WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Інвестиційні процеси в Україні - Реферат

Інвестиційні процеси в Україні - Реферат


Реферат на тему:
Інвестиційні процеси в Україні
Україна перебуває в кризовому стані, який охопив усі сфери соціального життя - духовну, політичну, економічну. Відбувається руйнування колишніх цінностей, орієнтацій, а не-сформованість нових спричиняє дезорієнтацію суспільства, поляризацію на багатих і забезпечених, з одного боку, і бідних - з другого; відсутність середнього класу, який забезпечує основу ринкових відносин. Безробіття, погіршення стану здоров'я нації, руйнування соціальної сфери провокують деструктивні настрої в суспільстві.
Знизився інтелектуальний потенціал країни, який визначає роль і місце держави на світовому рівні. За прогнозами ЮНЕСКО, досягти високого ступеня національного добробуту можуть тільки країни, які мають серед працездатного населення 40-60% фахівців з вищою освітою. США та Японія планують мати таких фахівців майже 90% із усіх працюючих. На думку експертів, це дасть їм можливість досягти підвищення економічного ефекту виробництва у 4-11 разів. Якщо в Україні не звернуть уваги на науковців і фахівців з вищою освітою, ми й надалі будемо пасти задніх. У двадцяти розвинених країнах, де працює 95% учених світу, прибуток на душу населення щорічно збільшується на 200 доларів, а в країнах, де науковців небагато, лише на 10 доларів.
У руслі цих тенденцій відбувається зарахування до слаборозвинених країн, де виробництво потребує високого рівня матеріальних та енергетичних затрат, а також спричиняє екологічний ризик. Водночас високорозвинені країни заохочують імпорт інтелектуального капіталу.
Отже, основним у розвитку суспільства є стан промисловості, яка повинна базуватися на новітніх технологіях, з урахуванням вимог часу. Для цього потрібні капітальні вкладення. Серед форм таких вкладень капіталу є інвестиції.
Інвестиційна діяльність охоплює основні сфери народного господарства: матеріальне виробництво і соціальні програми. Аналіз економічної ролі держави у вирішенні цієї проблеми має принципове значення.
Раніше інвестиційна діяльність поставала у вигляді відтворення основних фондів шляхом капітальних вкладень у народне господарство. У ринкових умовах інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладають в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, внаслідок чого створюється прибуток або досягається соціальний ефект.
Інвестиції мають вирішальний вплив на формування темпів економічного зростання добробуту населення країни, що, в свою чергу, безпосередньо пов'язано із забезпеченням оптимального співвідношення між нагромадженням і споживанням.
Аналізуючи розвиток економічної системи, виділяють три основні функції, які виконують інвестиції в процесі розширеного відтворення:
1. Інвестиційні ресурси забезпечують економічне зростання і якісне оновлення основних фондів на принципово новій, конкурентоспроможній основі як на рівні окремого підприємства, так і національної економіки загалом.
2. За рахунок інвестиційних ресурсів здійснюються прогресивні структурні зміни в суспільному виробництві, які торкаються найважливіших макроекономічних пропорцій.
3. Інвестиції реалізують досягнення науково-технічного прогресу і підвищення на цій основі ефективності виробництва і на мікрорівні, і на макрорівні. Серед цих функцій важливе значення має оптимізація найважливішої макроекономічної пропорції - співвідношення між нагромадженням і споживанням, від якої залежать темпи зростання виробництва, рівень споживання населення і ефективність суспільного відтворення.
Сучасна економічна ситуація в Україні зумовлює зміни у співвідношенні нагромадження і споживання, спрямовані на підвищення результативності господарювання всіх суб'єктів суспільного виробництва, інтенсифікацію процесу відтворення. Йдеться про те, щоб за допомогою економічних регуляторів в усіх суб'єктів господарювання нагромадження більш результативно впливало на зайнятість робочої сили, раціоналізувало попит, а фонд споживання, в свою чергу, щоразу більше орієнтувався на розширення того виробництва, яке повніше покриватиме зростаючий попит. Підвищення попиту стимулює вкладення інвестицій, що сприяє зростанню вітчизняної економіки [1].
