WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Регулювання економіки під час індустріалізації і війни - Реферат

Регулювання економіки під час індустріалізації і війни - Реферат


Реферат на тему
Регулювання економіки під час індустріалізації і війни
В 1912 році національне багатство країни на одного мешканця складало (в доларах) в Росії - 335, США - 2062 , Англії - 1522, Німеччині - 1184, Франції - 1448. Національний доход на душу населення складав (в доларах) відповідно 43; 351; 237; 154; 183.
Продуктивність праці в розрахунку на одного працівника промисловості в Росії в 1913 році дорівнювала приблизно 11% від відповідного показника в США.
Три чверті населення були зайняті в сільському господарстві переважно ручною працею із застосуванням застарілих засобів праці.
Значною була залежність Росії від імпорту сучасних засобів виробництва: в 1913 році частка імпорту складала по тракторах і автомобілях - 100%, верстатах металорізальних - 85%, машинах для промисловості - 60%, машинах для сільського господарства - 58%. Перша світова війна показала, що Росія не в стані забезпечити себе зброєю власного виробництва.
В дореволюційній Росії письменних було 33% населення, осіб, які мали вищу і середню спеціальну освіту, - 290 тис.
Росія відставала від розвинутих країн світу на 100-150 років.
Потреби підвищення продуктивності праці і рівня життя населення, зміцнення обороноздатності країни, її незалежності, змін в структурі населення, в його освіченості - все це вимагало проведення індустріалізації країни. Індустріалізація виступала також головним фактором змін в продуктивних силах, що було потрібно для закріплення в суспільстві нових, соціалістичних виробничих відносин.
Джерела коштів для індустріалізації. Особливістю індустріалізації в СРСР було те, що вона проводилася за рахунок власних нагромаджень.
Участь іноземного капіталу у відбудові економіки та індустріалізації була мізерною. В кінці 20-х років питома вага концесійних підприємств в групі "А" не перевищувала 1,2 %, групі "Б" - менше 0,3 %. Іноземні інвестиції в 1928 році в народне господарство СРСР складали менше 2 % всіх капітальних вкладень. До 1937 року всі концесійні договори були ліквідовані.
Розвинуті країни світу здійснювали індустріалізацію в значній мірі за рахунок коштів з колоній, іноземних кредитів, контрибуцій з переможених країн (Німеччина).
Можливості накопичення після революції зросли. Був припинений вивіз за кордон прибутків іноземних інвесторів, а також виключені з державного бюджету такі видатки як сплата процентів по іноземних кредитах. Ця данина іноземному капіталу вимірювалась сумою 800-900 млн. крб. золотом в рік.
Після націоналізації землі відпала необхідність виплачувати з доходів селян 700 млн. крб. золотом в рік за оренду землі в поміщиків та купівлю її.
За підрахунками акад. С.Г.Струміліна, норма чистого прибутку в промисловості Росії складала за 1885-1915 роки 16,2 % щороку, а темп приросту основного капіталу тільки 7,2 %. Більше половини прибутку йшло на споживання класу багатих.
Споживання міської буржуазії та поміщиків в Росії щороку складало 3 млрд. крб. золотом, що дорівнювало приблизно 20 % національного доходу в 1913 році. Приблизно стільки ж складав фонд виробничого нагромадження народного господарства.
Певні прибутки приносила зовнішньоекономічна торгівля.
Особливості індустріалізації в СРСР. Індустріалізація в СРСР була проведена в стислі строки. ЇЇ особливістю був також першочерговий і прискорений розвиток важкої промисловості.
Якщо розвинутим країнам світу потрібно було 100-150 років для проведення індустріалізації, то в СРСР цей процес зайняв 13-15 років. В період індустріалізації середньорічний приріст промислової продукції в СРСР складав 17-20%, а темпи приросту виробництва засобів виробництва досягли майже 30% на рік.
Звичайно індустріалізація почнеться з розвитку тих галузей промисловості, які виробляють товари широкого вжитку: легкої, харчової та ін. Для них потрібні засоби виробництва, попит на які створює, стимулює розвиток важкої промисловості.
