WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Державне регулювання економіки до реформи - Реферат

Державне регулювання економіки до реформи - Реферат


Реферат на тему
Державне регулювання економіки до реформи
Регулювання економіки під час НЕПу
Досвід державного регулювання економіки під час проведення нової економічної політики (НЕПу) привертає сьогодні до себе підвищену увагу.
Положення, в якому опинилася економіка України наприкінці 90-х років, багато в чому подібне до того, яке існувало в народному господарстві СРСР напередодні НЕПу.
В порівнянні з 1913 роком об'єм продукції промисловості в 1917 році зменшився до 71%, а в 1920 році до 13,8%, сільського господарства в 1917 році -до 88%, а в 1921 році -до 60% (землеробства-55%, тваринництва - 67%).
В Україні в 1997 році в порівнянні з 1990 роком обсяг промислового виробництва складав 38,3% , сільськогосподарського - 63,5%.
Економіку після громадянської війни було відбудовано за 5-6 років. Валова продукція промисловості (в цінах 1925-26 рр.) складала в 1926 році 11083 млн. крб., в 1913 р. - 10251 млн. крб. Валова продукція сільського господарства перевищила рівень 1913 року у 1925 році на 12%, (в землеробстві на 7% і в тваринництві на 21%).
Середньорічний темп зростання продукції великої промисловості в період відбудови складав 40,8%, в т. ч. по виробництву засобів виробництва -40,9%, предметів споживання-40,6%.
Ці темпи відбудови економіки сьогодні на фоні невдалих спроб на протязі вже восьми років хоча б зупинити падіння виробництва виглядають аж надто привабливо. Чому б не використати цей досвід відбудови економіки, тим більше, що ця відбудова здійснювалася за подібних до сучасних умов - при дії ринкового механізму як основного регулятора виробництва?
Вивчення досвіду державного регулювання економіки під час НЕПу має не лише історичне, теоретичне, але й практичне значення.
"Військовий комунізм ". НЕП прийшов на зміну політиці "військового комунізму", яка здійснювалась під час громадянської війни. Щоб мобілізувати ресурси для потреб армії, управління промисловістю було зосереджене в централізованих органах - главках (головні управління ВРНГ - Вищої ради народного господарства ).
Було введено загальну трудову повинність, продовольчу розкладку ("продразверстку"): надлишки продовольства вилучались, продукти розподілялись по картках. Вільна торгівля була заборонена, гроші в значній мірі втратили своє значення.
Суть нової економічної політики (НЕПу). На початковому етапі НЕПу в економіці переважало дрібне товарне виробництво. Нормально вести і розширювати його можна було за умови відновлення вільного обміну продукцією між товаровиробниками, зокрема між сільським господарством та промисловістю.
З цією метою продовольчу розкладку в 1921 році було замінено продовольчим податком. Декретом уряду від 24.5.1921 р. дозволялися "свободн ы й обмен, покупка и продажа остающихся у населения после выполнения натурального налога продуктов сельского хозяйства".
В 1921-22 рр. продподаток визначався по кожному з 18 видів продукції. В 1922-23 рр. було введено єдиний податок, який встановлювався в хлібних одиницях і який селяни могли сплачувати іншими продуктами по встановленому переводному коефіцієнту. В 1923-24 рр. було дозволено вносити податок як натурою, так і грошима. В 1924-25 рр. був здійснений перехід до податку грошима. Продовольчий податок як форма заготівлі сільськогосподарських продуктів перестав існувати.
Продовольчий податок був диференційований. Податок з господарства у відсотках до річного доходу в Україні складав: якщо на одного члена сім'ї припадало 0,25 десятини землі - 2,9%, 1,5 - 3,0 десятини - 12,4 - 16,8%, зверх 3,0 десятин - 24,2%.
Передумови ефективного регулювання економіки під час НЕПу .
На початок НЕПу держава володіла основними засобами виробництва. На другий день після повалення Тимчасового уряду був прийнятий Декрет про землю, яким вся земля була націоналізована. Поступово була націоналізована промисловість: у володіння держави перейшли не тільки великі і середні підприємства, але й більша частина дрібних промислових підприємств. Великі залізниці, морський та річковий транспорт фактично перейшли у власність держави в перші місяці 1918 року.
До кінця 1919 року була завершена націоналізація банків, банківська справа стала державною монополією. У відповідності з декретом Ради народних комісарів "Про націоналізацію зовнішньої торгівлі" від 22.4.1918 р. вся зовнішня торгівля була націоналізована. Право експортувати чи імпортувати продукцію отримали лише спеціально уповноважені на те державні органи .
Форми і методи регулювання економіки під час НЕПу. Регулювання грошової системи . Для обслуговування товарно-грошових відносин, які відроджувались з початком НЕПу, потрібні були тверді гроші. Радянські грошові знаки ("совзнаки") в цей час швидко знецінювались, тому було дозволено в 1921 - 22 рр. застосовувати золоті карбованці дореволюційного випуску. Встановлювався з 15.12.1921 р. Наркомфіном, а надалі Держбанком курс перерахунку в золоті карбованці радянських грошових знаків. Після випуску в обіг банкнот.Держбанка в червонцях (згідно декрету Раднаркома від 11.10.1922 року), необхідність в таких перерахунках відпала.
Одночасне використання стійких банківських білетів та "совзнаков", які швидко знецінювалися, підривало обмін між містом та селом. Тому 22.02.1924 р. декретом ЦВК та Раднаркому були введені казначейські білети в 1,3 та 5 карбованців золотом, а також срібні та мідні монети. 7.03.24 р. був встановлений порядок викупу совзнаків. На 1.06.24 р. грошовий обіг СРСР базувався на твердій валюті, совзнак був вилучений з сфери обігу. З жовтня 1924 р. було припинено використання емісії грошей до покриття бюджетного дефіциту.
Організація кредитної системи. Початок організації кредитної системи був покладений відновленням в жовтні 1921 р. Державного банку. Був організований випуск кредитних грошей - банківських білетів Держбанку (жовтень 1922 року). Запровадження червонця сприяло зростанню поточних рахунків і внесків до кредитних закладів, розмірів кредитування; запобігло спробам ввести в обіг іноземну валюту.
Для більш повної мобілізації коштів і покращення кредитування були створені спеціалізовані банки: Банк споживчої кооперації (потім-Всеросійський кооперативний банк); на Україні - Украінбанк. Фінансування державної промисловості було сконцентроване в Торгово-промисловому банку (Промбанк), електрифікації - в Електробанку, зовнішньої торгівлі - у Зовнішторгбанку.
Система місцевих комунальних банків, створених у 1923 році, мала на меті сприяти відбудові місцевого економічного життя. В 1925 році був створений Центральний банк комунального господарства та житлового будівництва.
Були створені Центральний та республіканські сільськогосподарські банки, які не мали своїх філіалів на місцях і всі операції кредитування проводили через товариства сільськогосподарського кредиту. Таким чином, в побудові системи сільськогосподарського кредиту поєднувались державні та кооперативні начала.
З націоналізацією землівідпала потреба в кредитах на її купівлю. Кредитні ресурси використовувались тепер на виробничі потреби.
Регулювання цін . Найважливіші елементи механізму дії товарно-грошових відносин: банки,
Loading...

 
 

Цікаве