WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Інформаційно-аналітична сфера державно-управлінської діяльності на місцевому рівні: структура та функції - Реферат

Інформаційно-аналітична сфера державно-управлінської діяльності на місцевому рівні: структура та функції - Реферат

ризик випадковості змін, зумовлений фактором середовища. Типовість реакцій середовища протягом певного часу зумовлює інерційність або звикання системи до певного набору функцій, що мають виконуватися. Причиною вірогідності таких змін є велика кількість зовнішніх впливів на систему, що нею не беруться до уваги. Вони залишаються непомітнимидоти, доки не досягнуть певної критичної точки, коли складуться у цілісну картину невдоволеності. Зміна тенденції розвитку соціальної системи на іншу свідчить про зміну ситуації і необхідність відповідної зміни способу реагування. Відтак елемент моніторингу та відстеження моменту зміни ситуації слід пов'язувати з готовністю системи до впровадження та до змін.
Водночас взаємодія системи із середовищем передбачає наявність самоорганізаційних характеристик, адаптивного механізму, завдяки чому середовище набуває системних ознак через визнання чинників його впливів елементами інших систем. Взаємозв'язки між елементами регламентують взаємини, надають упорядкованості існуванню системи в середовищі шляхом встановленого характеру взаємозв'язків. Отже, основними функціями аналітичної сфери є такі: сприяння побудові системних моделей поведінки; створення простору для внутрішніх та зовнішніх впливів; регламентація характеру, типів взаємодії систем (підсистем) через встановлені правила, принципи державного управління; підтримка динамічної рівноваги (постійний розвиток) соціальної системи через зворотний зв'язок із середовищем та регульованими змінами; запобігання випадковості змін, зумовлених фактором середовища, що ігноруються системою; постійне оцінювання впливів інших систем, їх поведінки й ситуації в цілому.
Таким чином, аналітичній функції відводиться ключове значення у збереженні стабільності в державно-управлінській системі та в гармонізації взаємин із її середовищем. Відтак сутність інформаційно-аналітичної діяльності у системі державного управління, визначена у загальних рисах, на нашу думку, полягає у тому, щоб гармонізувати інформаційні потоки державно-управлінської системи та її середовища, забезпечивши вироблення на основі цієї інформації адекватних ситуації рішень. Ця діяльність є певною "прикордонною" діяльністю на межі системи та її середовища, що відповідно визначає її структуру.
Інформаційно-аналітичну сферу можна визначити як сукупність суб'єктів та зв'язків між ними, що безпосередньо належать до даної системи та/або перебувають поза нею й спрямовані на визначення, оцінювання і прогнозування внутрішньосистемних впливів та впливів середовища у визначений період часу історичного розвитку, сучасного стану та перспектив системи.
У просторовому вимірі аналітична робота місцевих органів державного управління може бути спрямована на:
- внутрішнє середовище (робота з інформацією, виробленою даним та суміжними підрозділами, певним органом державного управління загалом, підпорядкованими організаціями, спрямована на з'ясування "внутрішнього", "апаратного" бачення конкретної суспільної проблеми);
- зовнішнє середовище (робота з інформацією, виробленою керівними структурами державного управління, іншими органами державного управління, органами місцевого самоврядування, джерелами приватного та суспільного секторів, зарубіжними джерелами, спрямована на визначення "зовнішнього", переважно "невладного" бачення конкретної суспільної проблеми та балансу сил щодо підтримки чи відторгнення потенційного рішення органу державного управління щодо даної проблеми).
У часовому вимірі можна вирізняти такі рівні інформаційно-аналітичної роботи:
- ретроспективний (спрямований на збирання та аналіз інформації, виробленої різними джерелами у минулому з метою визначення існуючих тенденцій (традицій) щодо розв'язання певних суспільних проблем);
- оперативний (спрямований на інтенсивність, спрямування, характер та інші ознаки інформаційних потоків, які стосуються певної суспільної проблеми і притаманні визначеному періоду часу, що сприймається як "зараз");
- перспективний (спрямований на визначення перспективного розвитку ситуації щодо певної проблеми, прогнозування інформаційних потоків, пов'язаних з нею і ґрунтується на даних, отриманих під час ретроспективного та оперативного аналізу інформації внутрішнього та зовнішнього середовища).
Сутність структурно-функціональної організації аналітичної сфери системи державного управління зумовлена і специфікою інформаційно-комунікативних процесів, до яких залучена ця система. Налагодження та підтримання в організації внутрішніх і зовнішніх комунікацій, що забезпечують життєдіяльність організації та процес управління, є важливим аспектом. Крім того, інформаційно-аналітична сфера системи матиме різні характеристики та завдання залежно від того, які типи інформаційного обміну встановилися між системою та зовнішнім середовищем.
Зазвичай виділяють дві сфери комунікації: 1) організаційна (формальна), зумовлена структурою і відносинами в системі управління (поточне забезпечення проходження інформації), 2) соціальна (неформальна), зумовлена відносинами між соціальними групами, індивідуумами, нормами організаційної культури (соціальний клімат організації). Комунікативний простір організації розподіляється на зовнішні та внутрішні комунікаційні канали. Проникнення інформації у формальні канали має відповідний вплив на процеси управління.
Органи державного управління та місцевого самоврядування, перебуваючи в центрі мережі соціальних відносин, надають і збирають інформацію. У таких умовах інформація виконує дві важливі функції, - вважає Л.Пал, - функцію ефектора (коли влада намагається змусити громадськість певним чином змінити свою поведінку, поширюючи інформацію, переконуючи або радячи) та функцію детектора (соціологічні дослідження та анкети) [14, с. 124].
Залежно від характеристик внутрішнього та зовнішнього середовища, які визначають інтенсивність інформаційних обмінів, йтиметься принаймні про їх чотири типи. На наш погляд, їх цілком можна співвіднести з чотирма типами темпераменту: меланхолійним, флегматичним, сангвінічним, холеричним. Підставою для виокремлення таких типів є оцінювання сили інформаційного потенціалу зовнішнього та внутрішнього середовища.
Меланхолійний тип обміну відбувається за умов взаємної слабкості зовнішнього середовища та власне системи. Така система перебуває на периферії інформаційних обмінів. Флегматичний тип обміну спостерігається у випадку, коли система відкрита до сприйняття потужних зовнішніх інформаційних впливів, але сама не є таким "генератором". Сангвінічний тип обміну притаманний для систем, що перебувають в інформаційно сильному середовищі і самі здатні генерувати
Loading...

 
 

Цікаве