WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Інформаційно-аналітична сфера державно-управлінської діяльності на місцевому рівні: структура та функції - Реферат

Інформаційно-аналітична сфера державно-управлінської діяльності на місцевому рівні: структура та функції - Реферат

потужні інформаційні потоки. Холеричний тип обміну спостерігаємо у випадку, коли система з потужним, активним інформаційним потенціалом перебуває в слабкому середовищі.
Основні перешкоди в процесах передачі інформації в організації-системі полягають у збільшенні кількості посередників у комунікативних ланцюгах та розгалуженні ланцюгів у комунікаційних каналах. Як наслідок, відбувається уповільнення проходження інформації, недостатня упорядкованість потоків, інформаційні перешкоди в ланках комунікацій, що спричиняють перекручування змісту інформації, неоднозначність розуміння її та тлумачення з боку одержувача.
Проблема якісної інформації (надійної, точної,вчасної) в управлінні вирішується зазвичай кількісним шляхом (статистика, математичні моделі). Неповне спостереження процесів у соціально-економічних системах означає, що більшість цих процесів не має кількісної міри, тому статистика не дає повного знання, інформація запізнюється, що й породжує невизначеність розвитку. Постійне запізнювання інформації створює гострі проблеми інформаційного забезпечення прийняття рішень [20, с. 31]. Важлива частина обмежень ефективності державного управління також перебуває в зоні перекручування та викривлення інформації, яка має додаткові впливи з неформального комунікативного підпростору системи.
До основних груп факторів, що зумовлюють дію комунікативних бар'єрів, належать:
- організаційно-управлінські, безпосередньо пов'язані з організацією, методами управління, структурою органів управління й зв'язків між ними;
- організаційно-соціальні, що виражають ступінь соціальної спрямованості в управлінні, ступінь соціальної відповідальності, що бере на себе організація стосовно персоналу, розвиненість соціальної культури, її роль у згуртованості колективу й сприянні досягненню цілей організації;
- соціально-психологічні, що відображають розвиненість групових і міжгрупових відносин, ступінь активності груп у реалізації завдань і цілей організації;
- індивідуально-психологічні, пов'язані зі структурою індивідуально-психологічних характеристик особистості [9, с. 158].
Державно-управлінська інформація, що циркулює комунікативними каналами системи, може розглядатися з точки зору актуальності, достовірності, оперативності, достатності й адекватності для прийняття відповідних рішень. Мета інформаційного забезпечення органів державної влади полягає в тому, щоб на базі зібраних початкових даних отримати оброблену, узагальнену інформацію, яка має стати основою для прийняття управлінських рішень. Досягнення цієї мети здійснюється шляхом збирання первинної інформації, її зберігання, розподілу між структурними підрозділами відповідних державних органів та їхніми працівниками, підготовки до переробки, власне переробки, надання її органу управління в переробленому вигляді, аналізу, забезпечення прямих і зворотних зв'язків у її циркуляції, організації документообігу тощо [3, с. 75].
Найпоширенішими джерелами отримання державно-управлінської інформації є: офіційні видання органів державної влади; статистичні дані; засоби масової інформації; бібліотечні фонди; різноманітні інформаційно-довідкові електронні системи, зокрема нормативно-правові; спеціальні соціологічні опитування (на замовлення), професійні консультації та експертизи. Для обґрунтованого формулювання певних висновків необхідно також забезпечити систематичне довгострокове відслідковування інформації з альтернативних джерел [3, с. 30-31].
Ю.Бородянський та Ю.Саєнко вказують на існування трьох джерел інформації для комплексного опису ситуації [2, с. 35-38]. Перше джерело - це дані адміністративної (державної і відомчої) статистики. Адміністративна статистика - фактичний матеріал, що подає як у статиці, так і в динаміці характеристику ситуації щодо усталених параметрів. Проте вона не фіксує якісні характеристики і новоутворені чинники (наслідок посилення їх ролі, впливу); не встигає фіксувати зростання ритмів зміни потреб, що призводить до інноваційної зміни технологій. Звідси особливості статистичної інформаційної бази - фіксованість переліку показників; кількісні показники; суцільний облік інформації, що викликає громіздкість та неоперативність; невисока частота збирання інформації.
Другим джерелом є соціологічні дані, які являють собою результати опитування громадської думки стосовно окремих аспектів громадського життя, проблематики різних соціальних процесів тощо. Соціологічні дані більш мобільні порівняно із статичними даними (з їх визначеністю за структурою і суто кількісним характером) як унаслідок ритмічності, так і завдяки "еластичності" переліку показників, вибірковості підходу до їх збирання, можливості вивчення якісних критеріїв.
Третє джерело - експертні оцінки як локальні з окремих процесів і ситуацій у різноманітних сферах діяльності, так і узагальнені на підставі статистики, соціологічних даних і локальних оцінок. Застосування методів мозкового штурму та Дельфі під час експертного оцінювання є поширеною практикою. Як правило, використання цих методів відбувається з метою генерації ідей, порівняння альтернатив та співвідношення значущості суджень експертів із реальністю.
Державно-управлінська інформація може розрізнятися не лише за змістом, а й за своїм джерелом. Т.Сааті та К.Кернс розрізняють "ділове середовище" управлінської системи, яке безпосередньо впливає на організаційну ефективність, та "контекстуальне середовище", яке створює побічний ефект впливу на організацію [18, с. 147]. Поєднання впливів цих середовищ відтворює ситуацію зосередженості, головним чином, на спеціальних управлінських функціях, а не на цілісності взаємовідносин із середовищем, у результаті чого виникає головне обмеження управлінської системи - відсутність чутливості та гнучкості до змін, поява інерційності управлінського мислення. Це обмеження виявляється в суперечності між державно-управлінською системою і суспільством [10, c. 30].
У зв'язку з цим слід зазначити, що джерела впливів з інших систем на процеси вироблення державної політики пов'язані з факторами самоорганізації цих систем. Прагнення систем до самовдосконалення в різні періоди розвитку й за різних умов пояснюють звернення її до самої себе під час відсутності точної або неповної інформації про зміну умов зовнішнього середовища. Оперативна замкнутість систем характеризується доповненням інформації на основі досвіду функціонування в аналогічних умовах або на основі спостереження за певний період часу до вироблення рішення [12]. У системі державного управління прийняття управлінського рішення зазвичай відбувається саме в умовах невизначеності, обмеженості інформації (обсяги,
Loading...

 
 

Цікаве