WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Житлова політика та її реформування - Реферат

Житлова політика та її реформування - Реферат


Реферат на тему:
Житлова політика та її реформування
План
1. Суть житлової політики та необхідність її реформування
2. Методика визначення показників діяльності житлово-комунального господарства
3. Державне регулювання у сфері містобудування
СУТЬ ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ ТА НЕОБХІДНІСТЬ ЇЇ РЕФОРМУВАННЯ
При вивченні цієї теми студенти повинні знати, що житлова сфера є важливою складовою економіки країни, яка суттєво впливає на розвиток усіх галузей народного господарства України. Житлова проблема України була й залишається однією з найгостріших соціально-економічних проблем, яку необхідно розв'язати державі.
Головною метою державної житлової політики є забезпечення громадян житлом за рахунок розвитку житлового будівництва, зміни його структури, розширення різних джерел фінансування галузі, збільшення обсягів реконструкції і ремонту існуючого житлового фонду, а також захист прав користувачів та власників житла.
Студенти мають знати, що необхідність реформування державної житлової політики зумовлена:
скороченням обсягів державного фінансування житлового будівництва в зв'язку зі змінами в формуванні державного та місцевих бюджетів, значним падінням платоспроможності населення, інфляційними процесами в економіці;
недостатньою підтримкою державою кооперативного та індивідуального житлового будівництва;
невідповідністю житлових відносин змінам в економіці держави та необхідністю прискорення інтеграції житлової сфери в загальну систему ринкової економіки;
невідповідністю розмірів платежів за користування державним житлом фактичним витратам на його утримання, недосконалістю діючої системи фінансування робіт, пов'язаних з обслуговуванням державного житлового фонду, а також утриманського відношення споживачів до житла, яке призводить до швидкого фізичного та морального зносу;
соціальною несправедливістю у відношенні до громадян, які збудували і зберігають житло за власні кошти і водночас через діючу систему податків беруть участь у створенні і зберіганні житлового фонду;
відсутністю у молоді економічних можливостей для будування або придбання житла, що є однією з причин погіршення демографічної ситуації в державі;
надмірною монополізацією будівництва, реконструкції та утримання житла;
орієнтованістю державної житлової політики на пріоритетність будівництва житла у великих містах, що зумовило значні диспропорції відносно рівня забезпеченості та благоустрою житла в різних за розміром населених пунктах, а також призвело до зубожіння сіл;
недосконалістю системи розподілу та надання житла, обмеженістю можливостей вибору його за типом та місцем розміщення;
недостатнім законодавчим врегулюванням відношень, які виникли в процесі приватизації державного житлового фонду.
Метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формуванні ринкових відносин. Приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир та належних до них господарських споруд і приміщень державного житлового фонду на користь громадян України.
Приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 м2 загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 м2 на сім'ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, які мешкають в них або перебувають у черзі на поліпшення житлових умов. При приватизації державного житлового фонду громадянами України використовуються житлові чеки - приватизаційні папери (на кожного громадянина 12 000 грн) у цінах на 01.07.92 р.
Власники приватизованого житла сплачують щорічний податок на нерухоме майно, розмір якого визначатиметься законом про оподаткування нерухомого майна. Сума податку зараховується до спеціального фонду житлового будівництва відповідної місцевої Ради. Власник приватизованого житла має право розпорядитися їм на свій розсуд: продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укладати інші угоди, не заборонені законом.
Основні напрями державної житлової політики в умовах трансформації економіки у ринкову:
створення умов, за яких кожен громадянин вільно, до своїх потреб і можливостей може збудувати, придбати у власність або одержати житло в оренду;
надання житла на пільгових умовах користування громадянам, які потребують соціального захисту;
поступовий перехід на самоокупну систему оплати за користування державним житлом з адресною субсидією окремим категоріям громадян на його утримання;
роздержавлення існуючого житлового фонду шляхом його приватизації;
кредитно-фінансова допомога з метою сприяння громадянам у будівництві і придбанні власного житла.
Для реалізації державної житлової політики та здійснення реформи у житловій сфері передбачено такі першочергові заходи:
удосконалити законодавчу базу з метою врегулювання правил відносин у житловій сфері відповідно до соціального та економічного стану в державі;
удосконалити фінансово-економічний механізм реалізації житлової реформи з активним залученням у будівництво та утримання житлового фонду одночасно з державними коштів населення і недержавних інвесторів, у тому числі іноземних;
сприяти збільшенню обсягів будівництва, поліпшенню якості та підвищенню рівня упорядкування житла в сільських населених пунктах, формуванню житлово-комунальної служби села;
посилити соціальний захист малозабезпечених верств населення при переведенні житлової сфери у беззбитковий режим функціонування, урегулювавши розміри плати за користування житлом та комунальні послуги з урахуванням рівня доходів громадян і показників споживчої якості житла;
поступово, в міру проведення економічних реформ, перерозподілити функції між державою, органами місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями, громадянами у сфері будівництва, реконструкції та утримання житла з метою їх децентралізації;
сприяти розвитку різноманітних форм інвестування житлового будівництва;
знизити витрати населення в житловій сфері шляхом подальшого розвитку конкуренції у сфері житлового будівництва та утримання житлового фонду, виробництва будівельних матеріалів, виробів і предметів облаштування;
створити належні умови для подальшого розвитку процесів приватизації державного житлового фонду та створення об'єднань (товариств) співвласників житла.
Основними напрямами прискорення реформування житлово-комунального господарства, спрямованого на здешевлення вартості та підвищення якості житлово-комунальних послуг, забезпечення прозорості встановлення тарифів на ці послуги, збільшення джерел їх фінансування при забезпеченні гарантій для соціально незахищених верств населення є поглиблення демонополізації та розвиток конкурентного середовища; вдосконалення системи житлово-комунального господарства черезреструктуризацію та запровадження договірних відносин між споживачами і виробниками послуг із забезпеченням їхнього правового захисту; реформування системи фінансування житлово-комунального господарства.
Обов'язковою умовою проведення житлово-комунальної реформи є зміна тактики ціноутворення, а саме: перехід від простого підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги до поступової диференціації цих тарифів з урахуванням реальних доходів громадян і фактичних витрат виробників житлово-комунальних послуг, якості та місцезнаходження житла.
2. МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО
Loading...

 
 

Цікаве