WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Вдосконалення власності у сучасних умовах (закордонний досвід) - Реферат

Вдосконалення власності у сучасних умовах (закордонний досвід) - Реферат

робітників формується за залишковим принципом: його отримують тільки після розрахунків з постачальниками, сплати податків і орендної плати; тут існує тісна залежність доходу працівників від кінцевого результату діяльності підприємства.
Зацікавленість робітників не тільки у кінцевих результатах діяльності підприємств, але й в нагромадженні заради вдосконалення виробництва створюють програми ESOP (" робітничий капіталізм" ).
У 1974 р. конгрес США прийняв 20 законодавчих актів, стимулюючих створення програм наділення акціями робітників (ESOP). З цього часу в США швидко поширюється колективна власність: підприємства переходять у власність робітників. На початок 90-х років робітники повністю чи частково володіли 10500 фірмами. На них було зайнято 11 млн.чол. (біля 10% найманої робочої силиСША). Ця цифра зростає щорічно приблизно на 10%. Як свідчать спеціальні опитування, 66% робітників і службовців воліли б працювати в товариствах, які належать працюючим в них. Колективна власність, за котру довго і безрезультатно виступали ліві сили у США, стає реальністю.
Для викупу основних фондів, які передаються робітникам, компанія бере позику в банку чи страховому товаристві, утримувачем якої стає спеціальний фонд чи траст. Фонд скуповує акції компанії і зараховує їх вартість на спеціальні особисті рахунки робітників. Кожен робітник отримує акції пропорційно його трудовому внеску (зарплаті, числу відпрацьованих годин тощо). Чим довше працює у фірмі робітник, тим більше у нього акцій.
Якщо компанія робить внесок в прграму ESOP (у вигляді своїх акцій чи готівки, в т.ч. отриманих у кредит), то цей внесок звільняється від оподаткування. Це заощаджує близько 40 центів на кожний долар оподаткованої суми. Вони залишаються у вигляді акцій у працівників компанії. Таким чином, держава стимулює внески у програму ESOP.
Право на отримання акцій працівнику надається після кількох років роботи у фірмі (строк цей не повинен перевищувати 7 років). Доки робітник працює у фірмі, він не може продати чи закласти свою частку власності: рахунки працівників залишаються невід'ємною частиною колективного нагромадження програми ESOP. Якщо працівник йде на пенсію чи на інше підприємство, він має право отримати свої акції, чи відповідну суму готівкою.
Інтереси працівника в цьому випадку не перешкоджають нагромадженню. Так знімається проблема, яка існує на колективних підприємствах Югославії: тут прибуток підприємства майже цілком розтрачується на поточні потреби робітників на шкоду нагромадженню.
Доходи робітників у США можна поділити на три категорії: поточні регулярні (зарплата і т.п.), відстрочені платежі (пенсії, допомоги по медичному обслуговуванню, інші допомоги тощо) і змінні доходи (наприклад, премії). На колективних підприємствах у порівнянні зі звичайними сума відстрочених платежів вища (за рахунок регулярного поповнення фонду програми ESOP; за рахунок підвищення курсу акцій товариства в разі його фінансового успіху). Змінні доходи містять у собі дивіденди на акції і додаткові нарахування робітникам при збільшенні прибутковості товариства; зростають вони звичайно швидше поточних доходів.
Таким чином, доходи робітників товариств, які знаходяться в колективній власності, тісніше пов'язані з кінцевими результатами їх діяльності; праця їх точніше зорієнтована на досягнення кращого кінцевого результату.
Фірми, які належать тим, хто на них працює, отримують прибуток в середньому на 50% більший, ніж звичайні підприємства тієї ж галузі. Тут менша плинність кадрів, вища ефективність праці, робітники активніше беруть участь у керівництві підприємством.
Вважають, що до росту прибутковості й ефективності праці веде не сам по собі номінальний продаж власності компанії, а залучення робітників до керівництва підприємством.
Американські менеджери приходять до висновку, що на всіх рівнях управління необхідно затвердити принцип - робітник і є власник. Тому нові методи раціоналізації праці спрямовані на розвиток соціальної і виробничої активності працівника, на повне розкриття всіх його можливостей, реалізацію його творчого потенціалу. Щоб досягти цієї мети, працівникам усіх рівнів надається більш повна інформація про характер і цілі виробництва, їх залучають до всіх етапів виробничого циклу: планування, технології, контролю за якістю.
За даними Нью-Йоркської біржи, різноманітні програми по активізації людського фактору мали 7 тис. великих корпорацій, де зосереджено 54% зайнятих. З них 44% мали гуртки якості, сформовані із робітників на добровільних засадах, 35% - автономні робочі бригади, 25% - систему участі працівників у прибутках. При цьому товариства з будь-якою часткою власності робітників мали гуртків у 4 рази більше, ніж інші фірми. Працівники приймають участь в управлінні в 82% товариств з володінням працівниками частиною або усіма основними фондами, у 70% товариств з програмами отримання додаткових доходів і в 63% товариств - де є програми групового стимулювання праці.
Подібні зміни у виробничих відносинах відбуваються і в інших країнах. Закладена в ESOP концепція фінансування застосовується більше, ніж в 50-ти країнах світу.
В Японії постійні працівники приймаються на роботу довічно. Зарплата їх залежить перш за все від стажу роботи. Не можна змінити місце роботи без втрати значної частки привілеїв і пільг. В структурі зарплати японського робітника основна (базова) ставка складає біля 20-50% всієї суми зарплати. Частка, що залишилась - різноманітні доплати і премії за індивідуальну і групову продуктивність, за якість праці, поведінку і дисципліну тощо. Якщо попит на продукцію фірми знижується, значна частка зарплати її робітників може бути заморожена і використана на покриття збитків чи модернізацію виробництва.
Вдосконалення виробничих відносин у 60-80-і роки, пристосування їх до потреб розвитку продуктивних сил продовжувалося. Досвід такого вдосконалення дуже корисний для нас: реформування нашої еканоміки треба вести, використовуючи форми, які отримали розповсюдження на Заході: лізинг, венчур, розширення самостійності підприємств і їх підрозділів, створення малих підприємств, програми ESOP.
Loading...

 
 

Цікаве