аналізом. Вона являє собою специфічне суспільне явище, а не тільки інструмент розумової діяльності людей. Це складне поліструктурне утворення, яке можна розглядати з позиції діяльного, інституціонального, організаційного, ціннісного, гносеологічного, а також технологічного підходів.
З позиції діяльного підходу її можна розглядати як специфічну діяльність деякого суб'єкта у певному проблемному полі. Аналітична діяльність в управлінні реалізується за двома класами суб'єктів: за рівнем організації й залежно від належності до сфери реалізації аналітики й використання результатів. Перший клас охоплює значний спектр суб'єктів - від спеціальних аналітичних інституцій до менеджерів організації.
Найбільш розвинутою суб'єктною формою аналітичної діяльності виступають аналітичні організації, центри, "фабрики думки". Як пише американський дослідник П.Діксон, "Вони не створюють майже нічого речовинного, крім паперів. Головний їхній продукт - це теоретичні вишукування, звичайно вбрані у форму звітів або досліджень, що являють собою варіанти різних заходів, оцінки, проекти, теорії, рекомендації, попередження, перспективні плани, статистичні зведення, прогнози, описи методів, тести, аналізи або просто нові ідеї" [4, с. 42].
Для українських аналітичних центрів властива значна кількість проблем, найбільш важливими серед яких є економічна й політична ситуація в Україні. Вона характеризується, за результатами проведеного нами експертного опитування 100 українських аналітичних центрів, як несприятлива або дуже несприятлива для аналітичної роботи (51,1 і 46,8%). 61,7% експертів уважають, що економічна ситуація в Україні щодо роботи аналітичних центрів найближчим часом не зміниться, кожен п'ятий експерт бачить її неблагополучною, і кожний п'ятий - благополучною. Оцінка зміни політичної ситуації більш песимістична. Тільки 51,1% експертів думають, що політична ситуація в Україні не зміниться, більше третини експертів прогнозують ситуацію як неблагополучну або як украй неблагополучну.
Реалізується аналітична діяльність також відділами аналітики в організаціях, які задовольняють потреби організації в значних обсягах спеціалізованої аналітичної інформації. Аналітики - консультанти зі сторони виконують, як правило, найскладніші завдання, пов'язані з виробленням програм антикризової діяльності, модернізації організації, її досліджень. Значну роль відіграє аналітична діяльність самого керівника та його команди.
До другого класу входять аналітики залежно від основних напрямів її прояву, таких як державне управління, місцеве самоврядування, бізнес, громадянське суспільство. Тому як суб'єкти аналітичної діяльності можуть виступати аналітики цих сфер.
Ефективний розвиток аналітики вимагає підготовки фахівців у галузі аналітичної діяльності, системного аналізу, пошуку й обробки інформації, проведення наукових досліджень. Немаловажне й те, щоб знаннями, уміннями й навичками аналізу володів кожен керівник. Тому кожного керівника певною мірою можна вважати аналітиком. Управлінський консультант-аналітик - це одна зі знакових фігур сучасного менеджменту.
За найпростішого підходу аналітику можна розглядати як деяку єдність пізнавально-практичного проблемного поля і аналітичних методів одержання знання. У цьому сенсі аналітика являє собою спосіб одержання знання про практичні проблеми, з якими стикається управління, і шляхи їх вирішення за допомогою застосування аналітичних методів.
За такого підходу сутність аналітики виражається у двох площинах: проблемній, що характеризує проблемне поле управління, і методологічній, що відображає інструментарій одержання знання про проблеми і шляхи їх вирішення. Схематично така модель аналітики представлена на рис. 2.
Управлінський аналіз варто розглядати як процес обґрунтування практичної проблеми, що являє собою у загальному плані відсутність можливостей у задоволенні деякої актуальної потреби. Без вирішення цієї проблеми неможливе успішне здійснення управління.
Найбільш важливими завданнями, які вирішуються за допомогою аналітичної діяльності, є:
- по-перше, обґрунтування необхідності та ефективності управлінських рішень та їх відбір;
- по-друге, інтелектуальне забезпечення оцінювання, без якого неможлива не тільки управлінська, але й будь-яка інша діяльність. Вироблена оцінка виступає основою для планування і здійснення управлінської діяльності;
- по-третє, значущою для підвищення ефективності управління є експертиза не тільки управлінських рішень, але й законодавчих і нормативно-правових актів, концепцій реформ, проектів, пропозицій і рекомендацій. Завдання аналітичної діяльності тут полягає у з'ясуванні обґрунтованості, відповідності нормам пропонованого для експертизи матеріалу, осмислення позитивних і негативних наслідків від їхньої практичної реалізації.
В.Парсонс відзначає, що аналітики зосереджують увагу на різних фазах процесу реалізації політики, можуть працювати над різними етапами
Loading...

 
 

Цікаве