WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Проблеми залучення прямих інвестицій транснаціональних корпорацій в економіку України - Реферат

Проблеми залучення прямих інвестицій транснаціональних корпорацій в економіку України - Реферат

можливості у сфері оптимізації власного матеріально-технічного забезпечення. Діючи по всьому світу, вони можуть закуповувати дійсно найкращі та найдешевші компоненти виробництва та види сировини для підвищення рівня конкурентоспроможності. Прихід ТНК в країну означає прихід не тільки її ланок, які є компонентами ТНК, а ще й постачальників деталей, вузлів та послуг виробничого призначення, які діють на основі субпідряду або договорів про кооперацію з ТНК. Тобто обсяг ПІІ в країну збільшується завдяки виробничим зв'язкам самої ТНК.
Особливо важливим для економіки країни-реципієнта є прискорення інноваційного розвитку, а саме приналежність до мереж ТНК дає змогу прискорювати залучення передових технологій, оскільки ТНК не продають свої найновіші, унікальні досягнення, а передають їх переважно в межах внутрішньокорпоративного обігу ресурсів. За таких умов інноваційний розвиток України через використання імпорту високотехнологічного обладнання або ж закупівлі ліцензій та ноу-хау може посилюватись результатами науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), які надходитимуть у формі інвестицій ТНК.
Позитивний вплив транснаціоналізації на економіку проявляється також у стимулюванні створення і виходу на зовнішній ринок національної високотехнологічної продукції, для якої орієнтиром є продукція іноземних філій вже адаптована до потреб світового ринку.
Сприятливість інвестиційного клімату для транснаціоналізації економіки спричиняє не тільки позитивний приплив капіталу в країну, а й негативні аспекти нестиковки діяльності ТНК з національними інтересами країни-реципієнта. Така ситуація виникає внаслідок того, що в багатьох випадках цілі діяльності ТНК та критерії економічної ефективності, на які вони орієнтуються, не збігаються з цілями та критеріями країн, на території яких розташовані філії ТНК. Останні набувають рис наднаціональних структур, які керуються власними глобальними інтересами. Внаслідок цього достатньо реальною є ситуація, коли інтереси національного економічного розвитку протирічать національній економічній безпеці.
Негативний ефект транснаціоналізації економіки спричинений тим, що економічна ефективність ТНК виникає внаслідок інтеграції міжнародного виробництва, в межах якого формується специфічна система поділу праці всередині компаній, коли відповідні ланки мережі ТНК розміщують у тій країні, де вони можуть принести найбільший прибуток з позиції корпорації загалом. Причому, внаслідок розвитку внутрішньо корпоративного поділу праці виникає економічна і технологічна залежність окремих компаній всередині ТНК, що означає поступове зростання технологічної залежності країни, де базуються певні компанії, від країни материнської компанії, а самі національні філії підпорядковуються стратегії глобального маркетингу відповідної ТНК.
Тиск інвестицій ТНК на економіку країни-реципієнта проявляється через більшу конкурентоспроможність витрат дочірніх фірм (філіалів) порівняно з національними виробниками. Конкурентні переваги створюються гігантським фінансовим та технологічним потенціалом материнської компанії, яка базується в одній із розвинених країн і конкурує з такими ж велетенськими корпораціями.
Національні виробники програють структурам ТНК у цінах на продукцію або у прибутковості бізнесу внаслідок більшого розміру сукупних витрат виробництва. Такий стан речей пояснюється тим, що бізнес транснаціональних корпорацій в умовах сучасного постіндустріального суспільства ("неоекономіки") розділив проблему конкурентності загальних витрат виробничої діяльності на дві частини - проблему зниження трансакційних витрат (витрат на пошук інформації, координацію взаємодії як усередині фірми, так і за її межами, обмін даними, контроль ефективності взаємодії) та проблему зниження традиційних виробничих витрат. Саме всередині ТНК виникло радикальне зменшення трансакційних витрат завдяки усуненню географічних, галузевих і корпоративних перешкод до економічної інтеграції. Успіх був підготовлений попереднім періодом бурхливого розвитку комп'ютеризації бізнесу і мережевого програмного забезпечення, лібералізації ринку, підвищенням мобільності капіталу, введенням єдиних стандартів якості, фінансового обліку тощо, визнанням англійської мови як загальновизнаної мови ділового спілкування.
Радикальне зниження трансакційних витрат відкрило значні можливості підвищення продуктивності праці у складних виробничих структурах, якими і є ТНК. Загальне зниження трансакційних витрат у ТНК призвело до того, що перемогу в конкурентній боротьбі здобуває той, у кого менші виробничі витрати, а в українських виробників вони вдвічі вищі, ніж у Європі й у 2,5-3 рази вище, ніж у США. Це означає, що українські підприємства найчастіше просто неконкурентоспроможні і державна інвестиційна політика повинна підтримувати створення національних ТНК такими заходами:
o створення механізму протидії дискримінації національних ТНК на зовнішньому ринку;
o наближення національного законодавства до міжнародних стандартів;
o лібералізація переміщення капіталу в формі інвестицій та спрощення порядку репатріації прибутку в країну-донора.
Державне регулювання інвестиційного клімату в Україні стосовно реально існуючої транснаціоналізації економіки нині схильне до визнання пріоритетним лише позитивні фактори залучення прямих інвестицій ТНК і тому реалізує заходи для підвищення сприятливості інвестиційного клімату. Для України, на наш погляд, доцільною є державна політика використання переваг транснаціоналізації економіки із одночасним захистом національного виробника у визначених галузях і створення передумов виходу українських компаній на закордонні ринки. Найважливішим складником цієї політики мають бути конкретні інструменти економічної політики, які не тільки безпосередньо, а й опосередковано впливають на впровадження ефективної національної моделі транснаціоналізації економіки загалом і особливо основних для України ринків Європейського Союзу та Росії. Має бути розглянуто та проаналізовано придатність для умов України практики обмежень на діяльність зарубіжних ТНК, яка може поширюватися на:
o певні ринки (наприклад, обмеження щодо доступу на ринки телекомунікацій, енергетики, авіаційних та морських перевезень тадеякі інші);
o здійснення певних функціональних операцій, наприклад, запровадження "вхідного" контролю інвестицій, обмежень на вивезення капіталу з країни тощо.
Загалом негативний вплив інвестицій ТНК на економічні процеси в Україні повинен бути нівельований збалансованою системою державного регулювання іноземних інвестицій, яка мусить мати кількісну оцінку економічної безпеки України внаслідок діяльності ТНК щодо співвідношення ввезеного капіталу та репатріації прибутку, інтернаціоналізації галузей тощо. Метою всіх регулюючих заходів прямих інвестицій ТНК є, з одного боку, створення зацікавленості ТНК у створенні структурних ланок в Україні за умови поліпшення галузевої структури економіки, а з другого - недопущення дискримінації національних товаровиробників та порушення рівноваги фондового ринку.
Література
1. Бондарчук І. В. Особливості інвестиційної стратегії нерезидентів в Україні // Інвестиції: практика та досвід. - 2006. - № 4.
2. Иноземцев В. Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы. - М., 2000.
3. Солдатенко В. В., Федоренко С. В. Аналіз інвестиційного клімату України // Економіка та держава - 2005. - № 5.
4. Шнипко О. Транснаціональні корпорації та проблеми транснаціоналізації українського ринку // Економіст - 2005. - № 11.
5. Якубовський С. О. Вплив прямих закордонних інвестицій транснаціональних корпорацій на світовий економічний розвиток. - Одеса, 1999.
Loading...

 
 

Цікаве