WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Утвердження суспільної власності та його наслідки - Реферат

Утвердження суспільної власності та його наслідки - Реферат


Реферат на тему
Утвердження суспільної власності та його наслідки
Утвердження після революції 1917 року суспільної власності на засоби виробництва створило кращі передумови для розвитку народного господарства. З'явилась можливість планомірного розвитку народного господарства. Це дозволило запобігати економічним кризам, які властиві капіталістичній економіці, уникнути обумовлених ними збитків від недовикористання виробничих потужностей, робочої сили тощо. У стислі строки, планомірно концентруючи ресурси, вдалося провести індустріалізацію країни, механізувати сільське господарство, створити унікальний оборонний потенціал, розвинути систему народної освіти і медицини.
У роки Великої Вітчизняної війни завдяки суспільній власності на засоби виробництва і планомірній його організації, СРСР, маючи менший виробничий потенціал, ніж Німеччина і окуповані нею країни, зміг дати зброї більше і кращої якості, ніж Німеччина.
Утвердився загальний характер праці: кожний, здібний до праці, повинен був займатися суспільно корисною працею.Це дозволило збільшити прикладання праці у народному господарстві за рахунок тих, хто раніше не працював і тих, хто обслуговував пануючий клас. Прискорився процес концентрації виробництва: йому тепер не перешкоджало існування різних власників. Так, у сільському господарстві швидко пройшло укрупнення колгоспів і радгоспів, що дозволило застосувати більш потужні трактори і машини, забезпечувати їх високе завантаження.
Було ліквідовано паразитичне споживання пануючих класів (за підрахунками, у царській Росії споживання тільки міської буржуазії складало 20% національного доходу). Це дозволило майже вдвічі дбільшити фонд нагромадження і провести індустріалізацію країни за рахунок власних коштів.
Кращі умови були створені для всебічного розвитку громадян - головної виробничої сили. Були знайдені засоби для розвитку народної освіти, культури, науки і мистецтва. Це дозволило включити в активне життя масу талановитих людей і забезпечити прорив у науці і техніці, подолати відсталість країни. Збільшився вільний час усіх громадян. Восьмигодинний робочий день в СРСР був встановлений після революції 1917 року, в той час, як в розвинених країнах Заходу до нього переходили до початку другої світової війни.
Утвердився новий основний економічний закон: виробництво тепер велося не заради прибутку, а заради повного добробуту і вільного, всебічного розвитку усіх громадян. Відповідно змінився критерій економічної ефективності: почали обиратись ті варіанти розвитку економіки, які забезпечують не максимальне зростання прибутку, а максимальне задоволення суспільних потреб. Це змінило стратегію економічного розвитку і дозволило запобігти тих втрат, котрих не можна було б уникнути, якби відбір варіантів проводити по критерію максимізації прибутку. Розширилися межі застосування машин. Так, витрати на механізацію сільського господарства, деяких вантажно-розвантажувальних земляних робіт у 30-і роки не приносили прибутку: робітники, які вивільнялися машинами, чи взагалі не отримували зарплати (що траплялося при напівнатуральному характері виробництва в сільському господарстві), чи отримували невелику зарплату, економія якої не окуповувала витрат на машини. Але саме первинна механізація сільського господарства дозволяла вивільняти робочу силу при мінімальних витратах на вивільнення і забезпечувати за рахунок цього максимально можливі темпи економічного зростання.
Як свідчить досвід країн, що розвиваються, максимальні темпи економічного зростання й висока зайнятість населення при нестачі капітальних вкладень і надлишку робочої сили можуть бути забезпечені у тому випадку, якщо будуть обиратись менш капіталоємні варіанти розвитку економіки. Для вибору таких варіантів треба відмовитися від прибутку, як критерію економічної ефективності. Саме такий підхід у 30-і роки, коли вибір варіантів орієнтувався на гасло " Більше сталі, вугілля, машин, верстатів" , а не на норму прибутку, забезпечив високі темпи економічного зростання.
Прибуток можна отримати, якщо вивільнити при допомозі машин певну кількість робітників. З суспільної точки зору ці витрати неефективні до тих пір, поки звільнені робітники не будуть забезпечені новими робочими місцями і не почнуть нові процеси праці. Орієнтація економіки не на прибуток, а на зростання об'єму виробництва разом з планомірним розвитком економіки дозволить уникнути безробіття, не мати втрат від бездіяльності вивільненої машинами робочої сили.
Крім того, показник норми прибутку неточно орієнтує при виборі варіантів розвитку економіки. Він дозволяє відбирати ті варіанти розвитку економіки, які в найбільшому ступені сприяють зростанню багатства (прибутку) приватного власника. Але він неточно характеризує ефективність цих варіантів для суспільства, їх внесок в збільшення ефективності суспільної праці.
Наведемо деякі ілюстративні приклади. Припустимо, що при переході від обслуговування одного верстата даного типу до обслуговування двох, загальний вирибіток робітника збільшується з 1,00 до 1,92. В розрахунку на той об'єм виробництва, який при одноверстатному обслуговуванні забезпечували 192 робітника, при двоверстатному обслуговуванні потрібно 100 робітників і 200 верстатів. Таким чином, перехід до двоверстатного обслуговування звільняє 92 робітника ціною збільшення кількості верстатів на 8 одиниць. Приведені затрати С+ЕнК при Ен=0,15, зарплаті одного робітника в рік 2,5 тис. крб., вартості верстата 5 тис. крб., умовно-постійних витратах по верстату - 500 крб. у рік на даний об'єм виробництва при двоверстатному обслуговуванні в порівнянні з одноверстатним будуть на 200 тис. крб. менші. Якщо ж буде використана відрядна оплата праці, то витрати на той же об'єм виробництва при двоверстатному обслуговуванні зростуть на 10 тис. крб. Якщо відрядна розцінка за додаткову продукцію складе 70%, приведені витрати при двоверстатному обслуговуванні будуть менші на 59 тис. крб.
Однак ті можливості розвитку матеріального виробництва, невиробничої сфери, зростання вільного часу та тривалості освіти громадян, котрі з'являються при переході від одноверстатного обслуговування до двоверстатного, не залежать від форм і розміру матеріального заохочення, від змін у розподілі. Вони визначаються економією часу, а остання -
Loading...

 
 

Цікаве