Досвід розвинутих країн свідчить, що на співвідношення нагромадження і споживання істотно впливає інтенсифікація розширеного відтворення, впровадження у цей процес інноваційної моделі розвитку. Вони повинні знизити коефіцієнт нагромадження, оскільки одержання одного відсотка приросту національного доходу дасть змогу зменшити норму виробничого нагромадження. Отже, першочерговим для української економіки є підвищення ефективності використання всіх елементів нагромадження, інвестиційних ресурсів на всіх стадіях їх обороту.
У розгляді проблем розширеного відтворення в економічній літературі акцентують на процесі нагромадження як на основному чиннику забезпечення економічного та соціального ефекту. Інвестиційний процес розглядають як складову частину процесу нагромадження. У макроекономічному аналізі проблем розширеного відтворення процес формування фондів нагромадження і споживання не можна відмежовувати від процесу формування інвестиційних ресурсів, пошуку коштів для інвестиційної діяльності як чинника розширеного відтворення та ліквідації диспропорцій у розвитку національної економіки. Аналіз свідчить, що відтворювальний процес обов'язково зумовлює збалансування інвестицій, нагромадження і споживання. Тому пошук подолання диспропорцій у розвитку економіки України повинен передбачати досягнення збалансованості найважливішої відтворювальної пропорції: інвестиційний фонд - фонд нагромадження - фонд споживання.
Макроекономічний аналіз свідчить, що важливе значення має дослідження функціональної структури валового внутрішнього продукту, а в ньому - тієї його частки, яка використовується для здійснення інвестування. Ці дані дають можливість простежити взаємозв'язки, які формуються між динамікою інвестицій та валовим внутрішнім продуктом, а також структурою останнього.
У розвинутих країнах світу відносно високий рівень інвестування підтримується за рахунок великих інвестицій у докорінну реконструкцію виробництва і розвиток нових галузей економіки.
Суттєву роль тут відіграє і економічна політика держави, яка за допомогою податкових важелів, а особливо прискореної амортизації, стимулює фірми і компанії збільшувати інвестиції. В основних розвинутих країнах світу 30-40 відсотків інвестицій здійснює сама держава [2].
Держава вкладає інвестиції в галузі виробничої і соціальної інфраструктури, а в деяких країнах також у житлове будівництво. Наведені дані можуть бути загальним орієнтиром оптимізації інвестицій і структури валового внутрішнього продукту України.
Розглянуті показники для економіки України характеризуються такими даними (див. табл. 1).
Слід зазначити, що в Україні тривалий час виділялось недостатньо коштів для розширення виробництва. Основні капітальні вкладення спрямовувались на нове будівництво, що зрештою поглиблювалотехнологічну диференціацію виробництва і в цій галузі, і в національній економіці загалом. Збільшувались інвестиції у позанормативне незавершене будівництво, невстановлене обладнання і запаси. Усе це призвело до невиправданого перенапруження української економіки, де питома вага зносу діючих основних виробничих фондів значно більша порівняно із впровадженням нових. На початку 90-х років негайної заміни вимагали близько 25% загального обсягу основних фондів, зокрема майже 40% машин і обладнання [5].
Вихід із такої негативної ситуації і майбутній розвиток вітчизняної економіки потребує інноваційно-інвестиційного пожвавлення, оновлення основних фондів на принципово новій, конкурентоспроможній основі. Відтворення основних фондів як на рівні певного регіону, підприємства, так і національної економіки загалом, має спиратися на науково обґрунтовану інвестиційну політику в умовах ринкового трансформування. Важливе значення для підвищення ефективності інвестиційної діяльності має поліпшення технологічної структури інвестицій внаслідок збільшення питомої ваги витрат на відтворення активної частини основних фондів - машин та устаткування.
Аналіз свідчить, що за останні роки технологічна структура інвестицій в економіку України поліпшилась. Якщо в 1995-1997 роках спостерігалося зменшення питомої ваги витрат на устаткування, то в 2004 р. відбулося збільшення питомої ваги витрат на устаткування - з 27% в 1995 р. до 54% в 2004 р. Позитивним є також те, що в 2004 р. зменшилася питома вага інвестицій у будівельно-монтажні роботи - з 66% у 1995 р. до 40% у 2004 р.
В умовах ринкових відносин важливе значення має вибір оптимальної структури джерел фінансування
Loading...

 
 

Цікаве