WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Концепція реформ - Реферат

Концепція реформ - Реферат


Реферат на тему
Концепція реформ
1. Концепція переходу до ринкової економіки. Ринковий та плановий механізми регулювання економіки (компаративний аналіз).
Згідно "Концепції переходу Української РСР до ринкової економіки", прийнятої Верховною Радою України в 1990 році, "Ринок України являє собою систему товарно - грошових відносин з механізмом вільного ціноутворення, з вільним підприємництвом, на основі економічної самостійності, рівноправності та конкуренції суб'єктів господарювання у боротьбі за споживача."
Ринок України гарантує:
" - свободу підприємницької діяльності, включаючи ціноутворення;
- виконання замовлень держави на взаємовигідних умовах, що забезпечить реалізацію вирішення головних завдань структурної перебудови економіки на основі цільових програм;
- соціальний захист населення, особливо його малозабезпечених верств."
Втручання державних органів в економічні процеси обмежується до мінімального: їм делегуються лише ті функції, які не можуть бути забезпечені безпосередніми суб'єктами ринкових відносин.
Замість директивного планування вводиться індикативне, яке є системою необов'язкових для суб'єктів ринкових відносин рекомендацій, а також скоординованих та взаємопов'язаних засобів побічного (непрямого) впливу через бюджетно-фінансовий, грошово-кредитний механізм та прямого впливу через державне підприємництво і розробку цільових комплексних програм.
Поряд із розвитком споживчого ринку передбачалось створення ринку засобів виробництва - вільну реалізацію сировини, матеріалів, палива, енергії, обладнання. Створювався фінансовий ринок: ринки кредитних ресурсів, цінних паперів і валюти, які акумулюють та перерозподіляють тимчасово вільні грошові ресурси. Його формування здійснювалось на основі ліквідації монополії держави у банківській системі, перетворення державних спеціалізованих банків у комерційні, розвитку відповідних елементів ринкової інфраструктури.
Щоб створити велику кількість конкуруючих між собою, самостійних, вільних, економічно відповідальних не лише своїми поточними доходами, але й майновою власністю товаровиробників, подолати відчуження робітників від засобів та результатів виробництва, відновити та розвити конкуренцію, намічалося провести роздержавлення.
З цією ж метою проголошувалась свобода підприємництва, проводилась демонополізація економіки.
Було взято курс на лібералізацію цін та зовнішньоекономічних зв'язків.
Створювалась ринкова інфраструктура, основними елементами якої мали бути:
- на ринку засобів виробництва - товарні біржі, мережа оптових посередників, фонди стабілізації ринку, лізінгові фірми, сервісні центри, фірмові та комісійні магазини, брокерські та ділерські фірми, центри і пункти прокату;
- на фінансовому ринку - фондові та валютні біржі, комерційні банки, страхові компанії, аудиторські фірми;
- на ринку робочої сили (праці) - біржі праці, посередницькі фірми (контори) працевлаштування.
Комерціалізація означає переведення відносин розподілу на комерційні засади (введення платності послуг, наприклад, медичних послуг, освіти і т. ін.), заміну бюджетного фінансування кредитуванням, відмову від дотацій.
Це посилює роль ринку, розширює сферу ринкового регулювання. Основним оціночним показником діяльності підприємств і установ стає прибуток. Посилюється зацікавленість в його збільшенні.
Якщо існують дотації на певні товари, це призводить до неправильної орієнтації споживачів: дорога квартира, газ, продукти харчування виглядають як дешеві і споживаються нераціонально. Щоб продавати певні товари по знижених цінах, потрібно підвищити ціни на інші товари. Це може призвести до затоварювання такими товарами. Виробництво одних товарів (наприклад, м ' яса, вершкового масла) ставилося в залежність від продажу інших товарів (наприклад, горілки, тютюнових виробів). Збільшення виробництва м ' яса стримувалося його збитковістю при низьких цінах продажу.
Дотації на продукти харчування, утримання житла розподілялися таким чином, що більше отримував їх той, хто більше споживав м'яса, мав більшу житлову площу. Якщо в розрахунку на кілограм м ' яса дотація становила 4-5 крб., то той, хто споживав м ' яса 40 кг в рік, використовував 160-200 крб. дотації, а хто споживав 120 кг - 480-600 крб.
Підтримка сімей з дітьми частково здійснювалась за рахунок занижених цін на дитячі товари. Виробник такого роду товарів (на які виділялися певні дотації з бюджету) не зацікавлений в збільшенні їх виробництва та підвищенні якості, розширенні асортименту. Крім того, при такому способі підтримки дітей частина коштів витрачалася не за призначенням: близько 40% дитячих товарів розкуповувалося дорослим населенням, а приблизно 20% підлітків змушені були купувати товари дорослого асортименту.
З переведенням виробництва товарів дитячого асортименту на самоокупність потрібно вводити цільові дотації - для дітей, шкіл, дитячих садків та ясел..
