WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Причини реформування державного регулювання економіки, переходу до ринку - Реферат

Причини реформування державного регулювання економіки, переходу до ринку - Реферат

канікул або на протязі частини дня; створення цехів та підприємств, які дозволяють використовувати надлишки робочої сили в період, коли для неї немає роботи (сезонні надлишки робочої сили в сільському та лісовому господарстві, "мертвий сезон" в цукроварінні та переробці сільськогосподарської продукції і т.п.). Розвиток переробної промисловості на селі, створення тут підсобних промислів, цехів промислових підприємств дозволяє залучити у виробництво сезонні надлишки робочої сили, звільняє економіку від частини витрат по заміщенню робочої сили, дозволяє зберегти на селі ту робочу силу, яка інакше б пішла в місто. В свою чергу, збереження робочої сили на селі позбавляє від необхідності залучати робочу силу з міста вперіод збиральної компанії і від втрат, що пов'язані з цим залученням: недовикористанням виробничих потужностей в місті, витрат на переміщення робочої сили і т.п.
Великого значення набувають заходи по перекваліфікації робочої сили, по створенню системи працевлаштування, що дозволяє скоріше працевлаштовувати працівників, зменшити втрати часу на пошук роботи або пристосування до нової роботи.
Повинен змінитися підхід до нормування праці, до визначення оптимальної кількості персоналу, що обслуговує верстати, машини і т.п. Припустимо, що верстат коштує 50 тис.крб. Якщо заміна одного працівника обходиться у 1 тис.крб., для збільшення виробітку на 10% на даному верстаті (що зекономить 5 тис.крб. капітальних вкладів) можливо задіяти в якості допоміжного персоналу до 5 працівників.
Якщо заміна одного працівника обходиться у 25 тис.крб., оптимальним стає інше співвідношення між робочою силою та засобами праці. Припустимо, що перехід до обслуговування одним працівником трьох верстатів веде до збільшення виробітку у 2,7 рази. Таким чином, ціною втрат у 50тис.*(3,00-2,70)=15 тис.крб. досягається вивільнення 1,7 працівника, для заміни яких інакше необхідно було б 1,7*25тис.крб.=42,5 тис.крб. Перехід до багатоверстатного обслуговування виступає як фактор вивільнення працівників.
Звідси витікає також, що по мірі зміни величини витрат на заміщення одного працівника необхідно міняти підхід до нормування, до визначення оптимального співвідношення між засобами виробництва та робочою силою.
Зростання значення зовнішньоекономічних зв'язків. Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків сприяє економії робочого часу. Теорія порівняльних витрат Д.Рікардо пояснює, яким чином обмін між двома державами дозволяє їм обом отримувати економію робочого часу: "В Англії условия могут быть таковы, что производство сукна требует труда 100 работников в течение года, а на производство вина, если бы она вздумала выделывать его, потребовался бы труд 120 человек в течение того же времени. Поэтому Англия найдёт более выгодным ввозить вино и покупать его посредством вывоза сукна. Производство вина в Португалии может требовать труда 80 человек в течение года, а производство сукна потребовало бы труда 90 человек в течение того же времени. Поэтому для неё будет выгоднее вывозить вино в обмен на сукно ". Обмін є вигідним і для Англії, і для Португалії: перша економить працю 20 чоловік на протязі року, друга - працю 10 чоловік. Без обміну сукном та вином Англія та Португалія змушені були б витрачати на задоволення потреб в цих продуктах працю 210 працівників на протязі року, тоді як при обміні - працю 180 працівників.
Дешевше закупити зерно у Канаді або США і везти його морем на Далекий Схід, ніж везти туди зерно з Казахстану. Дешевше було вивозити вугілля з Якутії в Японію, а на зароблену валюту ввозити вугілля з Польщі для Західних районів України.
Зовнішньоекономічні зв'язки дозволяють зменшити ті втрати, які держава несе від стихійних лих, страхують державу від випадковостей. Найбільший врожай (238 млнн. тонн зерна) було зібрано в СРСР у 1978 р. А у 1975 р. зібрали лише 140,1 млн. тонн, що на 98 млн. тонн менше. Якщо не ввозити зерно, народне господарство понесе великі втрати: скоротиться поголів ' я худоби, виробництво тваринницької продукції, споживання населення. Потім потрібні будуть великі витрати на те, щоб все це відновити.
Свого часу СРСР поставив у Францію прес такого типу, який там не вироблявся, і закупив у Франції ЕОМ. Франція в змозі була розробити та випродукувати аналогічний прес, а СРСР - ЕОМ даного типу. Але для цього необхідно було понести витрати на розробку та випуск даної продукції. Закупивши готову продукцію, СРСР і Франція звільнилися від необхідності таких витрат. Крім того, кожна держава отримала виграш часу: техніка поступила їй раніше, ніж можна було отримати її при організації власного виробництва.
Той же економічний ефект - скорочення витрат на розробку нової техніки і технології, виграш часу приносить закупка ліцензій, патентів, ноу-хау, використання інжинірінгових послуг.
В середині 70-х років число найменувань виробів в машинобудуванні досягло 600 тис. Випускали ж основних типів машин та обладнання: США - 250-300 тис., ФРН та Великобританія - по 100 тис., Японія та Італія - по 80-100 тис. Ні одна країна зараз не в змозі самостійно забезпечити себе новою технікою та технологіями. Частина необхідної їй техніки та технології вона повинна отримувати в обмін на товари, які продає за кордон. З плином часу створять або значно збільшать свій науково-технічний потенціал Китай, Індія та інші країни, що розвиваються. Частка окремої країни у світовому виробництві нової техніки та технології знизиться. Активне включення у світову економіку, у зовнішньоекономічний обмін стає умовою успішного розвитку національної економіки.
В свою чергу, для цього необхідно створити та реалізувати потужний сучасний експортний потенціал.
Особливе значення у сучасних умовах має обмін капіталом. У 1987 р. об'єм торгівлі між державами світу складав 1,5-3,0 трлн.доларів. А сумарний рух капіталів (позики, кредити, суди, інвестиції, продаж цінних паперів і ін.) перевищив 100 трлн.доларів. З 1983 р. по 1988 р. темпи зростання зовнішньої торгівлі США, ФРН, Японії, Франції, Англії не перевищували 5%, а темпи зростання їх інвестицій за кордоном перевищили 30%. Рух капіталів сьогодні - приводний ремінь розвитку світової економіки.
Отримувати нову техніку та технологію за рахунок ввезення іноземного капіталу вигідніше, ніж купувати її. При організації її виробництва на місці, частина капіталу (будівлі, земля, споруди і ін.) буде надана вітчизняним виробником, робоча сила в основному буде місцевою, як і сировина. Користуючись тією ж кількістю валюти, сучасної продукції можна буде отримати набагато більше, ніж при використанні її для закупки товарів.
Loading...

 
 

Цікаве