WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Житлова політика та її реформування - Реферат

Житлова політика та її реформування - Реферат

ГОСПОДАРСТВА
Студенти мають знати, що до складу житлово-комунального господарства (ЖКГ) входять будівельні і ремонтні організації, пов'язані з експлуатацією житлового фонду, і підприємства, які пропонують такі послуги, як санітарно-технічні (водопровід, каналізація, прибирання та вивіз сміття, снігу, догляд за зеленими насадженнями); енергетичні (електростанції, електромережі, котельні, газові господарства, теплові мережі); транспортні (метрополітен, автобусні, трамвайно-тролейбусні парки та ін.); шляхові (шляхо-мостове господарство).
Житлові умови належать до числа основних показників рівня життя населення. Експерти ООН пов'язують рівень забезпеченості житлом із загальним рівнем економічного розвитку держави і доходом на душу населення. Поліпшення житлових умов є важливим напрямом соціальної політики держави.
У прогнозуванні розвитку житлового господарства використовуються такі показники:
загальна та додаткова потреби в житловій площі;
упровадження в дію житлової площі (в м2);
обсяг капітальних вкладень за рахунок різних джерел фінансування.
Вихідним показником є готівковий житловий фонд як сукупність всіх житлових приміщень незалежно від форми власності, включаючи житлові будинки, спеціальні будинки (гуртожитки, притулки, дитячі будинки, будинки для одиноких старих громадян та ін.), квартири, службові приміщення (житлові), інші житлові приміщення, придатні для проживання. Розміри можливого розширення житлового фонду визначаються обсягом капітальних вкладень за всіма джерелами фінансування і змінами вартості будівництва житла. Загальна потреба в житловій площі в прогнозований період розраховується виходячи з перспективної чисельності населення і норм його забезпечення житловою площею на одного жителя.
Слід знати, що існують два види норм житлової площі на одну особу: санітарна - 9 м2 і соціальна - 13,65 м2. Житлова площа - це площа без допоміжних приміщень (коридорів, кухонь, туалетів, ванних кімнат, комірок).
Норма користування житловою площею (соціальна норма) - це оптимальний житловий простір, який, згідно з медичними рекомендаціями, дозволяє забезпечити життєдіяльність людини. На Україні вона становить 13,65 м2. Ця норма враховується при оплаті за квартиру, при прописці, при здаванні житла в найм.
Розрахункова норма - це показник, який використовують для обчислення потреби в житлі і для формування черги на отримання житла. Зараз розрахункова норма становить 5-7 м2 і встановлюється місцевими органами влади.
Норма надання житла (санітарна норма) - це розмір житлової площі (9 м2 на людину), з урахуванням якого сім'ї виділяють житлову площу. Загальна площа житлових будинків розраховується як сума площ житлових та допоміжних приміщень квартир.
Студенти повинні знати, що додаткова потреба в житловій площі на поточний період розраховується як різниця між загальною потребою в житловій площі і готівковим житловим фондом з урахуванням його вибуття в прогнозний період і може бути представлена такою формулою:
Джп = Зж - Пжф + Вп ,
де Зж - загальна потреба в житловій площі;
Пжф - готівковий житловий фонд на початок поточного періоду;
Вп - вибуття житлового фонду в прогнозному періоді.
Студенти повинні пам'ятати, що введення в дію житлової площі та обсяг капітальних вкладень у житлове будівництво в прогнозний період визначається на основі додаткової потреби в житловій площі і середній вартості будівництва 1м2 загальної площі, яка диференціюється за регіонами країни.
Обсяг капітальних вкладень на житлове будівництво визначається за формулою
Кж = П Взп + З,
де П - житлова площа, яка має створюватись, споруджуватись у прогнозний період;
Взп - середня вартість 1 м2 загальної площі, що споруджується;
З - приріст заділу по будівництву житла.
При прогнозуванні потреби при вводі в дію житлової площі використовують розрахунки динаміки чисельності населення на майбутній період, обсягів готівкового і вибуваючого житлового фонду; уточнюються норми забезпечення житлом одного жителя; передбачається підвищення комфортності житла і рівня благоустрою. Розширення і благоустрій житлового фонду тісно пов'язаний із розвитком комунального господарства.
У прогнозуванні розвитку даної сфери використовується система показників у натуральному та грошовому вираженні, які розроблені за видами послуг. Основний показник для всіх видів підприємств комунального господарства - це обсяг реалізації продукції або послуг у натуральному або грошовому вираженні. Крім цього використовуються окремі показники. Показники роботи мережі водопостачання: загальний обсяг водопостачання; середня потреба води на одного жителя; протяжність і потужність водопровідної мережі. Потреба у воді для промислових підприємств визначається на основі норм споживання на одиницю обсягу продукції та обсягу виробництва продукції. Потребу у воді для населення розраховують виходячи з чисельності населення і норми витрат води на одного жителя.
Пропущення і очищення стічних вод каналізації визначається виходячи з мережі і стану очисних споруд; потужності головних колекторів до очисних споруд; потужності головної насосної станції; потужності головних колекторів до насосної станції.
Обсяг будівництва, розширення і ремонт газової мережі визначається виходячи зі стану газопостачання і завдань з поліпшення побутових умов населення, очистки повітряного басейну, поліпшення санітарно-гігієнічних умов життя громадян.
Стан газопостачання визначається відношенням чисельності жителів, які проживають у газифікованих будинках, до загальної чисельності жителів; відношенням протяжності газової мережі до загальної протяжності вулиць; відношенням числа газифікованих квартир до загального їх числа; відпуском газу на комунальні потреби.
Кількість електроенергії, яка надходить від постачальників і її реалізація населенню (за мінусом утрат і неврахованих витрат) визначається виходячи з норм необхідного енергопостачання на жителя; чисельності жителів; рівня використання потужностей електростанцій; якості електроенергії, яка відпускається на комунально-побутові потреби, потреби підприємств і організацій.
Розміри теплофікаційної мережі і їх розширення випливає зі стану теплозабезпечення і завдань щодо його поліпшення, що може характеризуватись протяжністю магістральних і розподільчих мереж; обсягом площтеплофікованих будівель; коефіцієнтом використання потужностей теплофікаційних турбін; кількістю теплоти, яка відпускається на комунально-побутові потреби населення.
У прогнозних розрахунках розвитку міського транспорту враховується розмір міста, характер пасажирських потоків і сумарні витрати часу на перевезення від місць проживання більшої кількості населення до місць роботи та інших місць масових відбувань. На цій основі вибирають вид транспорту (автобус, трамвай, тролейбус та їх поєднання).
3. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ МІСТОБУДУВАННЯ
Містобудування - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ, організацій громадян із створення та підтримання повноцінного життєвого середовища. Ця цілеспрямована діяльність включає:
прогнозування розвитку і планування територій;
проектування, будівництво і реконструкцію об'єктів житлово-цивільного, виробничого призначення;
спорудження інших об'єктів;
регенерацію історичних поселень;
реставрацію архітектурних комплексів і ансамблів;
створення інженерної і транспортної інфраструктури.
Студенти повинні пам'ятати, що головними напрямами містобудівної діяльності є:
розробка і
Loading...

 
 

Цікаве