WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Статистика інвестиційної діяльності - Реферат

Статистика інвестиційної діяльності - Реферат

оцінок. Проте останні здебільшого є суб'єктивними і тому ненадійними. Більшої об'єктивності можна досягти, встановивши взаємозв'язок результатів діяльності певних об'єктів і факторів, які їх визначають. Для цього доцільно скористатися методами кореляційно-регресійного аналізу, за допомогою яких вимірюють зв'язок між результативною ознакою у, що характеризує ефект діяльності, наприклад, за регіонами - обсяг валової доданої вартості або її рівень на душу населення, і факторними ознаками х1, х2, . . . , хn на основі яких оцінюють рейтинг привабливості. При цьому загальний ефект має бути розподілений між окремими факторами.
Для цього можуть бути використані багатофакторні лінійні рівняння:
y = b0 + b1 x1 + b2 x2 + ... + bn xn .
З урахуванням мультиколінеарності зв'язку між показниками оцінки у ваги окремих факторів у формуванні результативної ознаки, наприклад рівня ВДВ, можна визначити на основі показників множинної детермінації R2, парної кореляції r i j та стандартизованих коефіцієнтів регресії - ?-коефіцієнтів за формулою
За іншою методикою рейтинг інвестиційної привабливості регіонів України визначається інститутом реформ.
Згідно з цією методикою рейтинг регіонів визначають на основі показників, які, за оцінками інвесторів, є найважливішими при прийнятті рішення про місце й обсяги інвестицій. У результаті аналізу було визначено п'ять укрупнених груп даних, які стали базовими для розрахунку загального рейтингу:
o економічний розвиток регіону;
o розвиток ринкової інфраструктури;
o фінансова інфраструктура;
o розвиток людських ресурсів;
o діяльність органів місцевої влади у сфері приватного підприємництва.
Виходячи з цілей міжрегіональних порівнянь і особливостей варіації показників соціально-економічного розвитку регіонів України, перевагу віддають використанню розмаху варіації (різниця максимального та мінімального показників сукупності) для переходу до неперервного ряду відносних величин.
Рейтинг інвестиційної привабливості розраховують у певній послідовності.
1. Розраховують стандартизовані значення (бали) кожного з показників за регіонами.
Для цього визначають відхилення показника від середнього значення:
zi j = xi j -xi j - для позитивних факторів інвестиційного клімату, або
zi j = xi j -xi j - для негативних факторів інвестиційного клімату (наприклад рівень злочинності, заборгованості між підприємствами тощо), де xi j - і-й показник j-го регіону; xi j - середнє значення показника.
Отже,
де min(max) zi j - мінімальне (максимальне) значення відхилення, і = const; yi j стандартизоване значення (бал) показника x i j.
2. Розраховують частковий рейтинг регіону за групами показників за формулою середньої арифметичної стандартизованих значень.
3. Розраховують загальний рейтинговий бал j-го регіону як середньозважену часткових рейтингів за групами показників:
Rj = ?Rk j fk , де Rk j Д у - частковий рейтинг j-го регіону за к-ю групою показників; fk - вага к-і групи показників; при цьому fke[0.1] ?fk = 1.
Вагу кожної з груп для цієї формули визначають на основі результатів експертного опитування менеджерів компаній, що мають представництва в усіх областях України.
Ранжований ряд цих показників за окремими галузями і є основою визначення рейтингу, тобто присвоєння певного класу, номера, категорії як результату оцінки кількісних та якісних характеристик інвестиційної привабливості регіонів (галузей, підприємств, банків тощо) в їх ранжо-ваному ряду.
Для оцінювання привабливості підприємств використовують різні системи показників. Одна з них розроблена відповідно до вимог міжнародного меморандуму й АSС і складається з певних груп показників оцінки:
o майнового стану інвестиційного об'єкта (частка активної частини основних засобів, коефіцієнти зношення, оновлення і коефіцієнт вибуття основних засобів);
o фінансової стабільності (платоспроможності) інвестиційного об'єкта і надлишку або нестачі джерел формування запасів та витрат, власних оборотних коштів (робочий капітал, коефіцієнти незалежності, фінансування, фінансової стабільності, фінансового лівериджу);
o ліквідності активів інвестиційного об'єкта (поточний або загальний коефіцієнт покриття, коефіцієнти співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості, абсолютної ліквідності, норми грошових резервів, покриття економічних витрат);
o прибутковості інвестиційного проекту (коефіцієнти прибутковості інвестицій, прибутковості власного капіталу, операційна рентабельність продажу (прибутковість продажу), коефіцієнти експлуатаційних витрат, прибутковості активів);
o ділової активності інвестованого об'єкта (продуктивність праці, оборотність коштів у розрахунках, оборотність обігових коштів (в оборотах), оборотність виробничих запасів, оборотність власного та основного капіталу);
o ринкової активності інвестиційного проекту (дивіденд на одну акцію, коефіцієнт цінності акції, рентабельність акції).
Вагомість окремих показників може бути визначена експертним шляхом і є похідною від часу, конкретної політичної, соціальної ситуації та інших факторів.
Оцінювання ефективності інвестування капіталу в реальні проекти
На основі об'єктивної оцінки ефективності інвестованих проектів можна розв'язувати важливі завдання управління використанням капіталу, зокрема визначити термін повернення вкладеного капіталу, варіанти альтернативного його використання, потоки прибутку в майбутньому. При цьому порівнюють обсяг інвестиційних витрат із сумами і термінами повернення інвестованого капіталу. Повернення інвестованого капіталу оцінюється на основі показника чистого грошового потоку - ЧГП, який приводиться до сучасної вартості ЧГПС у зв'язку з тим, що інвестування здійснюється не одноразово, а поетапно. Для цього використовують диференційовану за різними проектами дисконтну ставку.
Для оцінювання ефективності реальних інвестиційних проектів використовують систему показників. Розглянемо основні з них.
1. Чистий грошовий потік за весь період експлуатації. Це різниця між додатним і від'ємним грошовими потоками, якурозраховують як суму чистого прибутку (кінцевої суми прибутку, яка залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків та інших обов'язкових платежів) і амортизаційних відрахувань (списання вартості у процесі використання в зв'язку з фізичним та моральним зношенням).
2. Чистий грошовий потік, приведений до сучасної вартості. Його обсяг розраховують шляхом дисконтування за формулою складних процентів:
де ЧГП - чистий фактичний грошовий потік в окремі періоди (роки); (1 + p)n - дисконтний множник; р - ставка дисконтування, або норма дисконту.
Значення дисконтного множника можна визначити за таблицями складних процентів.
Ставка повинна відображати очікуваний усереднений рівень позикового відсотка на фінансовому ринку. Тому при виборі ставки дисконтування орієнтуються на очікуваний середній рівень позичкового відсотка (або на ставку банківського відсотка) або на прибутковість вкладів у цінні папери. Норму дисконту вибирають залежно від тривалості життєвого циклу проекту, рівня інфляції, господарського ризику, імовірності
Loading...

 
 

Цікаве