WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Інформаційно-аналітична сфера державно-управлінської діяльності на місцевому рівні: структура та функції - Реферат

Інформаційно-аналітична сфера державно-управлінської діяльності на місцевому рівні: структура та функції - Реферат

точність), зумовлюючи тим самим звернення керівників до евристичного методу обрання, оцінювання альтернативи. Таким чином, успішне оцінювання рішення залежить від розуміння впливів зовнішнього і внутрішнього середовища.
Ще одним важливим для інформаційно-аналітичної роботи є вимір обсягу державно-управлінської інформації, що надходить до системи. Надмірна інформація може ускладнювати прийняття рішення, так само, як і її нестача. Тому однією з найважливіших проблем інформаційного забезпечення державних органів є визначення його достатності. Характер і обсяг інформації, що отримується органами державної влади, мають відповідати покладеним на них функціям [3, с. 76].
Описані вище вимоги зумовлюють найголовніші завдання, що стоять перед інформаційно-аналітичними підрозділами (чи окремими спеціалістами). Їм у своїй роботі важливо враховувати специфіку відносин управлінської системи та її середовища, тип інформаційного обміну між ними, знаходити оптимальне вирішення проблем, що зумовлюються змістом,наявними джерелами, обсягом інформації в комунікативних каналах даної організації-системи.
Також ці завдання мають відповідати потребам системи щодо прийняття рішень, а вони можуть відповідати принаймні трьом рівням: стратегічному, оперативному та надзвичайному. У кожному випадку змінюються вимоги щодо змісту та термінів підготовки необхідної інформації [11, с. 93].
Функції аналітичного підрозділу органу державного управління можуть покладатися на різні структурні підрозділи, що відповідають за певний галузевий напрям, оскільки інформаційно-аналітична робота, пов'язана з реалізацією усіх без винятку основних та загальних функцій державного управління, відтак належить до допоміжних. Але в будь-якому разі ці структурні підрозділи чи окремі спеціалісти будуть зобов'язані: професійно формулювати завдання й організовувати аналітичні дослідження, добирати та координувати діяльність експертів, реалізовувати експертні процедури та технології, узагальнювати матеріали, представляти результати особам, що приймають рішення [11, с. 94].
Наприклад, аналітична робота у сфері масової інформації може покладатися на прес-службу органу державного управління. Таким чином, однією із ключових функцій прес-служби має бути аналітично-прогностична, що полягає у вивченні ринку ЗМІ, їх можливостей, здійснені аналізу публікацій і напрацюванні на цій основі рекомендацій, методів дій, прогнозування тенденцій, які відбуваються в суспільстві, виявленні комунікативних цілей і стратегічних завдань в організації, передбачення комунікативних проблем і ситуацій [5, с. 16].
Зважаючи на обсяги інформації, що потребує опрацювання в кожному окремо взятому випадку, кваліфікацію наявного персоналу, можливості та рівень охоплення джерел середовища, низку інших чинників, органи державного управління можуть також залучати для потреб свого аналітичного забезпечення і сторонні консультативні організації, які, таким чином, стають невід'ємним елементом інформаційно-аналітичної сфери даної системи.
Проекція визначених вище теоретичних підходів на реалії сучасного стану інформаційно-аналітичного забезпечення органів державного управління на місцевому рівні дає змогу визначити низку проблемних точок. Головна проблема структурно-функціональної організації інформаційно-аналітичної сфери місцевих органів державного управління, за нашими оцінками, пов'язана в першу чергу з намаганням "підігнати" соціальну інформацію до внутрішньосистемної канви директив, розпоряджень, інструкцій. Це може бути пояснено психологічним фактором соціальних взаємовідносин - отримання винагороди за реалізацію очікувань керівництва, насамперед. Інакше кажучи, реалізація інтересів середовища і намагання підійти до розв'язання певної проблеми відносно об'єктивно не може зацікавити службовця, який ідентифікує себе передусім із системою, а не із середовищем. Наприклад, відсутність у практиці управління роботи з територіальною громадою як із цілісним соціальним утворенням, елементом системи управління змушує службовців стверджувати про недоцільність та недосконалість інформації, що отримується через громадські обговорення, в силу некомпетентності і необізнаності їх учасників, через індиферентність громадян до спільної справи в напрямі розвитку громади тощо.
Таким чином, аналітична сфера державно-управлінської системи на місцевому рівні видається достатньо звуженою, насамперед, через штучне обмеження каналів надходження інформації, цілеспрямоване ігнорування суспільної інформації як важливого "детектора" існуючих та потенційних суспільних проблем .
Ці теоретичні висновки підтверджують і результати експертного опитування, що проводилося у межах виконання науково-дослідної роботи "Організаційно-правові засади та механізми інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності місцевих органів державної влади та самоврядування України в період підготовки та здійснення реформ" у Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України у період з травня по вересень 2006 р. [8]. Під час анкетування було опитано 75 осіб, що працюють у районних державних адміністраціях Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Черкаської областей на посадах заступника голови райдержадміністрації, керівника структурного підрозділу, спеціаліста. Добір експертів проводився з урахуванням рівня їх компетентності та характеру їх посадових обов'язків. Завдання дослідження полягало у визначенні ключових проблем здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності районних державних адміністрацій, зокрема інформаційно-аналітичного забезпечення підготовки та прийняття їх рішень, ступеня готовності апарату райдержадміністрацій до можливих змін системи державного управління на районному рівні у контексті перспектив подальших етапів політичної реформи.
У процесі визначення інформаційних джерел, які є пріоритетними під час підготовки рішень райдержадміністрації, з'ясувалося, що службовці здебільшого керуються інформацією, що надійшла від облдержадміністрації та її структурних підрозділів (93% випадків), від Кабінету Міністрів України (85%), від центральних органів виконавчої влади (53%), від структурних підрозділів райдержадміністрації (49%), інші джерела менш запитувані (респонденти називали по п'ять пріоритетних джерел з 21 запропонованого). Найменше - до 5% випадків - керуються інформацією від правоохоронних органів центрального, обласного рівня; приватних підприємств району; засобів масової інформації; інших райдержадміністрацій; громадських організацій; місцевих організацій політичних партій;
Loading...

 
 

Цікаве