WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Політика держави у сфері охорони здоров’я - Реферат

Політика держави у сфері охорони здоров’я - Реферат


Реферат на тему:
Політика держави у сфері охорони здоров'я
План
1. Суть та значення державної політики охорони здоров'я населення
2. Прогнозування розвитку охорони здоров'я
3. Фінансове забезпечення галузі охорони здоров'я
1. СУТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ
Студентам слід знати, що охорона здоров'я - це система державних, громадських, індивідуальних заходів і засобів, що сприяють здоров'ю, запобіганню захворювань та попередженню передчасної смерті, забезпеченню активної життєдіяльності та працездатності людини.
Державна політика у сфері охорони здоров'я спрямовується на збереження і зміцнення здоров'я населення і передбачає:
створення відповідних умов життя і праці громадян, їх відпочинку й оздоровлення, належного рівня матеріального забезпечення;
здійснення державою заходів щодо оздоровлення довкілля, забезпечення екологічного благополуччя;
відповідальність держави за ефективну діяльність у сфері охорони здоров'я, її профілактичну спрямованість;
структурну перебудову системи охорони здоров'я на засадах ринкових відносин;
задоволення потреб громадян в одержанні гарантованого рівня безоплатної медико-санітарної допомоги;
забезпечення фінансування охорони здоров'я в обсягах, що відповідають її науково обґрунтованим потребам;
розвиток багатоукладності форм охорони здоров'я.
У перехідний період розбудови національної економіки стратегія державної політики в галузі охорони здоров'я передбачає забезпечення збалансованості та ефективність діяльності всіх секторів охорони здоров'я незалежно від форм власності. При цьому держава зберігає за собою надання громадянам необхідного рівня профілактичної, лікувально-діагностичної й реабілітаційної допомоги на основі економічно виправданого поєднання бюджетного, страхового та інших видів фінансування.
Державний сектор охорони здоров'я забезпечує населення необхідним обсягом медичних послуг і бере участь в обов'язковому медичному страхуванні.
Комунальний сектор охорони здоров'я базується на комунальній формі власності, управляється органами місцевої влади на основі державних стандартів якості медичної допомоги, ліцензування медичної допомоги, ліцензування медичної діяльності, акредитації закладів охорони здоров'я .
Приватна медична практика є складовою системи охорони здоров'я, набуває поширення за умов розвитку ринкових відносин в економіці країни і тісно пов'язана з добровільним медичним страхуванням. Держава регламентує частку платних медичних послуг у загальному обсязі медико-санітарної допомоги, враховуючи, що більшість населення ще тривалий час не буде спроможне сплачувати страхові внески.
У галузі охорони здоров'я держава визначає мету, головні завдання, напрями, принципи і пріоритети державної політики охорони здоров'я, встановлює нормативи й обсяги бюджетного фінансування, створює систему кредитно-фінансових, податкових, митних та інших регуляторів. Державні структури розробляють комплексні цільові програми охорони здоров'я.
Уряд країни створює економічні, правові та організаційні механізми, що стимулюють ефективну діяльність в галузі охорони здоров'я, забезпечує розвиток мережі закладів охорони здоров'я, укладає міжурядові угоди і координує міжнародне співробітництво з питань охорони здоров'я, здійснює інші повноваження в галузі.
Держава створює систему стимулів та регуляторів, спрямованих на дотримання санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил, норм і заходів, що здійснюються організацією державного санітарного нагляду.
Держава забезпечує нагляд і контроль за відходами та сміттям, утриманням та використанням житлових, виробничих і службових приміщень та територій, на яких вони розташовані, за організацією харчування і водопостачання населення, за виробництвом, застосуванням, зберіганням, транспортуванням та захороненням сильнодіючих радіоактивних і отруйних речовин, за утриманням, забоєм свійських та хижих тварин, а також за іншою діяльністю, що може загрожувати санітарно-епідемічному благополуччю територій і населених пунктів.
Держава поширює наукові знання з питань охорони здоров'я, організації медичного, екологічного і фізичного виховання населення, здійснює заходи, спрямовані на підвищення гігієнічної культури населення. Вона сприяє матеріально-технічному забезпеченню підприємств, що виготовляють ліки, вироби медичного призначення, медичне скло, технологічне устаткування для фармацевтичної індустрії. Реалізація державної політики охорони здоров'я покладається на органи державної влади.
Президент щорічно звітує про стан реалізації державної політики в галузі охорони здоров'я, виступає гарантом права громадян на охорону здоров'я, забезпечує виконання законодавства про охорону здоров'я через систему органів виконавчої влади і проводить у життя державну політику охорони здоров'я та здійснює інші повноваження, передбачені Конституцією.
Міністерства, відомства та інші централізовані органи державної виконавчої влади в межах своєї компетенції розробляють програми і прогнози у галузі охорони здоров'я, визначають єдині науково обґрунтовані державні стандарти, критерії та вимоги, що мають сприяти охороні здоров'я населення, формують і розміщують державні замовлення з метою матеріально-технічного забезпечення галузі, здійснюють державний контроль і нагляд та іншу виконавчу розпорядчу діяльність у галузі охорони здоров'я.
Держава забезпечує життєвий рівень населення, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд, соціальне обслуговування і забезпечення, які є необхідними для підтримання його здоров'я.
Для сприяння здоровому способу життя населення держава:
поширює наукові знання з питань охорони здоров'я, організації медичного, екологічного і фізичного виховання;
здійснює заходи, спрямовані на підвищення гігієнічної культури населення;
створює необхідні умови для заняття фізкультурою, спортом і туризмом;
розвиває мережу профілакторіїв, баз відпочинку та інших оздоровчих закладів;
веде боротьбу зі шкідливими для здоров'я людей звичками;
установлює систему соціально-екологічного стимулювання осіб, які ведуть здоровий спосіб життя.
2. ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ОХОРОНИ
Loading...

 
 

Цікаве