Відмова від бюджетного фінансування підприємств, переведенню їх фінансування на комерційні основи сприяє більш раціональному розподілу грошових ресурсів: вони будуть використовуватися на ті заходи, які забезпечать повернення вкладених коштів та виплату процентів за кредит.
Державні установи соціальної сфери працюють на некомерційній основі. Оцінку їх діяльності тому дає не споживач, що оплачує своїми грошима їх послуги, а якісь контролюючі органи. В цих умовах найважливішим є не реальна справа, а вмілий звіт про діяльність. Службовці не хочуть працювати з повною віддачею, визнаючи за краще доводити перед вищестоячою організацією необхідність додаткової робочої сили, ухиляються від прийняття самостійних рішень, неуважні до клієнтів. Тут низька якість обслуговування, існує великий бюрократичний аппарат.
Нема конкуренції між установами соціальної сфери, боротьби за споживача. Переведення на комерційні основи роботи, наприклад, сімейних лікарів інакше ставить проблему. Послуги лікаря оплачуються, але не пацієнтом, а лікарняною касою в суворій відповідності з виписаним лікарем рахунком. Кращий лікар заробляє набагато більше, ніж його недосвідчений або неуважний колега. Лікар сам купує або орендує приміщення, медичне обладнання, наймає допоміжний персонал. Для пацієнта послуги лікаря безкоштовні. А досвідчений та вмілий лікар зможе працювати з більшою віддачею.
Ринкове регулювання економіки у порівнянні з плановим має певні переваги та недоліки.
При ринковому регулюванні виробництво орієнтоване на платоспроможний попит населення. Тому виробляється те, що можна продати. Якщо ж товар споживачу не потрібний, його не можна продати, виробництво такого товару буде припинено.
Але ринок реагує на попит, забезпечений грошима, а не на потреби населення. У 1911 році в Росії голодувало 30 млн. осіб, а за кордон було продано 13,5 млн. т. зерна. Ринок реагував на тих, хто мав гроші: для їх потреб завозились з-за кордону легкові автомобілі з Англії, парфуми ташампанське з Франції та ін. Але ринку не було діла до тих, хто голодував: він реагує на гроші, а саме їх у голодуючих не було.
Ринкове регулювання економіки вимагає розбудови системи соціального захисту. Той, хто не може заробити на життя, повинен отримати з суспільних фондів пенсію, стипендію чи іншу допомогу. Треба зорієнтувати виробництво таким чином, щоб воно виробляло в першу чергу предмети першої необхідності. Для цього застосовують дотації на виробництво продовольства, підвищені податки на дорогоцінності, палаци, замки та інші предмети розкошу. Інакше може статися, що ресурси, які має суспільство, будуть направлені ринком на виробництво предметів розкошу, а бідні верстви населення залишаться без найнеобхіднішого.
Ринок створює противитратний механізм, конкуренцію: при насиченому ринку не можна продати товари дорожче чи гіршої якості, ніж конкуренти. Але конкуренція вимагає додаткових витрат: на рекламу, зустрічні перевезення та ін. Щоб конкуренція стала можливою, треба мати резервні потужності, робочу силу. Відповідно треба скоротити витрати на інші потреби: будівництво житла, розвиток сільського господарства та ін.
Ринкове регулювання економіки забезпечує перерозподіл коштів таким чином, що вони надходять туди, де вища норма прибутку. За певних умов це може привести до перетікання капіталу у спекуляцію за рахунок коштів, що були призначені для забезпечення виробництва.
Ринок припиняє виробництво там, де воно не потрібне: через відсутність попиту, через низьку ефективність виробництва. Але скорочення виробництва треба узгоджувати з можливостями створення робочих місць. Нема сенсу звільняти 10-15% робітників, якщо наявні ресурси дозволяють створити робочі місця для 2-3% робітників.
Планове регулювання економіки дозволяє вирішувати проблеми швидше, в короткі строки. Воно дає змогу надійно досягти наміченого під час тих чи інших криз, війни та ін. Рішення, які приймаються на основі вимог ринку, економічно більш обгрунтовані, дозволяють проводити, наприклад, спеціалізацію виробництва на більш надійних засадах.
Планове регулювання економіки дозволяє запобігти кризам; економічні кризи - невід'ємний елемент ринкового регулювання економіки.
Перехід до ринкового регулювання економіки полегшує входження в світовий ринок. Але країни з слабкою, малоконкурентоздатною економікою можуть потрапити у залежність від країн з сильною, конкурентоздатною економікою, якщо вони не організують надійного захисту вітчизняного виробника.
Перехід до ринку в умовах України звівся до "шокової терапії".
"Шокова терапія" - методи швидкого та радикального переходу від планової економіки з державною власністю на засоби виробництва до ринкової економіки. Головним методом такого переходу виступає вільне ціноутворення, раптова лібералізація цін. Вільне ціноутворення, за задумом, має сприяти пожвавленню і формуванню ринкових відносин, системи незалежних товаровиробників і конкурентних ринків - основи нормальної ринкової економіки. Паралельно використовуються державні заходи по формуванню ринку: приватизація майна державних підприємств, демонополізація економіки, дерегулювання економіки, створення конкурентного середовища (малих підприємств, розвиток імпорту, венчура, лізінгу та ін.).
Loading...

 
 

Цікаве