WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Проблеми подолання кризи і відбудови економіки - Реферат

Проблеми подолання кризи і відбудови економіки - Реферат

побудова цін забезпечувала відшкодування витрат виробництва і заплановане накопичення, тобто нормальне заплановане розширене відтворення на переважній більшості підприємств.
Після лібералізації цін і зовнішньої торгівлі сформувався інший механізм ціноутворення. Припустимо, що даний товар на світовому ринку коштує 100 дол., один долар можна придбати за 3, 40 грн., мито та інші витрати, пов'язані з імпортом товару, складають 60 грн. Якщо немає обмежень на імпорт даного товару, курс валюти і мито не змінюються, то при практичній відсутності інфляції на світовому ринку даний товар завжди можна ввезти з-за кордону і продавати його по ціні 100х3, 40 +60= 400 грн.
Така прив'язка цін внутрішнього ринку до світових цін дозволила призупинити істримувати інфляцію. Проте наслідки застосування такого механізму ціноутворення дорого обійшлися нашій економіці.
1.Нераціонально використовується іноземна валюта . Вона витрачаеться на імпорт товарів (без цього неможлива прив'язка цін внутрішнього ринку до світових цін), забезпечуючи розвиток сільського господарства, легкої і харчової промисловості не в Україні, а в країнах, із яких імпортуються товари.
2. Через помилки в визначенні курсу валюти внутрішній ринок України захоплений закордонними виробниками . У вересні 1993 р. курс національної валюти України до долара США був занижений у 6, 7 раз. Приймемо, що по паритету купівельної сили 1 долл. рівнявся 2, 6 грн. При заниженні курсу гривні стосовно долара США в 6, 7 раза за долар повинні були давати 17, 42 грн. Тому товар, що коштував 100 долл., при миті в 60 грн. продавався б на нашому внутрішньому ринку за 100х17.42 +60 =1802 грн. Вітчизняний виробник при ціні того ж виробництва товару в 480 грн. був надійно захищений заниженим курсом гривні від конкуренції іноземних виробників.
Проте поступово курс гривні був не тільки виведений на паритет купівельної сили, але навіть завищений. При курсі 2, 0 грн. за 1 долл. той же товар вартістю 100 долл. міг продаватися на внутрішньому ринку за 100х2, 00+60=260 грн.
У результаті цього незважаючи на зниження реальних доходів на душу населення в п'ять раз наші виробники виявилися неконкурентоспроможними навіть на внутрішньому ринку. Якщо в 1990 р. роздрібний товарообіг на 80% формувався за рахунок товарів вітчизняного виробництва, то в 1997 р. - тільки на 30%. (За даними_М.А. Павловского, у 1997 р. 95% товарів широкого вжитку і 92% харчових продуктів, які продавалися вроздріб, були імпортного походження).
Другим наслідком завищення курсу гривні стала масова нерентабельність переважної частини підприємств: 50% промислових підприємств і 90% КСП.
3.Постійно відтворюється дефіцит коштів . Збитковість основної маси підприємств породжує неплатежі їх одне одному, заборгованість по зарплаті, по податках у бюджет, виплатам у Пенсійний фонд. Розвивається бартер, що дозволяє обійтися без грошей і відновити нормальний обмін відповідно до реальних витрат підприємств на виробництво продукції.
Виникла невідповідність між реальними можливостями споживання і наявним фондом споживання: рівень пенсій, зарплати, соціальних виплат був установлений раніше, в розрахунку на більший об'єм виробництва. Тому національні витрати, що сформувалися із врахуванням існуючого розподілу, перевищують ціни.
Дефіцит фонда споживання покривався за рахунок іноземних кредитів.
Але потім він виникав знову і знову, змушує нас брати все нові позики, залазить у борги. Але в остаточному підсумку наші закордонні кредиторы змусять нас жити на свій кошт. Це буде означати подальше зниження рівня життя населення.
4.Існуючий механізм ціноутворення разом із монетаристською політикою блокує відбудову економіки на наявній матеріально-технічній базі . Після девальвації гривні приблизно в два рази товар, що при курсі 2 грн. за 1 дол. коштував 100х2, 00+60=260 грн., тепер коштує 100х х4, 00+60=460 грн. Можна було очікувати, що помилка з завищенням курсу гривні буде зараз виправлена: відбудеться підвищення внутрішніх цін до рівня, при якому переважна більшість підприємств стане рентабельною, а проблема недостачі грошей буде вирішена.
При нормальній дії ринкового механізму так би і відбулося. Проте нормальну дію ринкового механізму заблокувала монетарська політика. Штучно створений дефіцит грошової маси стримує підвищення цін до уровня, що забезпечує нормальне відтворення на переважній більшості підприємств.
Вітчизняний виробник змушений вкладатися у витрати, близькі до світових цін. При існуючий техніці і технології, зарплаті і пенсіях це неможливо: виробництво буде нерентабельним. Щоб вкластися в існуючі ціни, витрати треба суттєво скоротити за рахунок оновлення основного капіталу, застосування нової техніки і технології.
Дія такого механизму, що змушує знижувати витрати виробництва до рівня світових цін і блокує відновлення виробництва на застарілій МТБ, виправдана в країнах, де економіка по мірках світового ринку конкурентноспроможна, де мають потужний експортний потенціал.
У цьому випадку даний механізм будет сприяти оздоровленню виробництва. Та невелика кількість підприємств, що відставали в технічному відношенні, неконкурентноспроможні по мірках світового ринку, змушена буде перебудуватися (замінити техніку і технологію, переспеціализуватися) або припинити виробництво. Заміна більш дорогого вітчизняного виробництва імпортом при відповідному нарощуванні експорту дозволить задовольняти потреби населення країни при менших витратах.
У країнах із середнім рівнем конкурентноздатності введення в дію такого механізму призвело до істотного падінния виробництва (Польща, Угорщина, Чехія). Проте поступова заміна застарілої техніки і технології більш сучасною, розвиток експорту дозволили компенсувати падіння виробництва.
Але для країн із малоконкурентоспроможною економікою (СНД, Болгарія, Румунія, деякі країни Латинської Америки) дія такого механізму має згубні наслідки.
У 1995 р. тільки один процент промислової продукції України був конкурентноспроможний на світовому ринку. Щоб пристосувати промисловість до світових цін, треба замінити переважну частину її виробничих фондів. Зробити це вкрай складно: відношення капітальних вкладень до
Loading...

 
 

Цікаве