WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Регулювання цін та ціноутворення - Реферат

Регулювання цін та ціноутворення - Реферат

товари народного споживання, які відігравали важливу роль в формуванні рівня життя народу (більше 50% всього об'єму товарообороту): на хліб, муку, крупи, цукор, масло, рибу, горілку і лікеро-горілчані вироби, тканини, трикотаж, взуття, тютюнові вироби, мило, фотоапарати, радіотовари, автомобілі, мотоцикли, велосипеди, електропобутові машини, будівельні матеріали і т. п.
Республіканські комітети встановлювали ціни на швейні вироби, посудогосподарські товари, меблі, галантерейні вироби та ін., а також продовольчі товари: ковбасні вироби, молочну продукцію, кондитерські вироби.
Відділи цін рад міністрів АРСР і облкрайвиконкомів встановлювали ціни на овочі, фрукти, а також тарифи на побутові послуги.
Міністерства і відомства СРСР затверджували оптові ціни на продукцію внутрівідомчого споживання і на запчастини. Вони мали право також встановлювати ціни на продукцію, яка виготовлялася по індивідуальних замовленнях зі згоди замовника. Таке ж право мали і підприємства: ціна встановлювалась за угодою із замовником, рентабельність виробів при цьому повинна була знаходитись в межах 10-20%.
На сільськогосподарську продукцію колгоспів і радгоспів були встановлені зональні закупівельні ціни. На основні види продукції вони встановлювались Радою Міністрів СРСР, а на інші продукти - радами міністрів союзних республік.
Ціни колгоспного ринку визначались співвідношенням попиту і пропозиції. В основі цін кооперативної торгівлі знаходились ціни колгоспного ринку. При продажупродукції безпосередньо в магазини і підприємства громадського харчування використовувались роздрібні ціни за мінусом торгової скидки.
Ціни на практиці в основному виконували обліково-розрахункові функції, не відображали суспільно необхідних затрат на виробництво і реалізацію продукції, погано враховували споживну вартість і якість продукції, не впливали належно на збалансованість попиту і пропозиції. Слабо діяли вони на прискорення науково-технічного прогресу, підвищення економічної ефективності. Ціноутворення в значній мірі базувалось на принципі повернення індивідуальних затрат підприємств. Відрив цін від вартості обумовлював необхідність великих дотацій на виробництво ряду товарів при завищенні цін на інші. Створився штучний дифіцит одних товарів за рахунок обмеження попиту на інші товари, які продавалися по завищених цінах. Система цін формувалася в значній мірі в відриві від рівня світових цін, що ускладнювало правильну оцінку ефективності зовнішньоекономічних зв'язків і викривляло їх дійсні результати. Встановлення цін і тарифів було занадто централізовано, що породжувало бюрократизм і гальмувало процес встановлення цін, безвідповідальне відношення до їх встановлення і розробки з боку міністерств і відомств (при звільненні споживача і виробника продукції від розробки цін).
Реформа ціноутворення 1987 р. передбачала перегляд цін з таким розрахунком, щоб позбутись вказаних вище недоліків. Передбачалось введення договірних цін і тарифів на нову продукцію, які мали самостійно встановлюватися підприємствами, організаціями і кооперативами. Передбачалось, що з часом система таких цін буде використовуватись ширше.
Почали використовуватись ціни трьох видів: вільні, твердо фіксовані і регульовані. В основі регульованих цін були покладенні прейскурантні ціни, встановлювались межі відхилення від них. Регульовані ціни на товари народного споживання встановлювали верхню межу цін. Для підприємств, які займають на ринку монопольне положення, регульовані ціни визначали верхню межу рентабельності на їх продукцію.
Закон України " Про ціни і ціноутворення ", прийнятий 03.12.90 року, передбачає використання вільних, державних фіксованих та регульованих цін та тарифів.
Кабінет Міністрів України (КМУ) постановою № 353 від 09.12.91 року затвердив Положення про державну інспекцію контролю за цінами.
Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень, затверджене КМУ 22.02.95 року за № 135, встановлює, що регулювання цін на продукцію монопольних утворень здійснюється шляхом встановлення фіксованих цін, граничних рівнів цін, граничних рівнів торгівельних надбавок і постачальницько-збутових націнок, граничних нормативів рентабельності, або шляхом запровадження обов ' язкового декларування зміни цін.
У разі запровадження обов'язкового декларування зміни цін монопольні утворення можуть змінювати ціну на продукцію тільки після декларування такої зміни, реєстрації нового розміру ціни.
Регулювання цін не поширюється на продукцію, що експортується, нову продукцію, виготовлену із застосуванням запатентованого винаходу та високоефективної технології, створеної спеціально для цієї продукції (протягом трьох років з моменту постановки її на виробництво).
Постановами КМУ встановлена на імпорт окремих товарів мінімальна митна вартість. Це обумовлено забезпеченням повноти справлення податку на додану вартість та недопущення заниження митної вартості таких товарів.
З 07.12.96 року введена мінімальна митна вартість на імпортні лікеро-горілчані вироби та пиво. З 13.06.97 року набрала чинності постанова КМУ про введення мінімальної митної вартості на деякі товари, що підлягають обкладанню акцизним збором (кава, шоколад, хутряний одяг, одяг з натуральної шкіри, аудіо- та відеокасети, телевізори), з 28.12.97 року - на деякі товари сільськогосподарського виробництва та на окремі найменування одягу, білизни, взуття, з 27.01.97 року - на імпортні автомобілі та шини для них.
Постанова КМУ № 1548 від 25.12.96 року наводить перелік таких товарів та послуг, на які можуть встановлюватись граничні ціни та граничні рівні торгівельних надбавок (націнок) на вітчизняні та імпортні лікарські засоби і вироби медичного призначення (за переліком МОЗ).
Стаття 14 Закону України " Про ціни і ціноутворення " передбачає, що вся необгрунтовано одержана підприємством сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету та, крім того, в позабюджетні фонди місцевих рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.
Loading...

 
 

Цікаве