WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Проблеми інституціонального реформування системи управління державним боргом в Україні - Реферат

Проблеми інституціонального реформування системи управління державним боргом в Україні - Реферат

але вони жорстко обмежені управлінням державним боргом. Друге - в усіх агентствах є мета мінімізації обслуговування та погашення державного боргу. При цьому суттєва увага приділяється плануванню діяльності боргового агентства шляхом його обговорення серед зацікавлених органів влади і доведення прийнятих рішень до громадськості.
Створення нового суб'єкта доцільно ще й тому, що існуючі органи управління (перш за все департамент державного боргу Міністерства фінансів) мають досить обмежені повноваження і не в змозі виконувати передбачені для боргового агентства функції. Так, діяльність агентства передбачає здійснення ним від імені держави фінансово-боргових операцій (репо, своп, арбітражні угоди, форвардні, ф'ючерсні та опціонні контракти). Данні операції є біржевими угодами, і через некомерційний, державний статус Міністерства фінансів та Казначейства не можуть бути здійснені ними, але Міністерство фінансів може виступати емітентом державних цінних паперів [8].
У зв'язку із неминучим виникненням питань щодо визначення правового статусу нового органу управління боргом, його організаційно-правової форми, слід знову звернутися до європейського та міжнародного досвіду. В європейських державах, незважаючи на деякі відмінності у формі організації агентств, між ним і міністерством фінансів (та/або казначейством) існують відносини влади-підпорядкування. Так, борговий офіс Об'єднаного Королівства несе відповідальність перед канцлером казначейства (міністром фінансів), який в цілому визначає подальший напрямок діяльності агентства. В свою чергу, виконавчий директор агентства здійснює оперативне керівництво боргами і грошовою готівкою, а також здійснює адміністративно-господарче керівництво. Розподіл компетенції між посадовими особами здійснюється на підставі прийнятого щорічно Казначейством Famework Document (основного документа).
Ірландське боргове агентство очолює виконавчий директор, який призначається і несе відповідальність перед міністерством фінансів. Міністр фінансів віддає розпорядження та вказівки, на підставі яких діє агентство. Повноваження Ірландського агентства передбачені в спеціальному законодавчому акті (The National Treasuri Managment Agenci Act), який закріплює за агентством функції щодо здійснення займів для Казначейства і управління національним боргом від імені Міністерства фінансів [6].
Очевидно, впровадження подібної моделі є особливо доцільним в умовах впровадження в Україні загальної реформи системи державного управління та надання більших повноважень міністерствам.
Деяку специфіку має Шведський борговий офіс, який з 1 липня 1989 р. підпорядковується безпосередньо уряду Швеції. Найвищим органом офісу є управління, яке здійснює оперативне управління цією установою. Цікаво, що раніше, з самого початку свого заснування наприкінці IVIII ст. (цей офіс є найстарішим в Європі), борговий офіс контролювався безпосередньо Парламентом, який контролював як всю діяльність офісу, так і його кадрову політику. Уповноважені - керівники офісу призначались Парламентом.
Скоріш за все, зміна структури управління в шведській борговій моделі і тенденції безпосереднього підпорядкування боргових агентств і офісів виконавчим органам державної влади в сфері фінансів (міністерство фінансів, казначейство) пояснюється все більшою кількістю цілей та завдань, а також операцій, що здійснюються борговими агентствами. Активну роль тут відіграє, зокрема, збільшення ринків похідних цінних паперів та активізація участі в них державних зобов'язань. Реалізація нових завдань вимагає постійного і негайного прийняття рішень, що для представницького органу є досить складним. Водночас, такі ознаки виконавчих органів як універсальність, неперервність дії, оперативність і професіоналізм роблять передачу управління державними борговими агентствами виконавчим органам доцільною.
Зазначимо, що наявність відносин влади-підпорядкування між фінансовими державними органами і борговими агентствами об'єктивно залежить від того, що діяльність останніх є складовою частиною фінансової політики, що проводиться виконавчими органами держави. При цьому треба підкреслити, що маючи певну залежність від державних органів, вони зберігають незалежність від уряду при здійснені оперативного управління державним боргом.
Відзначене в закордонній практиці призводить до висновку, що найбільш доцільною суспільно-правовою моделлю взаємовідносин між гіпотетичним українським органом управління боргом і уповноваженими органами влади, відповідальними за впровадження фінансової політики в державі, має бути поєднання принципів централізації та децентралізації. У сфері визначення стратегії управління державним боргом відносини між ними повинні будуватись цілком на підставі фінансових та адміністративно-правових норм. В сфері поточної (оперативної діяльності) агентству має бути надана самостійність. Інший порядок, на наш погляд, може знівелювати позитивні моменти централізації, концентрації функцій та незалежності в діяльності боргового агентства, знизити мобільність у прийняті рішень. Поява подібного нового органу в Україні виправдана також тим, що його створення та передача йому ряда функцій інших уповноважених органів повинні якщо не ліквідувати, то значно зменшити кількість протиріч у функціях існуючих органів, що задіяні в управлінні боргом, особливо у сфері відносин між Міністерством фінансів, НБУ, Казначейством, Рахунковою палатою (на сьогодні двом останнім належить, в основному, функція контролю). Іншими словами, якщо спеціалізований орган буде звільнено від необхідності розставляти пріоритети своєї діяльності в різних сферах (наприклад, в борговій та грошово-кредитній), припускаючи, що в подальшому в одній із них можуть виникнути негативні наслідки, а буде лише здійснювати специфічну діяльність в межах однієї сфери, то конфлікт інтересів може бути вичерпано.
Таким чином, завданнями діяльності нового суб'єкта управління можуть стати:
- переведення частини заборгованості у державні цінні папери;
- проведення скоординованої політики, спрямованої на дотримання співвідношень між зовнішніми і внутрішніми запозиченнями;
- запобігання безконтрольному нівелюванню межі між зовнішньою та внутрішньою заборгованістю, яке вже стало специфічною ознакою українського державного боргу, та забезпечення відкритого доступу резидентів на ринок державних зобов'язань;
- надання уряду рекомендацій щодо заміщення однихджерел іншими;
- сприяння розвитку ринку деривативів від зовнішніх боргових зобов'язань;
- зміни, в разі необхідності структури державного боргу і переведення його на більш довгострокове обслуговування.
Список використаних джерел
1. Макконахи Р. Первичные дилеры на рынках государственных ценных бумаг: Банк Англии / Центр по изучению деятельности центральных банков. - Лондон, 1995. - 24 с.
2. Проект закону України про державний борг України // http//:khomutynnyk.com.ua/zakon.php?zak=1
3. United Kingdom Debt Managment Office. Executive Agency Framework Document 1996. Strategic objectives. - Р. 4.
4. United Kingdom Debt Managment Office Business Plan 2001-2002. - Р. 7.
5. UKDMO, Executive Agency Document, Annual Report and Accounts.
6. United Kingdom Debt Management Office. Executive Agency Framework Document 1996. - Р. 3.
7. National Treasury Management Agency Act №18 of 1990.
8. Про положення про Міністерство фінансів України: Указ Президента України від 13 листоп. 2002 // http//minfin.gov.ua/control/publish/article/main?art_id=27159&cat_id=28093
Loading...

 
 

Цікаве