Індустріалізація супроводжується перерозподілом робочої сили між сільським господарством і промисловістю, між містом і селом. Робітники, які переходять в промисловість, забезпечуються продукцією сільського господарства шляхом обміну на неї промислових товарів широкого вжитку. Робоча сила, яка переходить працювати в промисловість, вивільняється з сільського господарства внаслідок розорення селянських господарств, неможливості знайти на селі роботу.
Якщо ж індустріалізація починається з розвитку важкої промисловості, налагоджувати забезпечення робітників продуктами сільського господарства доводиться іншим способом. Інакше треба організовувати перерозподіл робочої сили на користь промисловості. Використовувати традиційні способи вивільнення працівників із сільського господарства означало б, що держава мусить здійснити заходи щодо прискорення банкрутства дрібних товаровиробників, поставити найбідніші прошарки населення в ще гірші умови.
Вихід із положення був знайдений в колективізації сільського господарства і в створенні машинно-тракторних станцій (МТС).
Розвиток важкої промисловості забезпечив виробництво тракторів, автомобілів, комбайнів та іншої сільськогосподарської техніки, яка була здатна вивільнити десятки мільйонів працівників села для роботи в місті, в промисловості. Створення великих сільськогосподарських підприємств (колгоспів, радгоспів) дозволило широко застосовувати цю техніку. При збереженні дрібного виробництва таке широке застосування техніки було б неможливим. Крім того, сільське господарство мало в значній мірі натуральний характер, відсутність грошей на придбання техніки також суттєво обмежувала її застосування.
Створення МТС дозволило подолати і цю перепону для широкого застосування техніки в сільському господарстві. Колгоспам не потрібно було купувати трактори, комбайни та ін. техніку. Не потрібно було грошей і для оплати робіт МТС, за це була встановлена натуральна оплата. За рахунок цієї натуральної оплати забезпечувались продовольством ті робітники, які виробляли засоби виробництва для села.
Стратегія розвитку економіки в період індустріалізації . Період індустріалізації - це період первинної механізації, коли витрати на вивільнення одного робітника, заміщення його машинами, незначні. Ця обставина споріднює стратегію розвитку економіки із стратегією економічного зростання країн, що розвиваються.
В чому полягає стратегія економічного зростання (проблема вибору техніки при надлишку робочої сили)? Розглянемо це на прикладі.
Таблиця 1.1
Порівняльна характеристика двох способів виробництва 300 тис. виробів на рік.
Способи виробництва Капітальні вкладення (млн. крб.) Зайнято робітників (тис.)
Норма прибутку (%)
Повна механізація і автоматизація 900 50 15
Механізація основного виробництва 600 110 12
Різниця 300 60 3
Якому варіанту будівництва підприємства віддати перевагу при надлишку робочої сили?
При надлишку робочої сили переваги має другий варіант. Перший варіант містить в складі капітальних вкладень 300 млн.крб., які використовуються для заміщення 60 тис. робітників в умовах, коли це не потрібно, бо і так робочої сили надлишок, є багато безробітних. За рахунок цих 300 млн.крб. можна зайняти ще 55 тис. робітників і отримати додатково 150 тис. виробів. Обрання другого варіанту забезпечує вищі темпи економічного зростання.
Не виключено, що капітальні вкладення по варіанту з комплексною механізацією та автоматизацією будуть більш рентабельними, забезпечуватимуть вищу норму прибутку. З точки зору приватного власника перший варіант капітальних вкладень буде вигіднішим.
Враховуючи це, в преамбулі до другого п'ятирічного плану Індії відзначалось, що ''Основным критерием при определении направления развития служит не частная приб ы ль, а общественная выгода".
Стратегія економічного зростання країн, де велика кількість безробітних і малі можливості накопичення, націлена звичайно на забезпечення більшої зайнятості, що одночасно забезпечує і більший обсяг виробництва, вищі темпи економічного зростання.
В країнах, що розвиваються, і в країнах Європи використовуються однакові машини для виготовлення бетону, але в перших країнах бетон до місця його застосування доставляють у
Loading...

 
 

Цікаве